Лозовий Василь Якович

Лозовий Василь Якович
Лозовий Василь Якович
Народження	5 січня 1926 ; Волоська Балаклія, Куп'янська округа, Українська СРР, СРСР
Смерть	24 грудня 1999 (73 роки)
	Харків, Україна
Країна	СРСР; Україна
Жанр	жанрове малярство, пейзаж, натюрморт і портрет
Навчання	Харківське державне художнє училище (1952) і Харківський художній інститут (1958)
Вчитель	Бесєдін Сергій Фотійович, Косарєв Борис Васильович, Єгоров Євген Павлович, Овчаренко Дмитро Павлович, Любимський Олександр Павлович, Хмельницький Олександр Анатолійович і Рибальченко Михайло Андрійович
Діяльність	художник, викладач
Відомі учні	Лисов Олександр Іванович і Спіцевич Євген Андрійович
Працівник	Харківський художній інститут і Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Член	Спілка радянських художників України
Учасник	німецько-радянська війна
Вчене звання	професор
Нагороди	;
Сайт	vasiliylozovoy.com

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Лозовий.

Василь Якович Лозови́й (5 січня 1926, Ловейківка — 24 грудня 1999, Харків) — український живописець і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1967 року. Заслужений діяч мистецтв України з 1993 року.

Біографія

Народився 5 січня 1926 року на хуторі Ловейківці (нині у складі села Волоської Балаклії Куп'янського району Харківської області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні, служив у артилерії. Нагороджений медаллю «За відвагу» (2 березня 1945), орденами Слави III ступеня (2 березня 1945), Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985)^[1]. Став інвалідом II групи^[2].

1952 року з відзнакою закінчив Харківське художнє училище^[2]; 1958 року — Харківський художній інститут, де навчався у Сергія Бесєдіна, Бориса Косарєва, Євгена Єгорова, Дмитра Овчаренка, Олександра Любимського, Олександра Хмельницького, Михайла Рибальченка.

Після здобуття вищої освіти працював у Харківському художньому інституті; з 1963 року — у Харківському художньо-промисловому інституті: з 1992 року — професор кафедри живопису. Одночасно, на громадських засадах, керував творчою школою робітничої молоді при Палаці культури Харківського електромеханічного заводу. Педагогічна і творча діяльність відзначені орденом «Знак Пошани»^[2]. Серед учнів: Азаркіна Марина Анатоліївна, Александрова Владмира Іванівна, Гладкий Андрій Володимирович, Грицюк Володимир Борисович, Кочанова Ірина Миколаївна, Кузнецов Михайло Юхимович, Лисов Олександр Іванович, Надєждіна Лариса Георгіївна, Спіцевич Євген Андрійович.

Мешкав у Харкові в будинку на вулиці Поліни Осипенко, № 23 та у будинку на проспекті Косіора, № 92^[3]. Помер у Харкові 24 грудня 1999 року.

Творчість

Працював у галузях станкового живопису (у реалістичному стилі писав тематичні композиції, портрети, пейзажі, натюрморти) та книжкової графіки. Працював олією, темперою, аквареллю, пастеллю, олівцем, вугіллям^[2]. Серед робіт:

«Катерина» (1959, картон, темпера);
«Мати» (1959)^[4];
«Зимовим ранком» (1959)^[4];
«Перша зелень» (1960);
«Вони боролися за Батьківщину» (1960—1970, полотно, олія);
«Червоні тюльпани» (1961)^[4];
«Ярема і Оксана» (1964, за мотивом Тараса Шевченка);
«Дорогами війни» (1965);
«Сталевари» (1965—1967);
«Нова хата» (1968);
«Воля» (1972);
«Бійці» (1975);
«Українка» (1980);
«Засідання сільради» (1983);
«Пієта» (1985);
«Старий Салтів» (1980-ті, полотно, олія);
«Зима» (1990, картон, олія);

серії

«Артилеристи» (1985—1986);
«Дівчата» (1988—1996);
«Відродження України» (1990—1996).

Створив ілюстрації до книги «Від Барселони до Прохорівки» Георгія Семенова (1967) та інші.

Брав участь у республіканських, всесоюзних, міжнародних і зарубіжних художніх виставках з 1956 року. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1958 році, Римі у 1995 році, Сан-Венедетто у 1995—1996 роках, Рипатрансоне у 1996 році, Порто-Сан-Джорджо у 1997 році, Порто-Сант'Ельпідіо у 1997 році.

Вшанування

25 грудня 2001 року в Харківській державній академії дизайну та мистецтв втановлена меморіальна дошка присвячена пам'яті Василя Лозового^[5]^[4].

Примітки

Література

Лозовий Василь Якович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 272.;
В. І. Ковтун. Лозовий Василь Якович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.;
Лозовой Василий Яковлевич // Харьков: Энциклопедический словарь / Соловьев В. О., Раенко Л. В.. — Харків, 2014. — С. 420. (рос.)

Біографії Живопис Освіта Харків

[1] Лозовой Василий Яковлевич / Память народа. (рос.)

[ВЛ-2] а ^б ^в ^г Валентина Мызгина. Василий Лозовой. О художнике. (рос.)

[3] Лозовий Василь Якович / Художники Харківщини.

[FOOTNOTEХарьков:_Энциклопедический_словарь2014420-4] а ^б ^в ^г Харьков: Энциклопедический словарь, 2014, с. 420.

[5] Казанцева Н. Ю. Нові пам'ятники історії та культури Харківської області (1999—2001 роки) / Харківська обласна універсальна наукова бібліотека.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]