Луї Буссенар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луї Буссенар
Louis Henri Boussenard
Народився4 жовтня 1847(1847-10-04)
Ескренн, Франція
Помер11 вересня 1910(1910-09-11) (62 роки)
Орлеан, Франція
ПохованняЕскренн
ГромадянствоФранція Франція
Місце проживанняЕскренн
Пітів'є
Париж
Французька Гвіана
Нанто-сюр-Ессонн
Малезерб
Villetardd
Діяльністьпрозаїк
Alma materФакультет медицини, Парижd
ЗакладJournal des Voyagesd
Мова творівфранцузька
Роки активності1877—1910
Напрямокпригодницька проза
Учасникфранцузько-прусська війна
CMNS: Луї Буссенар у Вікісховищі

Луї́ Анрі́ Буссена́р (фр. Louis-Henri Boussenard; 4 жовтня 1847, Ескренн, Луаре, Франція — 11 вересня 1910, Орлеан) — французький письменник, автор пригодницьких романів пройнятих духом гуманізму, мандрівник[1].

Освіта

[ред. | ред. код]

Луї Буссенар закінчив медичний факультет у Парижі.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Був мобілізований влітку 1870 року на франко-пруську війну. Служив полковим лікарем, у битві при Шампіньї був поранений. Майбутньому письменнику разом з французькою армією довелось пережити поразку біля Седану та фактичний розгром Франції.

Повернувшись до Парижа, Буссенар залишив медицину і цілком присвятив себе літературі — один за одним почали з'являлися його успішні гостросюжетні романи.

Творчість

[ред. | ред. код]

У 1877 році почав публікувати гостросюжетні романи, насичені географічним і природничо-історичним матеріалом.

1878 році Буссенар співпрацює з щотижневиком Journal des voyages et des aventures de terre et de mer («Журнал мандрівок і пригод на суші й на морі»), автором якого залишався до кінця життя. На сторінках цього видання один за одним виходять у світ романи, які містять науково-популярні відомості про флору, фауну, особливості та звичаї екзотичних країн. Вже перші його романи зробили його ім'я відомим у літературних і читацьких колах — «Через Австралію. Десять мільйонів Червоного опосума» і «Навколосвітня подорож юного парижанина».

Зазвичай героями його творів були молоді французи, що виявляють чудеса хоробрості і кмітливості, а дія розгорталася у віддалених і маловідомих країнах.

У 1880 році Буссенар за дорученням міністерства народної освіти відвідав французьку Гвіану. Там він створив один із найкращих своїх романів — «Ґвіанські робінзони». Згодом письменник відвідав Африку (Марокко, Сьєрра-Леоне), Америку, Австралію. Щоразу результатом подорожі ставала поява чергового успішного роману[2].

У 1911 році в Російській імперії було видано зібрання творів письменника. Воно складалося з сорока томів. За часів Радянського Союзу багато творів перевидавалися російською мовою. У 1991 році було видано повне зібрання творів Луї Буссенара, що складалося з тридцяти двох книг.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]

Фантастичні романи

[ред. | ред. код]
  • Французи на Північному полюсі (Les Francais au Pôle Nord) — 1892
  • «Таємниця доктора Синтеза» (фр. «Les Secrets de M. Synthèse», 1888)
  • Десять тисяч років у крижаній брилі (10 000 ans dans un bloc de glace) — 1889
  • Архіпелаг чудовиськ (L'Archipel des monstres) — 1907
  • Капітан Ртуть (Le Capitaine Vif-Argent) — 1912 (посмертне видання)

Історико-пригодницькі романи

[ред. | ред. код]
  • Жан Оторва з Малахова кургану (Le Zouave de Malakoff) — 190
  • Канадійські бійці (Chasseurs canadiens) — 1891
  • Парад пекла (Le Défilé d'enfer) — 1891
  • Боротьба за життя (Les Combattants de la vie) — 1894
  • Подвиги санітарки (Les éxploits d'une ambulancière) — 1896
  • Палаючий острів (L'île en feu) — 1897
  • Крижане пекло (L'enfer de glace) — 1900
  • Капітан Зірвиголова (Capitaine Casse-Cou) — 1901
  • Терор у Македонії (La terreur en Macédoine) — 1904
  • Під барабанний бій (Tambour battant) — 1910
  • Залізна рука (Bras-de-fer) — 1911  (посмертне видання)

Пригодницькі романи

[ред. | ред. код]
  • Через Австралію. Десять мільйонів Червоного опосума (A travers l'Australie. Les Dix millions de l'Opossum Rouge) — 1879
  • Навколосвітня подорож юного парижанина (Le Tour du monde d'un gamin de Paris) — 1880
  • Ґвіанські втікачі (Les Robinsons de la Guyane) — 1881
  • Пригоди парижанина в Океанії (Aventures d'un gamin de Paris à travers l'Océanie) — 1882
  • Викрадачі діамантів (Les voleurs de diamants) — 1883
  • З Парижа в Бразилію (De Paris au Brésil par terre) — 1884
  • Пригоди в країні львів (Aventures d'un gamin de Paris au pays des lions) — 1885
  • Пригоди в країні тигрів (Aventures d'un gamin de Paris au pays des tigres) — 1885
  • Пригоди в країні бізонів (Aventures d'un gamin de Paris au pays des bisons) — 1885
  • Мисливці за каучуком (Les chasseurs de caoutchouc) — 1887
  • Незвичайні пригоди Синьої людини (Aventures extraordinaires d'un homme bleu) — 1889
  • Без гроша в кишенях (Sans le Sou) — 1895
  • Таємниця Жермен (Le secret de Germaine) — 1896
  • Подвиги з Бамбоша (Les éxploits de Bamboche) — 1896
  • Душителі з Бенгалії (Les étrangleurs du Bengale) — 1898
  • Горбоконик (Les Aventures de Roule-ta-Bosse) — 1902
  • Мексиканська наречена (La Fiancée mexicaine) — 1905
  • Син парижанина (Le fils du gamin de Paris) — 1906
  • Сер … Нічого! (Monsieur… Rien!) — 1907
  • Банда крадіїв або бандита з Оржера (La bande des chauffeurs ou Les brigands d'Orgères) — 1908
  • Небесні скретчери (Les Gratteurs de ciel) — 1908
  • Том-приборкувач (Tom le dompteur) — 1909
  • Нові пригоди парижанина (Nouvelles Aventures d'un gamin de Paris) — 1913
  • (Sans-le-sou chez les diables jaunes, рос. Бессребреник среди жёлтых дьяволов) — 1914

Повісті

[ред. | ред. код]
  • Чайник раджі (La théière du Rajah) — 1881
  • (La première épaulette, рос. Первые эполеты) — 1882
  • Втеча (Une évasion) — 1888
  • Барометр (Le baromètre) — 1889
  • Вигнанець (Un exilé) — 1889  
  • Протокол (Procès-verbal) — 1889
  • Театр в екваторіальній Африці (Un théâtre dans l'Afrique équatoriale) — 1889
  • Індіанка і кайман (L'Indienne et le caïman) — 1891
  • Ягуар-рибалка (Jaguar pêcheur) — 1891
  • Хрещення Турко (Le baptême du Turco) — 1896
  • Як капітан Лендрі був наляканий і нагороджений (Comment le capitaine Landry eut peur et fut décoré) — 1896
  • (Le guide, рос. Проводник) — 1896
  • Історія порося, яке померло не від віспи (Histoire du cochon qui ne mourut pas de la petite vérole) — 1896
  • Торпедні катери адмірала Курбе (Les torpilleurs de l'amiral Courbet) — 1897
  • Галльська кров (Le sang gaulois) — 1901
  • Наодинці зі змією (Tête-à-tête avec un serpent) — 1902

Нехудожні твори

[ред. | ред. код]
  • Мислицтво для всіх (La chasse à tir mise à la portée de tous) — 1886
  • Пригоди, небезпеки та відкриття мандрівників всього світу (Aventures, périls et découvertes des voyageurs à travers le monde) — 1894
  • Листи фермерів (Lettres d'un paysan) — 1902—1910

Нариси

[ред. | ред. код]
  • Через Гаяну (A travers la Guyane) — 1881
  • Закон відплати (La peine du talion) — 1881
  • Родина тигрів (Une famille de tigres) — 1881
  • У екватора (Sous l’équateur) — 1881
  • Від Орлеана до Танжер (D'Orléans à Tanger) — 1886
  • Подорож навколо трансатлантичного (Voyage autour d'un transatlantique) — 1890
  • Втечі в Гаяні (Les évasions en Guyane) — 1891
  • Бандоль (Bandol) — 1896
  • Смерть слона (Meurtre d'un éléphant) — 1897
  • (La victoria regia, рос. Виктория-регия) — 1901
  • (Une colonie d'aigrettes, рос. Колония белых цапель) — 1901

Українські переклади

[ред. | ред. код]
  • Луї Буссенар. Капітан молокососів. Переклад з фр. — П. Бунт. Київ: Час, 1929.[3]
  • Луї Буссенар. Ґвіанські втікачі. Переклад з фр. — М. Вишнівська. Харків: Книгоспілка, 1930.
  • Луї Буссенар. «Отаман жовтодзюбів. ПРИГОДНИЦЬКА ПОВІСТЬ» // «Вечірня година» Щомісячник, 1943, чч.4-5 (6-7), Krakau «Українське видавництво»
  • Луї Буссенар. Капітан Зірвиголова. Переклад з фр. Євгена Дроб'язко. Київ: Молодь, 1957. — 262 с. Неодноразово перевидавалася.

Література

[ред. | ред. код]
  • Дитячі роки Луї описані в книзі для дітей «Андрій Кокотюха про Луї Буссенара, Томаса Майна Ріда, Миколу Миклухо-Маклая, Рафаеля Сабатіні, Роберта Луїса Стівенсона» / А. Кокотюха; художник М. Німенко. — Київ : Грані-Т, 2008. — 88 с. : ілюстр. ; 20 см. — (Життя видатних дітей). — 3000 примірників — ISBN 978-966-465-126-1 (в оправі)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 2. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1978. Архів оригіналу за 24 листопада 2016.
  2. ↑ Луи Буссенар - собрание сочинений. bookinistic.narod.ru. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
  3. ↑ Коломієць Л.В. Український художній переклад та перекладачі 1920-30-х років: матеріали до курсу «Історія перекладу» : навчальний посібник / Л.В.Коломієць. – Вінниця : Нова Книга, 2015. – 360 ст. Архів оригіналу за 31 липня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Луї_Буссенар&oldid=43507987