Малафрена

Малафрена
Malafrena
Жанр	фентезі
Форма	роман
Автор	Урсула Ле Гуїн
Мова	англійська
Опубліковано	1979
Країна	США
Видавництво	Berkley Publishing Corporation
ISBN-10:	0-399-12410-1

«Малафрена» (англ. Malafrena) — роман американської письменниці Урсули Ле Гуїн, вперше опублікований 1979 року. Єдиним фентезійним елементом цього роману є те, що він розгортається в вигаданій країні Центральної Європи Орсинія, де також відбуваються події в її збірці «Оповіді Орсинії».

Багато в чому «Малафрена» читається як роман XIX століття з багатьма детальними героями, політичними та романтичними підсюжетами, відсутністю надприродного та місцями, які змінюються від особняків аристократії до нетрів і в’язниці. «Малафрена» написана для дорослої аудиторії, а не для дітей та молоді, цільової аудиторії більшості творів Урсули Ле Гуїн в 1979-1994 роках.

Сюжет

Події роману розгортаються в період з 1825 по 1830 рік, коли Орсинія перебувала під владою Австрійської імперії. Головний герой — Італе Сорде, син власника маєтку на озері Малафрена в однойменній долині. Італе покидає маєток проти волі батька, щоб зайнятися націоналістичною та революційною політикою в столиці.

Головні герої

• Італе Сорде: головний герой роману.
• Лаура Солде: сестра Італе.
• Гвіде Сорде: батько Італе.
• Емануель сорде: дядько Італе.
• Елеонора: мати Італе.
• Томас Брелавай: шкільний друг і співробітник у Красной.
• Гіван Френін: шкільний друг і співробітник у Красной.
• Граф Орлант Валторскар: сусід та друг родини.
• П'єра Валторскар: сусід та друг родини.
• Луїза Палудескар: молода знатна жінка у Красной.
• Енріке Палудескар: брат Луїзи.
• Амадей Естенскар: письменник з провінції Поляна.

Літературні впливи та критика

Майк Кедден зазначає, що «Малафрену» не приділяли стільки уваги критики, як багато інших робіт Ле Гуїн, насамперед через те, що герої роману погано пов’язані один з одним. Для розповіді використовується непомітний, всезнаючий автор, а сама Ле Гуїн визнає, що одним із найсильніших впливів на її твори про Орсинію здійснила російська література.

Грег Костикян розглянув «Малафрену» на сторінках журналу «Ares» (№6) і зазначив, що «„Малафрена“, здається, повідомляє, що провидців часто або зазвичай знищують, і хоча це трагічно, так має бути завжди, оскільки без них людство не може прогресувати».

Література

• Cadden, Mike (2005). Ursula K. Le Guin Beyond Genre: Fiction for Children and Adults (вид. 1st). New York, NY: Routledge. ISBN 0-415-99527-2.

Посилання

• «Малафрена» [Архівовано 23 листопада 2021 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Урсули Ле Гуїн (англ.)
• «Малафрена» [Архівовано 23 листопада 2021 у Wayback Machine.] на сайті Internet Speculative Fiction Database (англ.)
• «Малафрена» [Архівовано 23 листопада 2021 у Wayback Machine.] на сайті Goodreads (англ.)
• «Малафрена» [Архівовано 23 листопада 2021 у Wayback Machine.] на сайті Worlds Without End (англ.)