Кустаа Вілкуна
| Кустаа Вілкуна | |
|---|---|
| фін. Kustaa Gideon Vilkuna | |
 | |
| Ім'я при народженні | фін. Kustaa Gideon Vilkuna |
| Народився | 26 жовтня 1902[1][2] Нівала, Північна Пог'янмаа, Оулу, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія |
| Помер | 6 квітня 1980[1] (77 років) Кіркконуммі, Уусімаа |
| Країна |  Фінляндія |
| Діяльність | політик, етнолог, мовознавець, історик |
| Alma mater | Гельсінський університет |
| Заклад | Гельсінський університет |
| Посада | Minister of Educationd |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Членство | Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей Finnish Antiquarian Societyd Q11900283? |
| Партія | Фінляндський центр |
| Діти | Asko Vilkunad |
| Родичі | Pekka Herlind |
| Нагороди |  |
 Кустаа Вілкуна у Вікісховищі | |
Кустаа Вілкуна (фін. Kustaa Gideon Vilkuna 26 жовтня 1902, Нівала, Велике князівство Фінляндське — 6 квітня 1980, Кіркконуммі, Фінляндія) — фінський етнограф, етнолог, лінгвіст, історик, політик, громадський і державний діяч. Доктор філософії (1936), професор фінно-угорської етнології Гельсінського університету (з 1950). Член Фінської Академії наук (1959).
Міністр освіти Фінляндії, член Фінської Академії наук, голова Державної розвідувальної служби Фінляндії.
До 1927 вивчав фінську філологію в Гельсінському університеті. Входив до Карельського академічного товариства.
Викладав у альма-матер. Професор.
У роки Другої світової війни Вілкуна обіймав посаду начальника розвідувальної та інформаційної інспекції в (1939 — 1943), у 1943 — 1944 — очолював Державну розвідувальну службу.
Член партії Фінляндський центр.
Міністр освіти в кабінеті Рейно Куускоскі (1958).
Був тісно пов'язаний з президентом Урго Кекконеном, йому навіть приписували роль сірого кардинала Кекконена.
Похований на цвинтарі Кулосаарі в Гельсінкі.
Досліджував сільське господарство та історію матеріальної культури фінів, а також їхні народні традиції та обряди, народний календар, давні форми общинної організації та ін.
- Varsinaissuomalaisten kansanomaisesta taloudesta, Hels., 1935;
- Työ ja ilonpito, Hels., 1946;
- Vuotuinen ajantieto, Hels., 1950;
- Kainuu - Kvenland, Hels., 1957;
- Die Volkstümliche Arbeitsfeste in Finnland, Hels., 1963;
- Studien über alte finnische Gemeinschaftsformen. «Finnisch-ugrische Forxhungen», v. 36, Н. 1, Hels., 1966.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Kustaa Vilkuna — SLS.
- Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
- Kustaa Vilkuna [Архівовано 15 серпня 2018 у Wayback Machine.]
|
