Перейти до вмісту

Луї Ерсан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Луї Ерсан
фр. Louis Hersent Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження10 березня 1777(1777-03-10)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть2 жовтня 1860(1860-10-02)[4][3][…] (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Париж[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПер-Лашез[7] і grave of Louis and Louise Hersentd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрісторичний живопис Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняНаціональна вища школа красних мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительЖак-Луї Давід і Жан-Батист Реньо Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, художник-гравер Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки творчості1792[9]1860[9]
Відомі учніШарль Глейр, Hippolyte Flandrind, Constant Dutilleuxd, Théophile Vaucheletd і Charles Matetd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникНаціональна вища школа красних мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленАкадемія красних мистецтв Франції Редагувати інформацію у Вікіданих
ТвориFénélon returns a Stolen Cow to a Peasantd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зLouise Hersentd[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіAntoine-René Mauduitd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїМіннеаполіський інститут мистецтва, Національний музей Швеції, Версальський палац, Museum of the History of Franced, Клівлендський музей мистецтв, Музей Конде, Museum of the History of Medicined, Музей д'Орсе, Musée de la Vie romantiqued, Карнавале, Musée d'Angoulêmed, Musée Massénad, Musée d'Art et d'Histoire de Choletd і Museum of the French Revolutiond Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

CMNS: Луї Ерсан у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Луї Ерсан (фр. Louis Hersent; 10 травня 1777, Париж — 2 жовтня 1860, Париж) — французький художник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Учень Ж.-Б. Реньо, спочатку тримався напрямку Л. Давида і Жироде і брав теми для своїх картин з грецької міфології, але незабаром став більш самостійним і став зображати частиною історично-побутові, частиною ідилічні і романтичні сюжети, а згодом зайнявся переважно портретним живописом, який приніс йому значну, але нетривалу популярність. З 1822 року був членом Інституту і з 1824 року в продовження багатьох років професором паризького училища витончених мистецтв. Серед його відомих учнів — Поль Жозеф Шенавар. Похований на кладовищі Пер-Лашез (32 ділянка).

Творчість

[ред. | ред. код]

Картини Ерсана відрізняються ясністю і жвавістю композиції, правдивістю експресії і прекрасним малюнком, але страждають холодністю колориту і сухістю кисті. Головні твори художника: «Ахілл віддає Брисеиду посланцям Агамемнона» (1804), «Атала отруюється на руках у Шактаса» (1806), «Фенелон призводить до селянина корову, відібрану у нього ворогом» (1810), «Дафніс виймає скалку з ноги Хлої» (1817), «Людовик XVI, що роздає гроші бідним під час голоду, який лютував у Франції в 1788 р» (1817; Версальський історичний музей).

Примітки

[ред. | ред. код]