Око чаплі
| Око чаплі | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. The Eye of the Heron | ||||
| Жанр | соціальна фантастика, феміністська наукова фантастика і наукова фантастика | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Урсула Ле Гуїн | |||
| Мова | англійська | |||
| Опубліковано | 1978 | |||
| Країна |  США | |||
| Видавництво | Dell Publishingd | |||
|
| ||||
Око чаплі (англ. The Eye of the Heron) — позацикловий науково-фантастичний роман Урсули Ле Гуїн. Вперше опублікований 1978 року в науково-фантастичній антології Millennial Women[en][1]. Окремою книгою опублікований у 1983 році[2].
В 2016 році номінувалася на фінську літературну премію в галузі наукової фантастики «Tähtivaeltaja[fi]»[3].
В далекому минулому на планету Вікторія прибули кілька кораблів з колоністами-землянами.
Столиця виникла як поселення нащадків злочинців, яких деякий час відправляли на планету. У Шанті-тауні проживають нащадки Народу Миру, представники якого прагнули всіма правдами й неправдами залишити Землю, порядки на якій усе більше нагадували антиутопію. Традиційне суспільство Столиці побудоване на жорсткій соціальній ієрархії та мілітаризмі. Шантійці ж, напроти, сповідують цінності пацифізму та анархізму, задіяні в сільському господарстві та ремеслі. З часом відносини між громадами набувають антагоністичного характеру, верхівка Столиці виношує плани по включенню жителів Шанті в свою економічну систему в якості підневільних робітників плантацій. Розв'язана мілітаристами агресивна кампанія призводить до масштабного кровопролиття.
Люс Марина Фалько, донька одного зі знатних людей Столиці, не поділяє цінностей свого оточення. Напередодні військового зіткнення, після сумнівів та роздумів Люс вирішує порвати зі знайомим патріархальним світом і втекти до громади шантійців.
Люс Марині належить повести громаду шантійців, що заплуталася в своїх ідеалах, шляхом, про який вони заборонили собі навіть мріяти[4]…
Назва є алюзією до вигаданої тварини на планеті Вікторія, яку перші колоністи називали чаплею через деяку зовнішню схожість із земною чаплею. Зустрічі героїв з цими тваринами відбуваються в моменти значного самоаналізу, зокрема, коли вони розглядають те, що вони сприймають як чуже або інше стосовно себе.
- ↑ Урсула К. Ле Гуин «Глаз цапли» (рос.). Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ The Eye of the Heron by Ursula K. Le Guin: Muy bien Tapa blanda (1983) 1ª Edición, Firmado por el autor | La Social. Galería y Libros. www.abebooks.com (англ.). Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ Tähtivaeltaja-ehdokkaat 2016. Kirjavinkit (фін.). Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ Архив фантастики. archivsf.narod.ru. Архів оригіналу за 13 листопада 2018. Процитовано 22 вересня 2021.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
Літературні твори Урсули Ле Гуїн | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Земномор'я |
|  | ||||
| Хайнський цикл | Планета Роканнона (1966) • Планета вигнання (1966) • Місто ілюзій (1967) • Ліва рука пітьми (1969) • Зимовий король (1969) • Знедолені (1974) • День перед революцією (1974) • Слово для світу — ліс (1976) • Чотири дороги до прощення (1995) • Тлумачі (2000) | |||||
| Інші твори | Різець небесний (1971) • Дванадцять румбів вітру (1975) • Орсинські оповідання (1976) • Око чаплі (1978) • Малафрена (1979) • Відправна точка (1980) • Роза вітрів (1982) • Завжди повертайся додому (1985) • Рибалка з Внутрішнього Моря (1994) • Відмикаючи повітря та інші оповідання (1996) • День народження світу (2002) • Пересадка (2003) • Лавінія (2008) | |||||
| Не фантастика | Танці на краю світу (1982) • Штурвал ремесла (1998) | |||||
