Перейти до вмісту

Любошиць Лія Саулівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Любошиць.
Любошиць Лія Саулівна
Народилася10 (22) лютого 1885 Редагувати інформацію у Вікіданих
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла18 березня 1965(1965-03-18) (80 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Філадельфія, Пенсільванія, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьскрипалька Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКертісовий інститут музики Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриЛюбошиць Петро Сауловичd і Любошиць Анна Саулівна Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиГолдовський Борис Онисимовичd Редагувати інформацію у Вікіданих

Лія Сау́лівна Любо́шиць (англ. Lea Luboshutz; нар. 10 (22) лютого 1885(18850222), Одеса — пом. 18 березня 1965, Філадельфія, США) — американська скрипалька і педагог.

Життєпис

[ред. | ред. код]

1894—1898 — навчалась в Одеському музичному училищі ІРМТ (клас скрипки Еміля Млинарського).

1903 — закінчила Московську консерваторію (клас І. В. Гржималі).

Концертувала в різних країнах світу.

1909 — брала участь у виступах Одеського тріо: піаністка Есфір Чернецька, а також сестри Лія і Анна Любошиць (скрипка і віолончель). Це було перше в Росії жіноче інструментальне тріо.[1]

Виступала також у складі тріо Любошиць (разом з сестрою Анною і братом Петром).[2]

Від 1925 року жила в Нью-Йорку, від 1927 — в Філадельфії, де викладала в Музичному інституті Кьортіс.

Рейнгольд Глієр присвятив їй свій «Романс для скрипки».[3]

Серед її учнів — відомий нідерландський скрипаль Ізідор Латейнер.

Скрипки

[ред. | ред. код]

В Москві банкір Лазар Поляков подарував Лії скрипку Аматі. Після завершення Московської консерваторії Анна також отримала грошову премію, за яку був придбаний інструмент роботи Гваданіні, учня Страдіварі.

В США після одного з виступів в Карнегі-хол філантроп Аарон Номбург подарував їй скрипку Страдіварі «Соловей».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ История русской музыки. Том 10В. 1890—1917. Хронограф. Книга 1 / Е. Левашев. — 2017. — с. 139
  2. ↑ Афіша. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 23 червня 2020.
  3. ↑ Рейнгольд Морицевич Глиэр: статьи, воспоминания, материалы. Том 1. — Музыка, 1965. — с. 375(рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Любошиць_Лія_Саулівна&oldid=40490101