Левицький Лев Львович

Лев Левицький
Лев Левицький Лев Левицький (Голова Міжнародного допомогового комітету, Відень, 1918)
Делегат УНРади
18.10.1918 — 9.06.1919
Посол до Австрійського парламенту
17.07.1911 — 12.11.1918
Посол до Галицького сейму
1913 — 1914
Попередник	Нижанківський Остап Йосипович
Народився	18 серпня 1863 с. Воля Велика, Миколаївський повіт, Стрийський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер	19 жовтня 1928 Познань, Польська Республіка
Похований	Личаківський цвинтар
Виборчий округ	№ 57
Відомий як	Голова Міжнародного допомогового комітету
Громадянство	Австрійська імперія →  Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща
Національність	українець
Освіта	вища
Alma mater	Львівський університет
Політична партія	Українська національно-демократична партія
Батько	о. Лев Левицький († 1906)
У шлюбі з	Марія Вахнянин
Діти	3 доньки
Професія	суддя
Релігія	греко-католик

Лев Леви́цький гербу Рогаля (18 серпня 1863 — 19 жовтня 1928) — український громадський діяч, суддя.

Біографія

Гробівець Л. Левицького

Народився 18 серпня 1863 року в сім'ї українського греко-католицького священика.

Навчався в Станиславівській державній гімназії. З 1885 р. навчався і закінчив правничий факультет Львівського університету. Проходив адвокатське стажування в Перемишлі; з 1893 р. — на судовій службі в Галичині. Спочатку — аускультант перемишльського окружного суду; 1896 — ад'юнкт при повітовому судді Тлустського повітового суду (Заліщицький повіт), 1897 — повітовий суддя Рожнятівського повітового суду суду (Долинський повіт); 1900 — Порохницького повітового суду (Ярославський повіт); 1901 — Сколівського повітового суду (Стрийський повіт), а з 1907 — окружний суддя і член колегії того ж суду. Засновник і голова українського банку Райффайзен у Сколе; засновник багатьох інших українських господарських організацій.

1901 року був видавцем «Просвіти Бобрецької».

У 1911 р. став послом (депутатом) австрійського парламенту від двомандатного округу № 57 (включав сільські громади судових повітів Меденичі, Стрий, Сколе, Жидачів, Ходорів, Миколаїв, Глиняни, Бібрка та частково судові повіти Комарно і Щирець). Фракційне представництво: входив в Український радикальний клуб до 12 лютого 1913 (розпуск), далі був в Українському союзі, з 8.11.1916 ввійшов до Української парламентарної репрезентації (русинський націоналдемократ). У 1912-1914 рр. був обраний до Стрийської повітової управи.

Був послом до Галицького сойму (1913-1914 роки, представляв УНДП, обраний в окрузі Жидачів від IV курії, входив до «Українського соймового клубу»). Діяч Загальної Української Ради. Під час Першої світової війни як голова Допомогового комітету багато допомагав українським біженцям, інтернованим і політичним в'язням..

У 1918-1919 роках — делегат Української Національної Ради ЗУНР. Від 1.08.1920 до 15.03.1923 (розпуск) — член Національної Ради (уряду в екзилі) ЗУНР у Відні. У 1923 р. переїхав до Польщі, суддя в Оструві Великопольському (Познанське воєводство)

Одружений з Марією Вахнянин, батько трьох доньок, в т.ч. Галини Левицької. Дід відомого археолога і директорки Львівської наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника Лариси Крушельницької та ректора Львівського вищого музичного інституту ім. Миколи Лисенка Марії Крушельницької.

Помер 19 жовтня 1928 року. Похований на Личаківському цвинтарі в родинному гробівці, поле № 23.

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина. — Т. 4. — С. 1268.
• Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 239. — ISBN 966-8955-00-5..
• Крушельницька Л. І. Рубали ліс. — Львів, 2001.
• Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.