Перейти до вмісту

Крістіан Крахт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Крістіан Крахт
нім. Christian Kracht
Народився29 грудня 1966(1966-12-29)[1][2][…] (57 років)
Заанен, Берн, Швейцарія
Країна Швейцарія
 Німеччина
Діяльністьжурналіст, письменник, письменник наукової фантастики, кіносценарист
Сфера роботитворче та професійне письмоd[4], проза[4], журналістика[4] і кіносценаристикаd[4]
Alma materколедж Сари Лоуренсd, Schule Schloss Salemd і Lakefield College Schoold
ЗакладSpiegel-Verlagd і Jahreszeiten Verlagd
Жанрхудожній вимисел і pop literatured
Magnum opusIch werde hier sein im Sonnenschein und im Schattend, Фазерландd, Імперіум[d], The Deadd і 1979[d]
БатькоChristian Krachtd
У шлюбі зFrauke Finsterwalderd
Нагороди
Сайт: christiankracht.com
CMNS: Крістіан Крахт у Вікісховищі

Крі́стіан Крахт (нім. Christian Kracht, нар. 1966) — швейцарський німецькомовний письменник, журналіст, автор романів «Фазерланд», «Імперіум», «1979», «Метан», «Я буду тут, на сонці і в тіні».

Біографія

[ред. | ред. код]

Син виконуючого обов'язки генерального директора видавництва «Аксель Шпрінгер АГ». Провів дитинство у США, Канаді і на півдні Франції; жив у Центральній Америці, в Бангкоці, Катманду, Буенос-Айресі.

Одружений з німецькою кінорежисеркою Фрауке Фінстервальде. Живе в Лос-Анжелесі[5].

Творчість

[ред. | ред. код]

1995 року Крахт опублікував свій дебютний роман «Фазерланд». Головними темами роману є сучасна культура споживання, занепад так званого «гармонійного буржуазного суспільства» післявоєнного часу та криза національної та персональної ідентичності.[6]

У вересні 2001 року вийшов друком роман Крахта «1979», який здобув міжнародне визнання. В романі показано вразливість західної великобуржуазної системи цінностей та її безсилля перед лицем східних тоталітарних моделей «ісламізму» та «маоїзму». Роман з'явився буквально за кілька днів до терористичного акту 11 вересня 2001 року, що привернуло до нього ще більшу увагу.

Роман «Я буду тут на сонці та у затінку» з'явився 2008 року. Він належить до жанру альтернативної історії та оповідає про фіктивну «Швейцарську радянську республіку», яка перебуває у стані війни з рештою Західної Європи. Роман є типовою антиутопією, в якому йдеться про крах людської цивілізації.

2012 року з'явився четвертий роман Крахта «Імперіум». «Імперіум» — це антиутопія, побудована на реальній життєвій історії реальної людини. Роман розповідає історію так званого аусштайґера Енгельгардта, який на початку XX століття заснував на острові Нова Гвінея колонію нудистів-вегетаріанців, які вирощували кокосові горіхи й годувалися виключно кокосами. Проте ідея Енгельгардта про ідеальне суспільство зазанала повного краху.

2016 року вийшов друком роман Крахта «Мертві». Роман присвячений фіктивній історії німецько-японського співробітництва в кінематографі напередодні Другої світової війни. .[7]

Твори

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]
  • Фазерланд / Faserland. Roman. Kiepenheuer & Witsch, Köln 1995, ISBN 3-462-02407-8.
  • 1979. Roman. Kiepenheuer & Witsch, Köln 2001, ISBN 3-462-03024-8.
  • Я буду тут на сонці та у затінку / Ich werde hier sein im Sonnenschein und im Schatten. Roman. Kiepenheuer & Witsch, Köln 2008, ISBN 978-3-462-04041-8.
  • Імперіум / Imperium. Roman. Kiepenheuer & Witsch, Köln 2012, ISBN 978-3-462-04131-6.
  • Мертві / Die Toten. Roman. Kiepenheuer & Witsch, Köln 2016, ISBN 978-3-462-04554-3.[8]
Девід Вудард, Ма Ананд Шила та Крахт у Цюриху, 2008.

Інші твори

[ред. | ред. код]
  • з Екгардом Нікелем: Канікули назавжди / Ferien für immer. Reiseberichte. 1998. (подорожні нотатки)
  • з Йоахимом Бессінгом та ін.: Королівський смуток / Tristesse Royale. 1999.
  • Жовтий олівець / Der gelbe Bleistift. Reiseberichte. 2000. (подорожні нотатки)
  • з Євою Мунц та Лукасом Ніколем: Тотальний спогад / Die totale Erinnerung. Kim Jong Ils Nordkorea. Bildband. 2006.(фотоальбом)
  • Нова Хвиля. Компендіум / New Wave. Ein Kompendium 1999—2006. 2006.
  • з Інго Нірманом: Метан / Metan. роман 2007
  • з Екгардом Нікелем: Інструкція для Катманду і Непалу / Gebrauchsanweisung für Kathmandu und Nepal. Reiseberichte. Piper-Verlag, 2009, ISBN 978-3-492-27564-4. (подорожні нотатки)
  • з Девідом Вудардом: Five Years: Briefwechsel 2004—2009. Band 1: 2004—2007 [Архівовано 10 червня 2020 у Wayback Machine.]. Wehrhahn-Verlag, 2011, ISBN 978-3-86525-235-7. (листування)
  • з Фрауке Фінстервальде: Finsterworld. Drehbuch. 2013.(сценарій)[9]

Переклади українською

[ред. | ред. код]
  • Крістіан Крахт. Фазерланд. пер. з німецької Антона Головка. Харків: Фоліо, 2012.
  • Крістіан Крахт. Імперіум. пер. з німецької Богдана Сторохи. Чернівці: Видавництво 21, 2018. ISBN 978-617-614-192-1[10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #120013428 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. ↑ Discogs — 2000.
  4. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ Christian Kracht’s ‘Imperium’ is a Melvillean Masterpiece of the South Seas (амер.). 21 липня 2015. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 9 вересня 2019.
  6. ↑ Heike Schmoll: Abschreckend. Rezension. In: Frankfurter Allgemeine Zeitung. 2. August 2013, S. 7.
  7. ↑ Christian Krachts Roman «Die Toten»: Der das Böse sieht. NZZ.ch. 11 вересня 2016. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 13 листопада 2016.
  8. ↑ Die Beschimpfung des deutschen Walds. In: Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung. 4. September 2016, S. 47.
  9. ↑ Finsterworld [Архівовано 6 вересня 2019 у Wayback Machine.], Verleihseite Alamode Film Österreich, abgerufen am 12. August 2018.
  10. ↑ Про роман в українському перекладі на сайті Видавництва 21. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Matthias N. Lorenz (Hrsg.): Christian Kracht. Werkverzeichnis und kommentierte Bibliografie der Forschung. (= Bibliographie zur deutschen Literaturgeschichte. Band 21). Aisthesis Verlag, Bielefeld 2014, ISBN 978-3-8498-1062-7.
  • Stefan Bronner: Vom taumelnden Ich zum wahren Übermenschen: Das abgründige Subjekt in Christian Krachts Romanen «Faserland», «1979» und «Ich werde hier sein im Sonnenschein und im Schatten». A. Francke Verlag, Tübingen 2012, ISBN 978-3-7720-8461-4.
  • Johannes Birgfeld, Claude D. Conter (Hrsg.): Christian Kracht. Zu Leben und Werk. Kiepenheuer und Witsch, Köln 2007, ISBN 978-3-462-04138-5.
  • Immanuel Nover: Referenzbegehren: Sprache und Gewalt bei Bret Easton Ellis und Christian Kracht. Böhlau Verlag, Köln 2012, ISBN 978-3-412-20947-6.
  • Christoph Kleinschmidt (Hrsg.): Christian Kracht. text + kritik (Heft 216), München 2017, ISBN 978-3-86916-611-7.
  • Matthias N. Lorenz, Christine Riniker (Hrsg.): Christian Kracht revisited. Irritation und Rezeption. Frank & Timme Verlag, Berlin 2018, ISBN 978-3-7329-0323-8.
  • Stefan Bronner, Björn Weyand (Hrsg.): Christian Krachts Weltliteratur. De Gruyter Verlag, Berlin 2018, ISBN 978-3-11-053215-9.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крістіан_Крахт&oldid=36942136