Кровопускання

Кровопуска́ння[1] — навмисний забір крові у пацієнта з метою профілактики або лікування хвороб. Кровопускання, чи то лікарем, чи п'явками, ґрунтувалося на стародавній медичній практиці, в якій кров та інші біологічні рідини розглядалися як «гумори»[2][3], що мали залишатися в належному балансі для підтримання здоров'я. Це була найпоширеніша медична практика, яку застосовували хірурги від античності до кінця XIX століття, тобто понад 2000 років[4]. В Європі ця практика залишалася відносно поширеною до кінця XIX століття[5]. Нині сучасна медицина відмовилася від неї, за винятком кількох дуже специфічних захворювань[6]. На початку XIX століття почали з'являтися дослідження, які вказували на шкідливий вплив кровопускання на здоров'я[7].
Сьогодні термін «флеботомія»[8] означає забір крові для лабораторного аналізу або переливання крові[9]. Терапевтична флеботомія означає забір одиниці крові у специфічних випадках, таких як гемохроматоз[10], поліцитемія, пізня шкірна порфірія тощо, для регулювання кількості еритроцитів[11]. Традиційна медична практика кровопускання сьогодні вважається псевдонаукою.

Метод був популярним протягом майже 2 тисяч років, аж до кінця XIX століття, коли він поступово вийшов з ужитку. Кровопускання застосовували при серцево-судинній недостатності, пневмоніях, при різких підвищеннях кров'яного тиску, при отруєннях різними отрутами або токсичними факторами, що утворюються в самому організмі (уремія).
У середньовічній Європі теоретичним підґрунтям для кровопускання була помилкова думка про існування так званої зайвої крові — «плетори», яка нібито служила причиною багатьох хвороб. Виходячи з цієї помилкової передумови проводили необґрунтовано багато зайвих кровопускань практично для будь-якої патології, що призвело до дискредитації методу. Однак, в медичній традиції Китаю, Тибету, Індії існує виборчий і раціональний підхід до призначення кровопускання, і її застосовували з успіхом в медицині цих країн і до наших часів.
У середньовіччі метод кровопускання вважався звичайною практикою. Часто медики того часу, якими виступали ченці та представники різних релігійних орденів, застосовували процедуру навесні або восени. Кровопускання використовували й для лікування свійських тварин. Вважалося, що втрата крові прискорює її циркуляцію, а розвиток хвороб сповільнюється[джерело?].
Ібн Сіна у своєму «Каноні лікарської науки» писав про кровопускання:
![]() |
Кровопускання є загальне спорожнення, яке призводить до виверження «надміру», а надміром [називається] перевищення [кількості] соків понад їх рівномірну [наявність] у судинах. Пускати кров слід у людей двох [типів]: один — це ті, хто схильний до хвороб і піддається їм, якщо у них стає багато крові, а інші — ті, хто вже піддався хворобам. Людям кожного з цих [типів] слід пускати кров або внаслідок великої кількості крові, або внаслідок поганої [якості] крові, або з обох причин відразу…[12] | ![]() |
У «Енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона» давали таке визначення:
![]() |
Кровопускання — буває місцеве — за допомогою уколів, насічок, приставляння п'явок і апаратів, що відсмоктують кров, — і загальне — розрізанням деяких великих вен на шиї, руці або нозі. Кровопускання було відомо із сивої давнини індусам, а Гіппократ навіть залишив цілий трактат про нього. Протягом цього довгого періоду аж до наших днів кровопускання, користь і шкода його, були предметом постійних суперечок в медицині. В даний час в науці встановлені досить точні і визначені показання, значно обмежили коло його вживання. Місцеве кровопускання в більшості випадків використовується при явищах місцевого застою крові, при запаленнях тих чи інших органів і частин тіла. Виведенням більшої чи меншої кількості крові ми зменшуємо вміст вен і усуваємо перешкоди до правильному кровообігу у хворої частини тіла. Для виробництва місцевих кровопускання вдаються до п'явок… | ![]() |
Крім лікувального, існувало і ритуальне кровопускання як заміна людського жертвопринесення. Ритуальне кровопускання мало широке поширення в доколумбових культурах Центральної Америки.
- ↑ Кровопускання. Горох — українські словники (укр.). Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Гуморальна регуляція. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Темперамент. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Bloodletting. Science Museum. Brought to Life. Exploring the History of Medicine (англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2009. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Anderson, Julie; Shackleton, Emma; Barnes, Emm; Collection, Wellcome (2011). The Art of Medicine: Over 2,000 Years of Images and Imagination (англ.). University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-74936-5.
- ↑ Mestel, Rosie (6 серпня 2001). Modern Bloodletting and Leeches. Los Angeles Times (амер.).
- ↑ Why fair tests are needed. The James Lind Library (англ.). Архів оригіналу за 2 січня 2007.
- ↑ Флеботомія. Горох — українські словники (укр.). Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Davis, Bonnie K. (2002). Phlebotomy: A Customer Service Approach : a Textbook for Developing Phlebotomy and Customer Service Skills (англ.). Delmar Cengage Learning. ISBN 978-0-7668-2518-5.
- ↑ Barton, James C. Therapeutic Phlebotomy (TP) for Hereditary Hemochromatosis (HH): a Practical Guide for Patients and Health Care Personnel (англ.). Архів оригіналу за 8 квітня 2011.
- ↑ Zubair, Abba (2014-11). Therapeutic phlebotomy. Clinical Liver Disease (англ.). 4 (5): 102—106. doi:10.1002/cld.408. PMC 6448745. PMID 30992932.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ Абу Али ибн Сина. Канон врачебной науки. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 грудня 2012.
- Kuriyama, Shigehisa (1995). Interpreting the History of Bloodletting. Journal of the History of Medicine and Allied Sciences (англ.). 50 (1): 11—46. doi:10.1093/jhmas/50.1.11. ISSN 0022-5045.
- Венепункція. Медична енциклопедія (укр.). Процитовано 13 лютого 2025.
- Венесекція. Медична енциклопедія (укр.). Процитовано 13 лютого 2025.
- Maksymchuk, Leonid (12 листопада 2022). Апарат для кровопускання та плоскогубці для виривання зубів: старовинні знаряддя лікування в Кашубії. Гданськ (укр.). Процитовано 13 лютого 2025.
- Nicola, Stephanie (20 квітня 2022). What to Know About the History of Bloodletting. WebMD (англ.). Процитовано 13 лютого 2025.
- Arbittier, Doug. Antique Bloodletting and Leeching Instruments. Medical Antiques. Процитовано 13 лютого 2025.
![]() |
Це незавершена стаття пов'язана з псевдонаукою. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |