Лофн
| Лофн | |
|---|---|
| Брати/сестри | Сіґюн |
| Частина від | скандинавська міфологія |
Лофн (давносканд. можл. «утішаюча», «дозволяюча») — богиня германо-скандинавської міфології, яка уособлює перемогу кохання над заборонами. Добра та прихильна до молитов пар, які хочуть бути разом. Лофн згадується у Прозовій Едді, що була написана в XIII столітті Сноррі Стурлусоном, в кенінгах та скальдичній поезії.
Лофн згадується у Молодшій Едді («Про Богинь») як восьма богиня, близька до Одіна та Фрігг, яка допомагає подолати заборону богів на союз між чоловіком та жінкою[1]:
Восьма — Лофн така добра і прихильна до благань, що добивається у Всеотця і Фрігг дозволу з'єднатися чоловікові і жінці, хоч би це й було їм раніше сказано. Це її ім'ям називається «дозвіл», а також те, що «славлять» люди. Ім'я «Лофн» (Lofn) має схожість зі словом «дозвіл» (lof) і «славити» (lofa).[2]
Також Лофн фігурує як одна зі служанок Фрігг, у її обов'язки входило усувати перешкоди між закоханими, які щирі у своїх почуттях[3]:
Моя кохана струнка як лілія,
Зняв її я з сідла і повів до вівтаря,
де священик вінчав нас,
І клятви ловного повторювала вона, не затинаючись.
За іншою версією, Лофн уособлює чесноти Фрігг, зокрема її окремі якості, які характеризують імена кожної з прислужниць Фрігг.[4]
Ім'я Лофн також згадується у Сагах про Гіслі, як хейті до слова «жінка»[5]:
Мовила Лофн золота, —
Навіки залиш знахарство,
Скальду ворожба не пристала.
- ↑ Огороднов, Леонид (5 вересня 2017). Скандинавская мифодрама. Обретение целостности (рос.). Litres. ISBN 9785040238088. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
- ↑ Stridmann, Tim. Видение Гюльви — Младшая Эдда — Тексты — Norroen Dyrd. norse.ulver.com (рос.). Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 15 березня 2018.
- ↑ Гербер, Хелен (5 вересня 2017). Мифы Северной Европы (рос.). Litres. ISBN 5457027562. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
- ↑ Бранстон, Бриан (5 вересня 2017). Забытые боги Англии (рос.). Litres. ISBN 9785457605589. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
- ↑ Stridmann, Tim. Часть вторая — Книга о занятии земли — Тексты — Северная Слава. norroen.info (рос.). Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.