Лазар Паяков

Лазар Паяков
Лазар Паяков
болг. Лазар Паяков
Ім'я при народженні	болг. Лазар Цонев Ненов
Народився	1860 ; Габрово, Османська імперія
Помер	10 серпня 1910 ; Софія, Третє Болгарське царство ; ·інфаркт міокарда
Громадянство	Болгарія
Діяльність	політик, педагог
Alma mater	Роберт-колледжd і HEC Paris
Знання мов	болгарська і французька
Посада	Minister of Financed, Minister of Education and Scienced, Minister of Financed, Minister of Financed, Minister of Financed і депутат Народних зборів Болгарії[d]
Родичі	Tsonyo Payakovd і Georgi Payakovd
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Лазар Паяков (болг. Лазар Паяков; нар. 1860, Габрово — пом. 10 серпня 1910, Софія) — видатний болгарський психіатр, політик, освітянин та міністр фінансів Болгарії (1903-1908).

Біографія

Народився в Габрово 1860 року в сім'ї вчителів. 1878 року закінчив Коледж Роберта в Константинополі, а 1883 року — вищу школу бізнесу в Парижі, де також вивчав медицину та мав практику.

Професійна кар'єра

Повернувшись до Болгарії, він став першим болгарським психіатром, який очолював психіатричну лікарню в місті Ловеч.

У 1884 році він став викладачем у Солунській болгарській чоловічій гімназії, де викладав до 1886 року.

У 1888 році він заснував перший болгарський економічний журнал "Промисловість" і став його редактором.

Політична кар'єра

1903 року він став міністром фінансів в уряді Рачо Петрова, після чого продовжив свою політичну кар'єру, обіймаючи посаду міністра фінансів в урядах Димитра Петкова, Димитра Станчова та Пітера Гудева.

Лазар Паяков помер 10 серпня 1910 року в Софії.

Бібліографія

Паяков Лазар. История на търговията на всичките народи от най-старо време до днес. 1893.
Паяков Лазар. Държавните финанси и министър Салабашев. 1909.

Джерела

Аврамов, Румен. Комуналният капитализъм: Т.III. София, Фондация Българска наука и култура / Център за либерални стратегии, 2007. ISBN 978-954-90758-9-2.
Ванчев, Йордан (съст. и ред.). Пламъкът на Солунския светилник. София, Народна просвета, 1970.
Ташев, Ташо. Министрите на България 1879—1999. София, АИ «Проф. Марин Дринов» / Изд. на МО, 1999. ISBN 978-954-430-603-8 / ISBN 978-954-509-191-9.