Ян «Вонтробка» Стшелецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян «Вонтробка» Стшелецький
Jan Strzelecki (Wątróbka)
Львівський латинський архієпископ
1480 — 1493[1]
Конфесія: римо-католик
Церква: Римо-католицька
Попередник: Ян Длугош
Наступник: Анджей Боришевський
 
Професія: військовик, римо-католицький релігійний діяч
Діяльність: католицький священник, католицький єпископ
Національність: поляк
Смерть: 1493(1493)
Краків
Похований: домініканський костелі Святої Трійці (Краків)
Династія: Стшелецькі
Чернецтво: до 1481
варіант гербу Окша

Ян «Вонтробка» Стшелецький гербу Окша (пол. Jan Strzelecki (Wątróbka); ? — 1493, Краків) — польський шляхтич, військовик, римо-католицький релігійний діяч. Львівський латинський архієпископ.

Біографія

[ред. | ред. код]

Походив з роду, дідичним володінням якого було поселення Стшельце (пол. Strzelce) в Сандомирській землі.[джерело?]

З молодих років був військовиком. За Шимоном Окольським, під час битви під Варною 1444 року потрапив до турецького полону, звідки дивом повернувся додому. Пізніше обрав духовний стан.[2] 9 травня 1481 року номінований, а 20 травня 1481 затверджений латинським архиєпископом у Львові[3].[4] Посівши цю посаду у Львові, вважав її винагородою за військові заслуги, тому почав зловживати бенкетами. Також через деякий час мав конфлікт з Львівською капітулою Римо-католицької церкви через майно, яке він почав використовувати всупереч думці каноніків, що призвело до судового протистояння. Врешті Ян Стшелецький відлучив усіх каноніків від церкви, а також і весь Львів. У відповідь відлучені подали апеляцію до курії в Римі,[5] і через деякий час отримали там для себе декрет, який визнавав їх правоту. Через це архієпископ впав у меланхолію (за іншими даними, збожеволів[5]).

Каспер Несецький стверджував, що Мартін Кромер помилково приписував йому посаду белзького каштеляна.[2]

1481 року освятив частково збудовану[6] Латинську катедру Львова[7] після завершення будівництва її склепінь.[8]

Затвердив привілей Давида Бучацького, власника Бучача, для старого фарного[9] костелу міста; в ньому вказано, що був присутнім під час його написання в Голгочому (точна дата відсутня, 28 квітня, між 1481 і 1485 роками[10]).[11]

За його протекції в Галичині осів родич — батько відомого польського поета Миколая Рея Станіслав.[12]

Помер у Кракові 1493 року, де й був похований у домініканському костелі Святої Трійці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Іноді вказують дату 1488 → Див.: Arcybiskupi Metropolici Haliccy i Lwowscy.
  2. а б Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — T. IV. — S. 224. (пол.)
  3. Archbishop Jan Strzelecki †. Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 13 червня 2014.
  4. іноді вказують іншу дату — 1480 рік → Див.: Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — S. 161. (пол.)
  5. а б Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 40.
  6. ЛЬВІВ. Митрополича базиліка. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 11 травня 2017.
  7. одне з джерел подає дату 1481 рік → Див.: Wieża Babel pod barokowym hełmem [Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Rzeczpospolita
  8. Włodek P., Kulewski A. Lwów. Przewodnik. — Pruszków : Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2006. — Wyd. I. — S. 76. — ISBN 83-89188-53-8. (пол.)
  9. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 87.
  10. Akta grodskie i ziemskie… [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — T. 7. — S. 138.
  11. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 159—161. (лат.), (пол.)
  12. Rey (Rej) Mikołaj z Nagłowic h. Oksza (1505—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polska Akademja Nauk, 1988. — T. XXXI/2. — Zeszyt 129. — S. 196. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]