Кучугури (Дніпро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Металіст (Дніпро))
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кучугури (у 1950-ті роки — житловий масив Новомосковський) — історична місцевість в Індустріальному районі міста Дніпро.

Географія

[ред. | ред. код]

Межі району - північна вулиця Старочумацька (до 2022 Байкальська) з Олександрівкою, південна - вулиця Каштанова з промзоною Нижньодніпровського трубопрокатного заводу[1], східна - вулиці Олександра Оцупа, Курсантська з мікрорайоном Північний (Вузол), Західна - Слобожанський проспект з Калинівським.

Забудова - в районі Слобожанського проспекту багатоповерхівки у 9 - 12 поверхів. Решта території - п'ятиповерхові "хрущовки", одноповерхові, дво- і триповерхові будинки. Східна частина території - промзона заводів Український трубопрокатний, Вторчормет та Дніпросталь, на території якої розташоване озеро Котлован, що є місцем відпочинку місцевих жителів, однак через те що цей район відноситься до промзони, він не має статусу рекреаційної зони.

Головні вулиці: Каштанова, Калинова, проспект Петра Калнишевського, Осіння, Квітки Цісик (до 2015 року Гулі Корольової), Богдана Хмельницького, Батумська, Старочумацька, Журналістів, Дніпросталівська (до 2015 року Вінокурова), Олександра Оцупа (до 2015 року Комісара Крилова), Курсантська[1].

Мікрорайон Металіст

[ред. | ред. код]

Мікрорайон Металіст, також Червоний Металіст або Соцмісто - маловживана назва західної частини району між проспектами Слобожанський та Петра Калнишевського, вулицями Батумська та Богдана Хмельницького.

В районі Слобожанського проспекту багатоповерхова забудова, інша частина мікрорайону двох та трьох поверхові будинки 1950 - х років.

Вулиці: Богдана Хмельницького, Батумська, Калинова, Яскрава (до 2022 року -Тверська), Дебальцівська (до 2022 року - Пулковська), проспекти Слобожанський та Петра Калнишевського[2].

Історія

[ред. | ред. код]

У ХІХ столітті було прокладено Новомосковське шосе. На схід від нього простягнулися піщані дюни, від яких і пішла назва місцевості Кучугури[3].

Наприкінці 1940 - х років район починає забудовуватись "сталінками". Так виникає селище робітників Нижньодніпровського трубопрокатного заводу, що отримало назву Червоний Металіст або Соцмісто[2]. Там стояли одноповерхові бараки та Будинок культури[3].

9 травня 1949 року перед одним з будинків було встановлено бюст Двічі Героя Радянського Союзу Анатолія Яковича Брандиса[3].

У 1950 - ті виникає вулиця названа Бульварною[4]. У 1957 році по Новомосковському шосе прокладається тролейбусна лінія[3].

У 1964 році вулиця Бульварна була перейменована на честь нещодавно реабілітованого генерального секретаря ЦК КПУ Станіслава Косіора[4][5]

У січні 1964 року було відкрито Палац культури "Металург "[3].

Протягом 1960 - х років йде активна забудова місцевості. Спочатку будуються п'ятиповерхівки "хрущовки", згодом вже багатоповерхові будинки[3].

23 травня 1969 року Кучугури стали ядром новоутвореного Індустріального району[6].

Протягом 1970 - х років забудовується східна частина району: виникають вулиці Осіння, Гулі Корольової, Журналістів. Згодом на дні піщаного кар'єру, звідки видобувався пісок для будівництва починають бити ключі і виникає озеро Котлован[7].

Після розпаду СРСР патріотична громадськість міста неодноразово подавала петиції щодо перейменування вулиці Косіора, оскільки Станіслав Косіор був одним з найголовніших творців Голодомору 1932 - 1933 років.Так, у листопаді 2012 році низка громадських організацій міста пропонувала назвати вулицю ім'ям народного артиста України Богдана Ступки[8]. Проте тільки в листопаді 2015 року вулицю було перейменовано на проспект Петра Калнишевського в рамках виконання закону про декомунізацію[4].

Соціальна інфраструктура

[ред. | ред. код]

Торгівля

[ред. | ред. код]
  • Авторинок "Центральний" - вулиця Курсантська 22;
  • Ринок "Північний" - проспект Петра Калнишевського 1;
  • Будинок Побуту - проспект Петра Калнишевського 31;

Готелі

[ред. | ред. код]
  • Готель "Північний" - проспект Петра Калнишевського 1 а;
  • "Ніагара" - вулиця Дніпросталівська 11;

Пошта

[ред. | ред. код]
  • 51 - ще поштове відділення - проспект Петра Калнишевського 18;

Культура

[ред. | ред. код]
  • Палац культури " Металург" - проспект Петра Калнишевського 27;
  • Кінотеатр "Правда- Кіно" - проспект Слобожанський 88;

Медицина

[ред. | ред. код]
  • Амбулаторії 7, 8, 9, центру первинної медико-санітарної допомоги N 9 - проспект Петра Калнишевського 31 а;
  • Дитяча стоматологічна поліклініка N 2 - проспект Слобожанський 42;
  • Міська Клінічна Лікарня N 6 - вулиця Батумська 13;
  • Дніпропетровський обласний шкіро - венерологічний диспансер - вулиця Старочумацька 9 а;
  • Дніпровський інститут гастроентерології - проспект Слобожанський 96;

Релігія

[ред. | ред. код]
  • Храм Святого Архистратига Михаїла (УПЦ МП) - проспект Петра Калнишевського 46;

Освіта

[ред. | ред. код]
  • Клуб школярів "Ровесник" - проспект Петра Калнишевського 70 а;
  • Навчально - реабілітаційний центр для дітей з порушенням слуху "Веселка" - проспект Петра Калнишевського 54;

Суди

[ред. | ред. код]
  • Індустріальний районний суд - вулиця Яскрава 86;

Юридичні консультації

[ред. | ред. код]
  • Індустріальна районна юридична консультація - вулиця Дебальцівська 86 а;

Управління внутрішніх справ

[ред. | ред. код]
  • Індустріального району - вулиця Осіння 4 а;

Прокуратури

[ред. | ред. код]
  • Індустріального району - вулиця Богдана Хмельницького 14 а.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Тролейбусна лінія 15 маршруту вулиця Осіння - площа Старомостова[9]. Маршрутки від проспекту Петра Калнишевського до провулку Парусний 95 та 95 а. Маршрути 31, 36, 57 а.

Джерела

[ред. | ред. код]

Кавун Максим. Гений места.Северньіе ворота Днепропетровска

Місто по шматочках. Калнишевського(Косіора)

Город по Кусочкам. Металлист

Танченко София. История Днепра - улица на песчаньіх кучугурах

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Днепропетровск: универсальньій атлас (рос.) . Киев: ГНПП "Картография". 2013. с. 12, 13. ISBN 978 - 617 - 670 - 285 - 6.
  2. ↑ а б Город по кусочкам. Металлист. gorod. dp.ua (рос.) . Дніпровська міська рада. Процитовано 17 вересня 2024.
  3. ↑ а б в г д е Кавун, Максим. Гений места. Северньіе ворота Днепропетровска. gorod. dp.ua (рос.) . Дніпровська міська рада. Процитовано 17 вересня 2024.
  4. ↑ а б в Місто по шматочках. Калнишевського (Косіора) (рос.) . Процитовано 17 вересня 2024.
  5. ↑ Танченко, София. История Днепра - улица на песчаньіх кучугурах. nashemisto.dp.ua (рос.) . Наше місто. Процитовано 17 вересня 2024..
  6. ↑ Кучугури піску та городи на місці ТЦ: як з'явився Індустріальний район у Дніпрі. ukrnet.ua (укр) . Укрнет. 23 травня 2024. Процитовано 17 вересня 2024.
  7. ↑ Кар'єри з блакитною водою в Дніпрі та області. Відпочити як на морі. region.dp.ua (укр.) . Процитовано 17 вересня 2024..
  8. ↑ Обговорення питання щодо перейменування вулиці Косіора в Індустріальному районі. dniprorada.gov.ua (укр.) . Дніпропетровська міська рада. 2012. Процитовано 17 вересня 2024..
  9. ↑ Днепропетровск: универсальньій атлас (рос.) . Киев: ГНПП "Картография". 2013. с. 71. ISBN 978 - 617 - 670 - 285 - 6.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кучугури_(Дніпро)