Перейти до вмісту

Ален Рене

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ален Рене
фр. Alain Resnais
Ален Рене 1998 року на церемонії вручення премії «Сезар»
Дата народження3 червня 1922(1922-06-03)
Місце народженняВанн, Франція
Дата смерті1 березня 2014(2014-03-01) (91 рік)
Місце смертіПариж, Франція
Похованняцвинтар Монпарнас
ГромадянствоФранція Франція
Професіякінорежисер, сценарист
Alma materІнститут перспективних досліджень кінематографаd[1] і Курси Симона
Роки активності19422014
НапрямФранцузька нова хвиля
IMDbID 0720297
Нагороди та премії
Ален Рене у Вікісховищі

Але́н Рене́ (фр. Alain Resnais) (*3 червня 1922, Ванн, Франція1 березня 2014, Париж, Франція) — французький кінорежисер, сценарист, продюсер і актор, класик французького кіномистецтва. Його ранні режисерські роботи відносять до французької «новій хвилі». Незважаючи на тривалу і продуктивну кар'єру, міжнародне визнання отримав за три ранні фільми: «Ніч і туман» (1955), «Хіросіма, любов моя» (1959), «Торік в Марієнбаді» (1961). Двічі удостоєний Призу Жана Віго: у 1954 та 1956 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ален Рене народився і виріс у Бретані. З дитинства захоплювався кінематографом і в чотирнадцять років вже зняв любительською камерою свій перший короткометражний фільм «Фантомас». Одночасно він цікавиться фотографією та літературою, особливо Гарі Діксоном, М. Прустом та Андре Бретоном. Як актор дебютував у 1942 році в невеликій ролі у фільмі «Вечірні відвідувачі». у 1943-му поступив до державної кіношколи IDHEC на факультет режисури монтажу.

У 1946 році в Німеччині Рене бере участь у фронтовому театрі під керівництвом Андре Вуазена. В тому ж році він працює помічником режисера і режисером монтажу у фільмі «Париж 1900». Режисерським дебютом Алена Рене став короткометражний документальний фільм «Ван Гог» (1947). Фільм приніс режисеру міжнародне визнання: «Ван Гог» удостоївся премії МКФ у Венеції та премії «Оскар» за найкращий короткометражний фільм. Протягом наступних десяти років він випускає декілька документальних фільмів, у тому числі про фабрику Пешіне.

Світову славнозвісність Ален Але отримав завдяки успішній співпраці з французькими письменниками школи «нового роману». Зокрема, у 1959 році на екрани вийшов його перший повнометражний фільм «Хіросіма, любов моя» за сценарієм Маргеріт Дюрас, а в 1961 році — «Торік в Марієнбаді», сценарій до якого написав Ален Роб-Грійє.

До переліку найвідоміших робіт Рене входять також знята за сценарієм Хорхе Семпруна стрічка «Війна закінчена» про франкістську Іспанію та фільм «Ставіскі», присвячений життю французького афериста Олександра Ставіського. Всього фільмографія режисера налічує близько 20 повнометражних стрічок.

Ален Рене помер увечері 1 березня 2014 року у 91-річному віці в колі сім'ї[2]. За два тижні до смерті на 64-му Берлінському кінофестивалі була презентована остання робота Рене — «Кохати, пити і співати», відмічена на огляді премією Альфреда Бауера[3].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Ален Рене на МКФ в Канні, 1912
Рік Українська назва Оригінальна назва Примітки
1948 Ван Гог Van Gogh документальний
1950 Герніка Guernica документальний
1955 Ніч і туман Nuit et brouillard
1959 Хіросіма, любов моя Hiroshima mon amour
1961 Торік в Марієнбаді L'Annee derniere a Marienbad
1963 Мюріель, або Час повернення Muriel ou le temps d'un retour
1966 Війна закінчена La guerre est finie
1968 Кохаю тебе, кохаю Je t'aime, je t'aime
1974 Ставіски Stavisky
1977 Провидіння Providence
1980 Мій американський дядечко Mon oncle d'Amerique
1983 Життя — це роман La vie est un roman
1984 Любов до смерті L'amour à mort
1986 Мелодрама Mélo
1989 Я хочу додому I Want to Go Home
1993 Палити/Не палити Smoking/no smoking
1997 Відомі старі пісні On connaît la chanson
2003 Тільки не в губи Pas sur la bouche
2006 Серця Coeurs
2009 Дикі трави Les Herbes folles
2012 Ви ще нічого не бачили Vous n'avez encore rien vu
2014 Кохати, пити і співати Aimer, boire et chanter

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Armes R. The Cinema of Alain Resnais. New York, 1968
  • Bounoure G. Alain Resnais. Paris, 1967;
  • Ward J. Alain Resnais or The Theme of Time. London, 1968
  • Monaco J. Alain Resnais. The Role of Imagination. New York, 1978.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://francearchives.fr/findingaid/9873b4d9c6a2c09a1a114d34b91a470a891e2fb8
  2. 2014/03/02/rene/ Помер французький режисер Ален Рене. Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 5 липня 2015.
  3. Подведены итоги Берлинского кинофестиваля. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 5 липня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]