Попаснянський район (1962—2020)

Попаснянський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті Луганська область
Основні дані
Країна:	СРСР ( УРСР),  Україна
Область:	Луганська область
Код КОАТУУ:	4423800000
Утворений:	30 грудня 1962
Населення:	▼ 75 111 (на 1.01.2019)
Площа:	1466,49 км²
Густота:	27,3 осіб/км²
Тел. код:	+380-6474
Поштові індекси:	93300—93354
Населені пункти та ради
Районний центр:	Попасна
Міські ради:	3
Селищні ради:	11
Сільські ради:	3
Міста:	3
Смт:	11
Селища:	12
Села:	17
Мапа району
Районна влада
Вебсторінка:	Попаснянська РДА Попаснянська районна рада
Адреса:	93300, Луганська обл., м. Попасна, пл. Миру, 2
Мапа
Попаснянський район у Вікісховищі

Попасня́нський райо́н (до 1977 року — Лисича́нський) — колишній район в південно-західній частині Луганської області, районним центром було місто Попасна. Ліквідовано у 2020 році.

Географія

Розташування

Попаснянський район розташований на південному заході Луганської області в степовій фізико-географічній зоні.

Межує на півночі з Кремінським районом, на сході — з Новоайдарським і Слов'яносербським районами, на південному сході — з Перевальським районом, Первомайською, Стахановською і Кіровською міськрадами, на півночі і на заході — із Донецькою областю.

Район має два ексклави:

• частина території Мирнодолинської селищної ради (без населених пунктів) — на півночі, між Лисичанськом та Сєвєродонецьком
• Чорнухинська селищна рада (смт Чорнухине і селища Круглик та Міус) — на півдні, обмежена територіями Перевальського району (на сході) і Донецької області.

Корисні копалини

У Попаснянському районі наявні промислові запаси корисних копалин, таких як: біла та червона глина, крейда, гіпс, вапно.

Родовища:

• Березівське фосфоритне родовище,
• Вікторівське родовище керамзитової сировини,
• Троїцьке родовище пісковику,
• Білогорівське родовище крейди,
• Новозванівське родовище керамзитової сировини,
• Попаснянське родовище вогнетривких глин та кварцових пісків,
• Матроське родовище аргілітів.

Клімат

Клімат району різкоконтинентальний. Літо — посушливе і жарке, із суховіями, зими — відносно холодні і малосніжні. Максимальна температура улітку сягає +40-45 °C, а мінімальна в окремі зими — −36-42 °C

Середня температура:

• найхолоднішого місяця (січня) — −6,8 °C,
• найтеплішого місяця (липня) — +22 °C.

Тривалість вегетаційного періоду становить в середньому 207 днів. Кількість опадів — 410—550 мм на рік, з них 295 мм випадає на місяці з квітня по жовтень.

Сніговий покрив нестійкий через часті відлиги, сягає в середньому 6-11 см. Ґрунт промерзає на глибину 1 м і більше.

Домінуючими вітрами протягом року є східні і південно-східні, які часто спричиняють суховії, заморозки, пильні бурі, що завдають шкоди сільському господарству.

Гідрологія

На його території розташовані річки:

• Сіверський Донець — займає площу 48,8 га;
• Лугань довжиною 196 км;
• Санжарівка довжиною 20 км;
• Ломоватка довжиною 19 км;
• Комишуваха довжиною 23 км;
• Верхня Біленька довжиною 24 км;
• Нижня Біленька довжиною 20 км.

Ґрунти

Ґрунтовий покрив Попаснянщини строкатий і різноманітний. На території району налічується понад 170 видів ґрунтів. На схилах ґрунтовий покрив — кам'янистий, хрящуватий, рідше суглинистий. Верхній ґрунтовий шар складають чорноземи, ґрунтоутворювальними породами є важкосуглинисті леси та продукти вивівання мергельно-крейдових та сланцево-піщаних порід. На грядах та схилах поширений дерновий ґрунт. Значна частина ґрунтів страждає від ерозії.

Флора

На території району зустрічаються рослини, занесені до Червоної книги України:

• астрагал крейдолюбний, Білогорівка;
• бурачок голоногий, звичайний на крейдяних осипах Сіверського Дінця від Ізюму до Лисичанська;
• волошка донецька, Третя Рота;
• гісоп крейдяний, Білогорівка, Нижнє;
• громовик донський, Білогорівка;
• дворядник крейдяний;
• дельфіній Сергія, Дубовий гай, околиці Золотого;
• дрік донський, Білогорівка;
• еспарцет Васильченка Мирна Долина;
• зозулинець болотний, заплава Сіверського Дінця в межах міста Лисичанськ;
• келерія Талієва, ендемік середньої течії Сіверського Дінця, Лисичанськ;
• ковила волосиста, вузьколиста, дніпровська, Залеського, Лессінга, найкрасивіша, пухнастолиста і українська — численні популяції в степу;
• коручка морозникова, Третя Рота;
• льонок крейдовий, Тошківка, Нижнє, Шипилівка;
• пирій ковилолистий;
• півонія тонколиста;
• полин суцільнобілий, Білогорівка, Шипилівка;
• ранник крейдовий, Нижнє;
• рябчик малий;
• сальвінія плаваюча, води Сіверського Дінця;
• сон чорніючий;
• тюльпан дібровний і змієлистий, байрачні ліси;
• шафран сітчастий, звичайна рослина дібров.

Структура земельного фонду

Загальна земельна площа — 132,475 тис. га у тому числі:

• сільськогосподарські угіддя — 82,9 тис. га, з них:
  • рілля — 51,9 тис. га
• Ліси і інші лісовкриті площі — на 26,1 тис. га

Історія

У давні часи Попаснянська земля була заселена племенами скіфів і сарматів.

У 1360-ті роки неподалік села Шипилівка розташовувалася літня ставка хана Золотої Орди.

У XVI—XVII століттях селяни-втікачі з інших регіонів України та Росії заснували багато сіл.

У 1750 році на території району почалося будівництво кам'яновугільної залізниці. У 1878 був побудований залізничний вокзал та пішли перші потяги з Попасної до Дебальцевого та на Краматорськ. З 1910 року Попасна перетворилася на значний залізничний вузол.

Утворений 7 березня 1923 як Лисичанський район з центром у Лисичанську в складі Бахмутської округи Донецької губернії з Лисичанської, Кременської і Верхнянської волостей.

30 грудня 1977 центр Лисичанського району перенесений до Попасної, Лисичанський район перейменований на Попаснянський.

Зміна меж Попаснянського району в 2014—2015 роках

2014 року збільшено межі Попаснянського району через передачу до нього міст, селищ, що підпорядковуються центрам на непідконтрольній території Луганської області.

Затверджена територія Перевальського району загальною площею 722,55 км², Попаснянського району загальною площею 1466,49 км². Збільшено територію Попаснянського району на 141,74 км² земель за рахунок передачі до його складу:

• з Перевальського району передано
  • 84,30 км² земель, що знаходилися у віданні Чорнухинської селищної ради (в тому числі території селища міського типу Чорнухине, селища Круглик, селища Міус),
• з Первомайської міської ради передано
  • 13,24 км² земель — Гірської міської ради (в тому числі територію міста Гірське),
  • 24,91 км² земель — Золотівської міської ради (в тому числі територію міста Золоте),
  • 9,71 км² земель — Нижненської селищної ради (в тому числі територію селища міського типу Нижнє),
  • 9,13 км² земель — Тошківської селищної ради (в тому числі територію селища міського типу Тошківка),
• з Кіровської міської ради передано
  • 0,45 км² земель — Новотошківської селищної ради (в тому числі територію селища міського типу Новотошківське).

11 лютого 2015 року територію району було збільшено ще на 0,51 км² за рахунок передачі до його складу села Жолобок Слов'яносербського району.

Адміністративний устрій

Адміністративно-територіально район поділяється на 3 міських ради, 11 селищних рад і 3 сільські ради, які об'єднують 43 населених пункти і підпорядковані Попаснянській районній раді. Адміністративний центр — місто Попасна.

Список рад

Міські ради:

1. Гірська
2. Золотівська
3. Попаснянська

Селищні ради:

1. Білогорівська
2. Вовчоярівська
3. Врубівська
4. Калинівська
5. Комишуваська
6. Малорязанцівська
7. Мирнодолинська
8. Нижненська
9. Новотошківська
10. Тошківська
11. Чорнухинська

Сільські ради:

1. Березівська
2. Голубівська
3. Троїцька

Населення

Загальна чисельність населення становить 40 620 осіб, в тому числі міське населення — 31 180 осіб, сільське населення — 9440 осіб (у межах 2013 року).

У районі 43 населених пункти: 3 міста, 11 селищ міського типу, 17 сіл і 12 селищ.

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

• українці — 81,1 %;
• росіяни — 17,5 %;
• білоруси — 0,5 %
• інші національності — 0,9 %

Мовний склад

За даними перепису 2001 року населення району становило 50 533 особи, з них 64,08 % зазначили рідною українську мову, 35,6 % — російську, а 0,32 % — іншу.

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %

	українська	російська	білоруська	вірменська
Попаснянський район	64,1	35,6	0,1	0,1
м. Попасна	49,4	50,3	0,1	0,1
смт Білогорівка	87,7	11,4	0,4
смт Вовчоярівка	89,2	10,8	0,1
смт Врубівка	85,5	14,0	0,1
смт Калинове	81,0	18,5	0,2	0,1
смт Комишуваха	83,2	16,7	0,1
смт Малорязанцеве	74,1	25,7	0,2
смт Мирна Долина	83,3	16,7
Березівська сільрада	64,9	34,8	0,2
Голубівська сільрада	77,2	22,6	0,1
Троїцька сільрада	85,1	14,8	0,1

Економіка

У 2010 році в районі випущено товарної продукції в порівняльних цінах на 585 828,6 тис. грн., в тому числі:

• промисловість — 540 974,2 тис. грн.;
• сільське господарство — 44 881,4 тис. грн.

Промисловість

Найбільшу питому вагу у промисловому виробництві району має машинобудування та металообробка — 95,5 % (Попаснянський вагоноремонтний завод).

Основні підприємства та продукція

• Попаснянський вагоноремонтний завод — ремонт вагонів, виробництво комплектуючих для ремонту рухомого складу, будівництво нових напіввагонів
• ТОВ «ПСЗ» (колишній Попаснянський скляний завод) — виробництво посуду та інших виробів зі скла (зачинено)
• Попаснянський хлібокомбінат — Виробництво хлібо-булочних виробів
• Міський молочно-виробничий комбінат — виробництво молока, кисломолочних виробів, сиру (зачинено)
• Попаснянська швейна фабрика «Елегант» — пошив одягу (зачинено)
• Міська друкарня — виробництво бланків та інших виробів з паперу та картону (зачинено)

Сільське господарство

Станом на 2010 рік в районі працювало 52 сільськогосподарських підприємства, які виробили наступну сільськогосподарську продукцію: Зернові — 32,5 тис. тонн; Соняшник — 7,7 тис. тонн; Картопля — 26 тис. тонн; М'ясо — 0,8 тис. тонн; Молоко — 4,9 тис. тонн; Яйце — 65,5 млн шт.

Зовнішньоекономічна діяльність

У 2010 році зовнішньоторгівельний оборот склав 525 тис. доларів США, в тому числі:

• експорт — 85 тис. дол.;
• імпорт — 440 тис. дол.

Головним споживачем експортної продукції є Російська Федерація.

Транспорт

На території міста Попасна розташований залізничний вузол та вантажно-пасажирська станція «Попасна», вагонне депо, локомотивне депо.

Районом проходить низка важливих автошляхів, серед них E40М03 та E50М04, також 9 доріг обласного значення.

Транспортна мережа загального користування складається з:

• автомобільних доріг місцевого значення — 242,2 км, у тому числі:
  • із твердим покриттям — 132,8 км,
  • ґрунтових — 109,4 км;
• кількість мостів та шляхопроводів — 33.

Освіта

У Попаснянському районі діє 7 дошкільних закладів, 23 школи, 1 професійно-технічний навчальний заклад.

Культура і спорт

У районі діє 19 закладів клубного типу, 21 бібліотека, 1 школа естетичного виховання, районний краєзнавчий музей.

На території району розташовані 2 стадіони, 1 районна ДЮСШ, 16 спортивних залів, 3З спортивних майданчика, 13 футбольних полів, 9 стрілецьких тирів.

Охорона здоров'я

Медичне обслуговування у районі здійснює мережа лікувально-профілактичних закладів, що входять до складу центральної районної лікарні, вузлова залізнична лікарня, Калинівська дільнича лікарня, районна і лінійна санепідемстанції.

Амбулаторно-поліклінічну допомогу надають 9 лікувально-профілактичних установ і 20 фельдшерсько-акушерських пунктів.

Релігійні установи

На території Попаснянського району діють 15 релігійних об'єднань, 5 конфесій та течій.

Природно-заповідний фонд

У Попаснянському районі розташовані 11 об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 1 581,5 га.

1. Борсуча балка — ландшафтний заказник
2. Мар'їн стрімчак — геологічна пам'ятка природи
3. Шамраєва дача — заповідне урочище
4. Дубовий гай — ботанічна пам'ятка природи
5. Золотовське джерело — гідрологічна пам'ятка природи
6. Марфина могила — геологічна пам'ятка природи
7. Новозванівський — ландшафтний заказник
8. Горіховське джерело — гідрологічна пам'ятка природи
9. Балка Рідкодуб — ентомологічний заказник
10. Райолександрівське джерело — гідрологічна пам'ятка природи
11. Джерело Гірське — гідрологічна пам'ятка природи
12. Білогорівський — лісовий заказник
13. Золотарівський — лісовий заказник

Персоналії

• Болгарєв Павло Тимофійович — (10 серпня 1899, Нижнє — 21 жовтня 2002, Сімферополь) — український радянський вчений в галузі виноградарства, Заслужений діяч науки УРСР
• Бурлаков Сергій Романович — (21 червня 1938, Білогорівка) — український поет
• Гончаренко Валерій Васильович — (23 квітня 1942, смт. Мирна Долина — 9 червня 2000, Кропивницький, Україна) — український поет
• Грицютенко Іван Єфремович — 26 жовтня (8 листопада) 1914, с. Золотарівка — 17 липня 1995, Львів) — український мовознавець, доктор філологічних наук, професор
• Поляков Олексій Іванович — (24 серпня 1943, смт Калинове) — український художник-пейзажист, народний художник України
• Савельєв Олег Миколайович (12 квітня 1928, Попасна — 1999) — лікар-гігієніст, доктор медичних наук, професор Буковинського медичного університету

Посилання

• Офіційний сайт