Ксав'є Легран

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Легран.
Ксав'є Легран
фр. Xavier Legrand
Ксав'є Легран, 2012
Дата народження28 березня 1979(1979-03-28)[1][2] (45 років)
Місце народженняМелен, Іль-де-Франс, Сена і Марна, Франція
ГромадянствоФранція Франція
Професіяактор, кінорежисер, сценарист
Alma materВища національна консерваторія драматичного мистецтва
Роки активності1987—наш час
IMDbID 0499488
Нагороди та премії
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Ксав'є Легран у Вікісховищі

Ксав'є́ Легра́н (фр. Xavier Legrand; нар. 1979, Франція) — французький театральний та кіноактор, кінорежисер та сценарист. Лауреат та номінант численних міжнародних та національних фестивальних і професійних кінонагород. Кавалер Ордена мистецтв та літератури (2013).[3]

Біографія

[ред. | ред. код]

Ксав'є Легран дебютував у юному віці як актор, знявшись у культовій стрічці Луї Маля «До побачення, діти» (1987).[4][5] Після закінчення школи навчався у Національній консерваторії драматичного мистецтва в Парижі. З 2004 року почав грати другорядні ролі в кіно і на телебаченні.

Легран став відомим як режисер і сценарист завдяки своєму дебютному короткометражному фільму «Перш ніж втратити усе» (2012), який був удостоєний нагород низки міжнародних на національних кінофестивалів, французької національної кінопремії «Сезар» за найкращий короткометражний фільм, а також у 2014 році номінувався на «Оскара» як найкращий короткометражний фільм.[6]

У 2017 році Ксав'є Легран представив свій повнометражний дебют за власним сценарієм «Опіка» на Венеційському міжнародному кінофестивалі і був нагороджений «Срібним левом» за найкращу режисуру. Крім того, стрічка отримала спеціальний приз і приз глядацьких симпатій МКФ у Сан-Себастьяні, спеціальний приз журі МКФ у Цюриху, Приз ФІПРЕССІ за найкращий фільм на 47-му Київському МКФ «Молодість»[7][8] та ін. У 2019 році фільм було номіновано в 10-ти категоріях на здобуття кінопремії «Сезар», у тому числі за найкращий фільм та найкращу режисерську роботу Ксав'є Леграна[9][10]

Окрім роботи в кіно Ксав'є Легран активно виступає на театральній сцені, граючи ролі в постановках за творами Вільяма Шекспіра, Мольєра, Флоранс Деле, Антона Чехова та інших.

У 2018 році Ксав'є Легран входив до складу журі 44-го фестивалю американського кіно в Довілі (Франція)[11].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Актор

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1987 ф До побачення, діти Au revoir les enfants Бабіно
1990 с Розшукове агентство «ТЕКС» TECX полісмен
2004 ф Постійні коханці Les amants réguliers
2006 кф Точка зникнення Point de fuite
2010 тф Альбер Камю Camus перша людина у Бориса Віана
2010 ф Вільні руки Les mains libres Лорен
2013 с Тигрова Лілія, чотири жінки в житті Tiger Lily, quatre femmes dans la vie Фред
2017 тф Утопія образів російської революції L'utopie des images de la révolution russe

Режисер, сценарист

[ред. | ред. код]
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
2012 к/м Перш ніж втратити усе Avant que de tout perdre Так Так
2017 Опіка Jusqu'à la garde Так Так

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Ксав'є Легран[12] (Список не є вичерпним)
Рік Категорія Фільм Результат
Міжнародний фестиваль короткометражних фільмів у Клермон-Феррані
2013 Гран-прі журі Перш ніж втратити усе Перемога
Приз молодіжного журі Перемога
Приз глядацьких симпатій Перемога
Приз преси Перемога
Кінофестиваль короткометражних фільмів у Греноблі
2013 Приз за найкращий сценарій Перш ніж втратити усе Перемога
Міжнародний фестиваль короткометражний фільмів в Уппсалі
2013 Почесна згадка Перш ніж втратити усе Перемога
Премія «Оскар»
2014 Найкращий короткометражний фільм Перш ніж втратити усе Номінація
Премія «Сезар»
2014 Найкращий короткометражний фільм Перш ніж втратити усе Перемога
2019 Найкращий фільм Опіка Перемога
Найкращий дебютний фільм Номінація
Найкраща режисерська робота Номінація
Найкращий оригінальний сценарій Перемога
Венеційський міжнародний кінофестиваль
2017 Золотий лев Опіка Номінація
Срібний лев за найкращу режисуру Перемога
Премія Луїджі Де Лаурентіса Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні
2017 Приз аудиторії за найкращий європейський фільм Опіка Номінація
Нагорода TVE Otra Mirada Номінація
Цюрихський міжнародний кінофестиваль
2017 Золоте око за найкращий міжнародний ігровий фільм Опіка Номінація
Спеціальна згадка журі Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Торонто
2017 Приз Платформа Опіка Номінація
Міжнародний кінофестиваль в Сан-Паулу
2017 Премія критиків за найкращий іноземний фільм Опіка Перемога
Філадельфійський кінофестиваль
2017 Приз журі за найкращий художній фільм Опіка Номінація
Приз Арчі за найкращий перший фільм Номінація
Приз Арчі — Почесна згадка Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Палм-Спрінс
2018 Приз режисерів Опіка Перемога
Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість»
2018 Скіфський олень за найкращий фільм Опіка Номінація
Приз ФІПРЕССІ за найкращий фільм Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Глазго
2018 Приз аудиторії Опіка Перемога
Приз Луї Деллюка
2018 Найкращий перший фільм Опіка Номінація
Премія «Люм'єр»
2019 Найкращий режисер Опіка Номінація
Премія «Кришталевий глобус»
2019 Найкращий фільм Опіка Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1062259084 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ GeneaStar
  3. ↑ Nomination dans l'ordre des Arts et des Lettres juillet 2013. Culturecommunication.gouv.fr. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
  4. ↑ Anecdotes du film Au revoir les enfants [Архівовано 26 червня 2020 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné
  5. ↑ ‘Custody’ Trailer: This Venice Film Festival Silver Lion Winner is a Chilling Domestic Abuse Thriller. Slashfilm.com (англ.) . 04.01.2018. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 29.01.2019.
  6. ↑ The 86th Academy Awards (2013) Nominees and Winners. Academy of Motion Picture Arts and Sciences. AMPAS. Архів оригіналу за 1 жовтня 2014. Процитовано 29 січня 2019.
  7. ↑ Оголошені переможці 47-го КМКФ «Молодість»!. Молодість. 03.06.2018. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 04.06.2018.
  8. ↑ Ґран-прі 47-го кінофестивалю «Молодість» отримав литовсько-польський фільм «Святий» (ПЕРЕЛІК ПЕРЕМОЖЦІВ). Детектор медіа. 3 червня 2018. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 4.06.2018.
  9. ↑ César 2019 : la liste complète des nommés. RTBF (фр.) . 23.01.2019. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 23.01.2019.
  10. ↑ Fabien Lemercier. 10 nominations aux César pour Le Grand Bain et Jusqu’à la garde. Cineuropa (англ.) . 23.01.2019. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 24.01.2019.
  11. ↑ Festival du cinéma américain de Deauville : le jury dévoilé (фр.). ouest-france.fr. 13. Процитовано 29 січня 2019..
  12. ↑ Нагороди та номінації Ксав'є Легран на сайті IMDb (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ксав'є Легран


Кінорежисер Це незавершена стаття про французького кінорежисера або кінорежисерку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ксав%27є_Легран&oldid=40906775