Координати: 48°28′38.25″ пн. ш. 35°11′33.45″ сх. д. / 48.4772917° пн. ш. 35.1926250° сх. д. / 48.4772917; 35.1926250
Очікує на перевірку

Ігрень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ксеніïвка (Дніпро))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігрень
м. Дніпро
Ігрень
Ігрень

Монумент загиблим полоненим психіатричної лікарні
Загальна інформація
48°28′38.25″ пн. ш. 35°11′33.45″ сх. д. / 48.4772917° пн. ш. 35.1926250° сх. д. / 48.4772917; 35.1926250
Країна  Україна
Район Самарський район
Адмінодиниця Самарський район
Поштовий індекс 49114, 49115, 49116
Головні вулиці Гайова, Роз'їзна, Апостолівська, Івана Кожедуба, сержанта Литвищенка, Романовського, Андрія Сахарова, Відпочинку, Бехтерєва
Заклади освіти
та культури 		Середня школа № 87, НВК № 122, неповна середня школа № 127
Парки Шкільний парк (біля НВК № 122)
Транспорт
Залізнична інфраструктура Ігрень
Карта
Мапа

Ігрень (Нова Ігрень) — місцевість у східній частині міста Дніпра, над річкою Маячка та лівим берегом річки Самара, до 1977 року — місто. Розташована за 15 км на схід від центра міста.

Історія

[ред. | ред. код]

Сучасний житловий масив Дніпра, Ігрень, також має назву Нова Ігрень, на відміну від Старої Ігрені на Ігренському острові. Нова Ігрень була заснована біля залізничної станції Одинківка відкритої у листопаді 1873 року, і у 1904 році перейменованої на Ігрень.

У 1920-ті роки Нову Ігрень було названо селищем Карло-Марксове (імені Карла Маркса).

Ксеніївка

[ред. | ред. код]

Південно - Західна частина Нової Ігрені має назву Ксеніївка (Ксенівка) від розташованого поблизу зупинного пункту, названого на честь дочки помічника начальника Катерининської залізниці Петра Михайловича Крендовського (1882 - 1929) Ксенії (1915 - 2008)[1]. Це район вулиць Олекси Тихого (до 2023 року - Гвая), Щоглової, Дитинства, Сержанта Литвищенка. Простягається від вулиці Гайової до Самари.

Місто Ігрень

[ред. | ред. код]

У 1959 році селище Карло - Марксове отримало статус міста під назвою Ігрень, до складу якої увійшли райони: Нова Ігрень, Одинківка, Ксеніївка та Рибальське. Місто було підпорядковане Дніпропетровській міській раді .

Станом на 1970 рік населення Ігрені складало 22 тис. мешканців.

У 1977 році місто Ігрень було включене до Самарського району Дніпропетровська.

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

На території Ігрені розташовані хлібний комбінат, гранітний кар'єр. Переважна більшість населення цієї місцевості працює на підприємствах міста Дніпро, з яким є регулярне транспортне сполучення приміськими електропоїздами й автобусними маршрутами.

Декомунізація

[ред. | ред. код]

У 2015 році на виконання законів про декомунізацію вулицю Анрі Барбюса на Ігрені перейменовано на вулицю героя АТО Євгенія Сердюкова, який загинув під містом Шахтарськ Донецької області влітку 2014 року.

Археологічні дослідження

[ред. | ред. код]

Впродовж ХХ—XXI століть Ігренський півострів досліджували відомі українські археологи Валентин Даниленко, Ірина Ковальова, Володимир Ромашко тощо.

Новокам'яна доба

[ред. | ред. код]

Ігрень-8 є найвидатнішим поселенням неолітичної Дніпро-Донецької культури, що розташоване у Огрені (Стара Ігрень).

Мідна доба

[ред. | ред. код]

У Ігренському могильнику середньостогівської культури виявлено миску з розписом, етапу Трипільської культури. Розкопки проводив Дмитро Телегін.

Заклади освіти

[ред. | ред. код]

Дніпропетровська обласна психіатрична лікарня

[ред. | ред. код]

Своє існування заклад розпочинає з 1897 року на землі поміщика Закревського. В роки німецької окупації (1941 - 1943) на території лікарні розташовувався концентраційний табір, що був філією Бухенвальду[2] [3]. Після Другої світової війни у 1973 році на території психіатричної лікарні скульптором В. І. Щедровою та архітектором В. С. Положієм було встановлено пам'ятник жертвам концтабору серед яких були пацієнти (1300 осіб), котрих нацисти знищували на рівні з євреями. Дніпропетровська обласна клінічна багатопрофільна психіатрична лікарня є найбільшою на пострадянському просторі. Територія лікарні займає 50 гектарів і складається з 42 відділень на 2500 ліжок, де окрім психічних розладів лікують неврози, а в дитячому сурдологічному відділенні глухоту у дітей.

Заклади культури

[ред. | ред. код]
  • Ігренський будинок культури
  • Будинок культури обласної психіатричної лікарні * [4]

Транспорт

[ред. | ред. код]

До Ігрені є можливість дістатися автобусними маршрутами від вулиці Коцюбинського (центр Дніпра) та залізничного вокзалу приміськими електропоїздами до станції Ігрень та Ксенівка (Синельниківський напрямок).

Відомі особи

[ред. | ред. код]

Релігія

[ред. | ред. код]

У Ігрені знаходяться наступні сакральні споруди релігійних громад:

  • Храм Святої Ксенії Римлянки (вул. Данила Самойловича, 1 корп. 5 (на території лікарні));
  • Храм Святого благовірного великого князя Олександра Невського (вул. Щедрика, 29-А).

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Храм Святої Ксенії Римлянки
    Храм Святої Ксенії Римлянки
  • Храм Святого князя Олександра Невського
    Храм Святого князя Олександра Невського
  • Військовий меморіал на братській могилі
    Військовий меморіал на братській могилі
Дніпро Це незавершена стаття про Дніпро.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ксеніївка. Місто по шматочках (рос.) . Процитовано 2024 - 09 - 07..
  2. ↑ Лікарня для душі – сторінка з історії Ігрені. https://www.dnipro.libr.dp.ua/. 27.03.2023.
  3. ↑ “Страх породив це чудовисько”, або Що буде з психлікарнею суворого режиму. https://zmina.info. 13 Грудня 2018.
  4. ↑ У Дніпрі в пам'ятника, який є частиною композиції меморіалу розстріляним у роки Другої Світової війни пацієнтам психічної лікарні на Ігрені, мисливці за металом відпиляли ногу. https://dnipro.depo.ua/. 17 лютого 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ігрень&oldid=43576513