Ігрень
Ігрень м. Дніпро | ||||
Монумент загиблим полоненим психіатричної лікарні | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
48°28′38.25″ пн. ш. 35°11′33.45″ сх. д. / 48.4772917° пн. ш. 35.1926250° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Район | Самарський район | |||
Адмінодиниця | Самарський район | |||
Поштовий індекс | 49114, 49115, 49116 | |||
Головні вулиці | Гайова, Роз'їзна, Апостолівська, Івана Кожедуба, сержанта Литвищенка, Романовського, Андрія Сахарова, Відпочинку, Бехтерєва | |||
Заклади освіти та культури |
Середня школа № 87, НВК № 122, неповна середня школа № 127 | |||
Парки | Шкільний парк (біля НВК № 122) | |||
Транспорт | ||||
Залізнична інфраструктура | Ігрень | |||
Карта | ||||
Ігрень (Нова Ігрень) — місцевість у східній частині міста Дніпра, над річкою Маячка та лівим берегом річки Самара, до 1977 року — місто. Розташована за 15 км на схід від центра міста.
Сучасний житловий масив Дніпра, Ігрень, також має назву Нова Ігрень, на відміну від Старої Ігрені на Ігренському острові. Нова Ігрень була заснована біля залізничної станції Одинківка відкритої у листопаді 1873 року, і у 1904 році перейменованої на Ігрень.
У 1920-ті роки Нову Ігрень було названо селищем Карло-Марксове (імені Карла Маркса).
Південно - Західна частина Нової Ігрені має назву Ксеніївка (Ксенівка) від розташованого поблизу зупинного пункту, названого на честь дочки помічника начальника Катерининської залізниці Петра Михайловича Крендовського (1882 - 1929) Ксенії (1915 - 2008)[1]. Це район вулиць Олекси Тихого (до 2023 року - Гвая), Щоглової, Дитинства, Сержанта Литвищенка. Простягається від вулиці Гайової до Самари.
У 1959 році селище Карло - Марксове отримало статус міста під назвою Ігрень, до складу якої увійшли райони: Нова Ігрень, Одинківка, Ксеніївка та Рибальське. Місто було підпорядковане Дніпропетровській міській раді .
Станом на 1970 рік населення Ігрені складало 22 тис. мешканців.
У 1977 році місто Ігрень було включене до Самарського району Дніпропетровська.
На території Ігрені розташовані хлібний комбінат, гранітний кар'єр. Переважна більшість населення цієї місцевості працює на підприємствах міста Дніпро, з яким є регулярне транспортне сполучення приміськими електропоїздами й автобусними маршрутами.
У 2015 році на виконання законів про декомунізацію вулицю Анрі Барбюса на Ігрені перейменовано на вулицю героя АТО Євгенія Сердюкова, який загинув під містом Шахтарськ Донецької області влітку 2014 року.
Впродовж ХХ—XXI століть Ігренський півострів досліджували відомі українські археологи Валентин Даниленко, Ірина Ковальова, Володимир Ромашко тощо.
Ігрень-8 є найвидатнішим поселенням неолітичної Дніпро-Донецької культури, що розташоване у Огрені (Стара Ігрень).
У Ігренському могильнику середньостогівської культури виявлено миску з розписом, етапу Трипільської культури. Розкопки проводив Дмитро Телегін.
- Школа № 87
- Школа № 110
- Навчально-виховний комплекс № 122
- Школа № 127
- Дитячий дошкільний заклад № 33
- Дитячий дошкільний заклад № 81
Своє існування заклад розпочинає з 1897 року на землі поміщика Закревського. В роки німецької окупації (1941 - 1943) на території лікарні розташовувався концентраційний табір, що був філією Бухенвальду[2] [3]. Після Другої світової війни у 1973 році на території психіатричної лікарні скульптором В. І. Щедровою та архітектором В. С. Положієм було встановлено пам'ятник жертвам концтабору серед яких були пацієнти (1300 осіб), котрих нацисти знищували на рівні з євреями. Дніпропетровська обласна клінічна багатопрофільна психіатрична лікарня є найбільшою на пострадянському просторі. Територія лікарні займає 50 гектарів і складається з 42 відділень на 2500 ліжок, де окрім психічних розладів лікують неврози, а в дитячому сурдологічному відділенні глухоту у дітей.
- Ігренський будинок культури
- Будинок культури обласної психіатричної лікарні * [4]
До Ігрені є можливість дістатися автобусними маршрутами від вулиці Коцюбинського (центр Дніпра) та залізничного вокзалу приміськими електропоїздами до станції Ігрень та Ксенівка (Синельниківський напрямок).
- Бублик Микола — майстер художнього розпису.
- Падун Володимир Макарович - художник, учасник Ігренської школи.
- Гречіхін Микита Артемович — Герой Радянського Союзу.
У Ігрені знаходяться наступні сакральні споруди релігійних громад:
- Храм Святої Ксенії Римлянки (вул. Данила Самойловича, 1 корп. 5 (на території лікарні));
- Храм Святого благовірного великого князя Олександра Невського (вул. Щедрика, 29-А).
-
Храм Святої Ксенії Римлянки
-
Храм Святого князя Олександра Невського
-
Військовий меморіал на братській могилі
Це незавершена стаття про Дніпро. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Ксеніївка. Місто по шматочках (рос.) . Процитовано 2024 - 09 - 07..
- ↑ Лікарня для душі – сторінка з історії Ігрені. https://www.dnipro.libr.dp.ua/. 27.03.2023.
- ↑ “Страх породив це чудовисько”, або Що буде з психлікарнею суворого режиму. https://zmina.info. 13 Грудня 2018.
- ↑ У Дніпрі в пам'ятника, який є частиною композиції меморіалу розстріляним у роки Другої Світової війни пацієнтам психічної лікарні на Ігрені, мисливці за металом відпиляли ногу. https://dnipro.depo.ua/. 17 лютого 2018.
- Місцевості Дніпра
- Нова Ігрень
- Ксенівка
- Колишні міста Дніпропетровської області
- Міста над Самарою
- Археологія Дніпра
- Новокам'яні поселення Дніпропетровської області
- Дніпро-донецька культура у Дніпропетровській області
- Бронзова доба Дніпропетровської області
- Середньостогова культура у Дніпропетровській області
- Трипільська культура у Дніпропетровській області
- Населені пункти України, що втратили статус міста
- 1977 у Дніпрі