Шугайда Макарій
| о. Макарій Шугайда Михайло | |
|---|---|
| Протоігумен провінції святого Миколая на Закарпатті ЧСВВ (1758—1766) | |
| Загальна інформація | |
| Народження | бл. 1690 с. Стражське, нині округ Михайлівці, Кошицький край, Словаччина |
| Смерть | 18 лютого 1778 c. Красний Брід, нині округ Меджилабірці, Пряшівський край, Словаччина |
| Освіта | богословські студії при Мукачівському монастирі |
| Служіння в церкві | |
| Рукоположення | 1739 |
Макарій Шугайда (хресне ім'я Михайло; бл. 1690, Стражське — 18 лютого 1778, Красний Брід, тепер Словаччина) — церковний діяч і педагог, ігумен кількох василіянських монастирів у Словаччині та на Закарпатті (у Красному Броді, Бедевлі й Мукачеві), протоігумен василіян провінції святого Миколая на Закарпатті (1758–1766).
Наприкінці 1734 р. вступив до Свято-Миколаївського монастиря на Чернечій горі в Мукачеве. Будучи послушником, упродовж трьох років служив при єпископові Симеонові Ольшавському і одночасно вивчав богослов'я. По смерті єпископа (1737 р.) відбув приписану вступну пробу (новіціят) до Василіянського Чину, склав монаші обіти і 1739 р. був висвячений на священника. По свяченнях виконував обов'язки економа по різних монастирях. 1755 р. призначений ігуменом монастиря Зіслання Святого Духа в Красному Броді. Тут він розпочав розбудову монастиря, щоб можна було примістити студії для молодих василіян, проте вже 1757 р. був переведений до монастиря в Бедевлі, звідки мав обов'язок нагляду над усіма занедбаними монастирями Мармарощини. 1758 р. обраний на уряд протоігумена, який виконував упродовж восьми років, після чого знову повернувся до монастиря в Красному Броді, а 1772 р. призначений ігуменом того ж монастиря[1].
1762 р. в Краснобрідському монастирі заснував школу з філософськими класами, в якій упродовж двох років навчалося шестеро молодих монахів. Для трьох із них він опісля роздобув три стипендії на навчання в єзуїтській богословській академії в Кошицях, яку всі троє закінчили зі ступенем доктора богослов'я і, як професори, дали початок василіянській філософсько-богословській школі при монастирі святого Михаїла в Маріяпоч[2].
Помер у Красному Броді 18 лютого 1778 р.
- Атанасій В. Пекар, ЧСВВ. Нариси історії Церкви Закарпаття. — Том ІІІ: Монаше життя. — Ужгород, 2014. — 216 С. — ISBN 978-617-7162-03-1
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Протоігумени Провінції Святого Миколая ЧСВВ | ||
|---|---|---|
| Протоігумени Провінції Святого Миколая (1733—1931) | Григорій Булко (1733—1742) · Гедеон Пазин (1744—1754) · Йоаникій Скрипка (1755—1756) · Гавриїл Дешко (1756—1758) · Макарій Шугайда (1758—1766) · Мартирій Кашпер (1766—1769) · Сильвестр Ковейчак (1769—1778) · Мартирій Кашпер (1778—1781) · Арсеній Коцак (1781—1784) · Сильвестр Ковейчак (1784—1789) · Йоаникій Базилович (1789—1821) · Боніфатій Стромецький (1821—1827) · Максим Єленяк (1827—1830) · Яків Бованкович (1830—1839) · Герман Мінський (1839—1842) · Веніамин Яцин (1842—1845) · Олексій Галичкович (1845—1848) · Яків Бованкович (1848—1854) · Олексій Галичкович (1854—1863) · Іриней Зельний (1863—1866) · Олексій Галичкович (1866—1869) · Матей Микита (1869—1885) · Інокентій Левканич (1885—1906) · Йоаким Хома (1906—1931), від 1921 протоігумен для тих василіян, які не приєдналися до реформи |  |
| Протоігумени Провінції Найсвятішого Спасителя настоятелями для василіян Закарпаття під час Мукачівської реформи (1921—1932) | Анастасій Калиш (1920—1930), Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя · Діонисій Ткачук (1930—1931), вікарій Провінції Найсвятішого Спасителя · Степан Решетило (1931—1932), вікарій Провінції Найсвятішого Спасителя | |
| Протоігумени Провінції Святого Миколая (1932—1992) | Полікарп Булик (1932—1939) · Матей Євчак (1939—1940), вікарій · Леонтій Долгий (1940—1942) · Вартоломей Дудаш (1943—1945) · Антоній Мондик (1945—1989) · Павло Мадяр (1990—1992) | |
| Протоігумени Провінції Найсвятішого Спасителя настоятелями для василіян Закарпаття (1992—2009) | Василь Мендрунь (1992—1996) · Віктор Батіг (1996—1997) · Теодозій Янків (1997—2000) · Йосиф Будай (2000—2004) · Григорій Гриньків (2004—2007) · Йоаникій Чверенчук (2007—2009) | |
| Протоігумени Провінції Святого Миколая після відновлення Провінції (від 2009) | ||
