Легкі крейсери типу «Раймондо Монтекукколі»
| Легкі крейсери типу «Раймондо Монтекукколі» («Кондотьєрі» типу «C») | ||
|---|---|---|
| Classe Raimondo Montecuccoli | ||
 | ||
| Крейсер «Раймондо Монтекукколі» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Легкий крейсер | |
| Держава прапора | _crowned.svg){kind=small} •Regia Marina
| |
| Замовлено | 2 | |
| Закладено | 2 | |
| Спущено на воду | 2 | |
| Виведений зі складу флоту | 2 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 7 431 т (стандартна) 8 848 - 8 853 т (повна) | |
| Довжина | 182,2 м | |
| Ширина | 16,6 м | |
| Осадка | 6 м | |
| Бронювання | 30 мм (палуба) 60 (пояс) 100 мм (бойова рубка) 20-40 мм (траверзи) 70 мм (башти) | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 6 парових котлів 3 парові турбіни | |
| Потужність | 106 000 к.с. | |
| Швидкість | 37 вузлів | |
| Автономність плавання | 4 122 - 4 411 миль на 18 вузлах | |
| Екіпаж | 578 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 8 x 152-мм гармат «OTO/Ansaldo 152/53» 6 x 100-мм гармат 100 mm/47 OTO 4 x 37-мм гармат Breda 8 x 13,2-мм кулеметів «Breda Mod. 31» | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 x 533-мм торпедних апарати | |
| Авіація | 2 літаки IMAM Ro.43 | |
Легкі крейсери типу «Раймондо Монтекукколі» (італ. Classe Raimondo Montecuccoli) — третій підклас легких крейсерів Королівських ВМС Італії періоду Другої світової війни типу «Кондотьєрі» («Кондотьєрі» типу «C»).
Досвід експлуатації крейсерів типів «Альберто да Джуссано» та «Луїджі Кадорна» показав, що їх єдина перевага - висока швидкість - досягається лише на випробуваннях. В умовах реальної експлуатації вона є значно нижчою. При цьому через слабкий захист кораблі відповідали рівню лідерам ескадрених міноносців країн-суперниць, перш за все Франції. Тому у 1930 році фірмі «Ансальдо» було доручено спроектувати крейсери, які б мали кращий захист. Проектні роботи були виконані швидко і вже у 1931 році були закладені обидва кораблі.
Ці кораблі послужили прототипом при проектуванні радянських крейсерів проекту 26 «Кіров».
| Назва | Верф | Закладений | Спущений на воду | Вступив у стрій | Доля |
|---|---|---|---|---|---|
| Раймондо Монтекукколі Raimondo Montecuccoli |
«Ansaldo» , Генуя | 1 жовтня 1931 року | 2 серпня 1934 року | 30 червня 1935 року | виключений зі списків флоту 1 червня 1964 року, розібраний на брухт у 1972 році |
| Муціо Аттендоло Muzio Attendolo |
«Cantieri Riuniti dell'Adriatico», Трієст | 10 квітня 1930 року | 9 серпня 1934 року | 7 серпня 1935 року | Потоплений американськими бомбардувальниками B-24 «Ліберейтор» під час ремонту в порту Неаполя 4 грудня 1942 року |
Основу броньованого захисту становив 60-мм пояс з марганцовистої сталі, який тягнувся від барбета башти №1 до барбета башти № 4. Його завершувати траверзні перебірки товщиною 25 мм. Також була передбачена поздовжня 20-мм протимінна переборка. Бронювання палуби становило 30 мм, бойова рубка - 100 мм. Командно-далекомірний пост лобову та задню броню 25 мм, дах - 30 мм.
Башти головного калібру захищала 70-мм лобова, 45-мм бортова та 30-мм задня броня. Барбети башт № 2 та № 3 прикривала 50-мм броня, барбети носових башти - 30-45 мм, барбети кормової башти - 30 мм. Щити 100-мм гармат мали товщину 8 мм.
Загалом маса броні становила 1 350 т, тоді як у попередніх серіях - лише 575 т.
Силова установка складалась з 6 нафтових котлів «Ярроу», які виробляли пару для 3 парових турбін (типу «Беллуццо» на «Раймондо Монтекукколі» і типу «Парсонс» на «Муціо Аттендоло»), які працювали на 2 трилопасні гвинти. Потужність силової установки становила 106 000 к.с., що забезпечувало швидкість у 37 вузлів.
Дальність плавання становила 1 128 і 1 183 милі на 35 вузлах або 4 122 і 4 411 миль на 18 вузлах відповідно.
Запас палива становив 1 180 т і 1 1 118 т, максимальний - 1 300 т і 1 295 т відповідно.
Головний калібр складався з восьми 152-мм гармат «OTO/Ansaldo 152/53», розміщених попарно у 4 баштах, розташованих традиційно за лінійно-підвищеною схемою. Універсальна артилерія складалась з шести 100-мм гармат «100 mm/47 OTO», розміщених попарно у трьох установках.
Малокаліберна та зенітна артилерія складалась з восьми 37-мм автоматів «Breda » 1932 року, які під час війни замінили на моделі 1938 року. Її доповнювали вісім 13,2-мм кулеметів «Breda Mod. 31» в 4 спарених установках. У 1943 році на «Раймондо Монтекукколі» встановили десять 20-мм зенітних автоматів «OK 20/70 3S». Також в цей час було оновлене радіотехнічне обладнання. Під час післявоєнних модернізацій було оновлене радіотехнічне озброєння та зенітна артилерія.
Торпедне озброєння складалось з чотирьох 533-мм торпедних апаратів з боєзапасом у 8 торпед.
Крейсери також мали на кормі обладнання для постановки мін, але при повному боєкомплекті гармата № 4 не могла вести вогонь. Якщо ж можливість вести вогонь баштою № 4 зберігалась, то крейсери могли взяти на борт зменшений боєзапас мін.
Як і всі великі бойові кораблі, збудовані у 1930-ті роки, «Кондотьєрі типу С» мали авіаційне озброєння, яке складалось з катапульти та 2 літаків-розвідників IMAM Ro.43.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Легкі крейсери типу «Раймондо Монтекукколі»
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
- Трубицын С. Лёгкие крейсера Италии. Часть II. (1930-1974) , С.-Пб.: издатель Р.Р. Муниров, 2008, 76 с.:илл.; ISBN 978-5-98830-029-8 (рос.)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
|  | |||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||