Лейла Зана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лейла Зана
курд. Leyla Zana
Народилася3 травня 1961(1961-05-03)[1][2][3] (63 роки)
Сильван, Діярбакир, Туреччина Туреччина
ГромадянствоТуреччина Туреччина
Національністькурдка
Діяльністьполітична діячка, активістка, письменниця, журналістка
Знання мовтурецька[4] і курдська[4]
ПосадаЧлен Великих національних зборів Туреччини
Термін1991-1994
ПартіяДемократична партія, Партія демократичного суспільства
У шлюбі зМехді Занаd
Нагороди

Лейла Зана (курд. Leyla Zana) — курдська правозахисниця, колишній депутат турецького парламенту (1991—1994), засуджена до 15 років позбавлення волі за принесення перед парламентом присяги курдською мовою.

9 листопада 1995 року Європарламент ухвалив рішення про присвоєння Лейлі Зана міжнародної премії імені Сахарова за правозахисну діяльність. Однак отримати премію вона змогла тільки після свого звільнення в 2004 році.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Лейла Зана народилася в травні 1961 року в містечку Сильван провінції Діярбакир, на південному сході Туреччини. Коли їй було 14 років, батьки видали її заміж за Мехді Зана, що був мером міста Діярбакир до військового перевороту 1980 року. У 1991 році Лейла Зана стала першою курдською жінкою, обраною до турецького парламенту.

Протягом тривалого часу вживання курдської мови в Туреччині вважалося кримінальним злочином. Лише до початку 1990-х років вона була легалізована, проте її вживання в громадських місцях все ще перебувало під забороною. Так, коротка промова Лейли Зана курдською мовою в турецькому парламенті, обернулася гучним скандалом і надалі стала однією з підстав її арешту. Зачитавши депутатську присягу турецькою мовою, Зана завершила свою промову фразою курдською мовою.

Демократична партія, в яку входила Лейла Зана, була заборонена. Потім, в березні 1994 року, Лейла Зана і ще вісім членів парламенту від демократичної партії, в тому числі Махмут Алинак, були позбавлені депутатської недоторканності[5]. У грудні того ж року Лейла Зана разом з трьома іншими депутатами Демократичної партії — Хатіпом Діджле, Селімом Садаком і Орханом Доганом, вона була заарештована за звинуваченням у державній зраді і членстві в Робітничій партії Курдистану (КРП).

Зана категорично заперечувала свою провину, проте на підставі показань свідків, імовірно отриманих під тортурами[6], Зана і троє її однопартійців були засуджені до 15 років тюремного ув'язнення.

Організація «Міжнародна амністія» визнала Лейлу Зана в'язнем совісті. У 1994 році вона була відзначена премією Рафто, а в 1995 році Європейський парламент нагородив її премією імені А. Д. Сахарова. Вона також була відзначена премією Бруно Крайського.

Під час перебування у в'язниці вона написала книгу «Записки з в'язниці».

Справа Лейли Зана було подано на перегляд до Верховного апеляційного суду після того, як в 2003 році Європейський суд з прав людини визнав вердикт турецького суду несправедливим[7].

У червні 2004 року Лейла Зана і її однопартійці були звільнені.

У січні 2005 року Європейський суд з прав людини зобов'язав Туреччину виплатити колишнім членам Демократичної партії по € 9 000 за порушення права на свободу самовираження.

У 2005 році Лейла Зана вступила в Партію демократичного суспільства (ПДС; тур. Demokratik Toplum Partisi, DTP) і продовжила політичну діяльність.

10 квітня 2008 року суд міста Діярбакир засудив Лейлу Зана до 2 років в'язниці за звинуваченням у поширенні "терористичної пропаганди ": під час політичного мітингу в 2007 році колишній депутат турецького парламенту заявила, що у курдів є 3 лідери — 1-й Президент Автономного Регіону Іракський Курдистан Масуд Барзані, 6-й Президент Іраку Джаляль Талабані і в цей час ув'язнений лідер Робітничої партії Курдистану Абдулла Оджалан[8].

11 грудня 2009 року Конституційний суд Туреччини ухвалив рішення про заборону Партії демократичного суспільства — на думку турецьких суддів, ПДС була загрозою для національної безпеки держави внаслідок своїх контактів з Робітничою партією Курдистану[9].

8 квітня 2010 року турецький суд засудив Лейлу Зана до 3 років тюремного ув'язнення за звинуваченням в «поширенні терористичної пропаганди»[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Babelio — 2007.
  3. ↑ Munzinger Personen
  4. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ /2012/11/29/gyul-ne-odobryaet-ideyu-lisheniya-neprikosnovennosti-deputatov-pmd.html Гюль не схвалює ідею позбавлення недоторканності депутатів ПМД. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 23 листопада 2016.
  6. ↑ Defiance Under Fire. Leyla Zana: Prisoner of Conscience [Архівовано 12 лютого 2006 у Wayback Machine.] // Amnesty International USA Magazine
  7. ↑ EUROPEAN COURT OF HUMAN RIGHTS RULES IN LEYLA ZANA AND KURDISH MPs 'CASE. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 23 листопада 2016.
  8. ↑ Kurdish politiican Zana sentenced to prison in Turkey (англ.). Earth Times News. 10 Apr 2008. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 9 серпня 2010.
  9. ↑ Turkish top court bans pro-Kurdish party (англ.). BBC. 11 December 2009. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 17 квітня 2010.
  10. ↑ Daren Butler. (April 8 2010). Turkish court convicts Kurdish politician for speech (англ.). The Washington Post. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 17 квітня 2010.
Шараф-хан Бідлісі Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Курдистану.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Туреччина Це незавершена стаття про особу Туреччини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лейла_Зана&oldid=40413569