Потутори
село Потутори | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Бережанська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040030170042871 ![]() |
Облікова картка | Потутори |
Основні дані | |
Засноване | 1453 |
Населення | ▼ 550 (2014) |
Територія | 1.036 км² |
Густота населення | 583.01 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47524 |
Телефонний код | +380 3548 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°24′10″ пн. ш. 24°59′2″ сх. д. / 49.40278° пн. ш. 24.98389° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
296 м |
Водойми | Золота Липа, Ценівка |
Відстань до районного центру |
7 км |
Найближча залізнична станція | Потутори |
Відстань до залізничної станції |
2 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47501, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Бережани, вул. Банкова, 3 |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|


Поту́тори — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області, розміщене між річками Золота Липа та Ценівка поблизу міста Бережани.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади.
Для села характерний помірно континентальний клімат. Потутори розташовані у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
Клімат Потутор | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −1,2 | 0,2 | 5,0 | 13,1 | 19,1 | 22,3 | 23,6 | 23,0 | 18,7 | 12,9 | 5,7 | 0,7 | 11 |
Середня температура, °C | −4,2 | −2,8 | 1,4 | 8,2 | 13,7 | 17,0 | 18,3 | 17,6 | 13,6 | 8,4 | 2,8 | −1,8 | 7 |
Середній мінімум, °C | −7,2 | −5,7 | −2,2 | 3,4 | 8,4 | 11,7 | 13,0 | 12,2 | 8,6 | 3,9 | −0,1 | −4,3 | 3 |
Норма опадів, мм | 32 | 31 | 33 | 50 | 77 | 91 | 96 | 71 | 56 | 38 | 37 | 40 | 652 |
Джерело: climate-data.org |

Перша писемна згадка — 1453 року.
Згадується 5 травня 1449 року в книгах галицького суду [2].
1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 71%[3].
Діяли «Просвіта», «Хліборобський Вишкіл Молоді» та інші товариства, кооператива.
У 1909-1944 роках проходила залізниця Львів-Підгайці.
1943 року внаслідок пожежі згоріло понад 20 господарств.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[4].
У 2007 році в селі мешкала 581 особа у 220 дворах[5].
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[6]:
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 602 | 99.66% |
російська | 1 | 0.17% |
білоруська | 1 | 0.17% |
Усього | 604 | 100% |
- Церква Перенесення мощей святого Миколая (1910, кам'яна).
- Пам'ятник скасування панщини 1848 року (відновлений 1989, автор — Б. Боднар).
- Могила-пам'ятник Борцям за волю України (2000).
- Меморіал УСС (1994) на горі Лисоні, що розміщена за декілька кілометрів від Потуторів на землях сільради.
- Пам'ятник воїнам-односельцям, загиблим у німецько-радянській війні (1981, У центрі села).
- Монумент полеглому в Афганістані лейтенанту Ігореві Дуді (1984, на місцевому цвинтарі). Одна з вулиць також названа на його честь.
Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, агропостач, бурякопункт.
- Теодосій Буйняк — громадський діяч, голова КУ СУМ.
- Микола Коційовський — колишній голова КУК у Сент-Кетринс.
- Іван Хичій — український науковець та громадський діяч.
- Богдан Гудь — український науковець, історик.
- Омелян Лапунька — учасник національно-визвольних змагань. Член Пласту та ОУН.
- Стефанія Лапунька — українська освітянка, зв'язкова ОУН і УПА
- Некрасов Д. — герой соцпраці.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 Січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.198, №2298 (лат.)
- ↑ Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183. (пол.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 березня 2022.
- Мельничук Б., Поляк О., Федечко М. Потутори // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 424—426. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Бариш Я., Мордованець В. Потутори // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 125–126. — ISBN 978-966-528-279-2.
- "Жива земля" за швейцарським рецептом [Текст] / Г. Макух // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 28 (15 лип.). — С. 3 : фот.
- Запашний хліб і цілющий чай від господарства "Жива Земля Потутори" [Текст] / М. Михайлинин // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2024. — № 28 (10 лип.). — С. 3 : фот.
- Potutory // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 877. (пол.).— S. 877-878. (пол.)
![]() | |
---|---|
![]() |
![]() |
- Потутори на сайті Замки і храми України [Архівовано 19 серпня 2019 у Wayback Machine.](укр.)
- Про Потутори на сайті Цвіт нації[недоступне посилання з квітня 2019]
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |