Спичинецька волость
Зовнішній вигляд
Спичинецька волость | ||||
Центр | Спичинці | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 13 118 (1886) | |||
Населення | 6023 осіб (1886) | |||
Густота | 42 осіб / км² | |||
Спичинецька волость — адміністративно-територіальна одиниця Бердичівського повіту Київської губернії з центром у містечку Спичинці.
Станом на 1886 рік складалася з 7 поселень, 7 сільських громад. Населення — 6023 осіб (2948 чоловічої статі та 3075 — жіночої), 700 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 5733 | 4518 |
Приватної власності | 7063 | 4480 |
Іншої власності | 322 | 236 |
Загалом | 13118 | 9234 |
Поселення волості:
- Спичинці — колишнє власницьке містечко при річці Рось за 70 верст від повітового міста, 672 особи, 126 дворів, православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, кузня, 2 водяних млини, базари через 2 тижні. За 2 версти — бурякоцукровий завод із лікарнею.
- Булаї — колишнє власницьке село при річці Рось, 653 особи, 116 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок і винокурний завод.
- Васильківці — колишнє власницьке село при річці Рось, 522 особи, 88 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, кузня та водяний млин.
- Жидівці — колишнє власницьке село при річці Рось, 623 особи, 84 двори, православна церква, школа та постоялий будинок.
- Малинки — колишнє власницьке село при річці Рось, 442 особи, 65 дворів, православна церква та постоялий будинок.
- Педоси — колишнє власницьке село при річці Рось, 427 осіб, 64 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Черемошне — колишнє власницьке село при струмках, 1091 особа, 157 дворів, православна церква, постоялий будинок та паровий млин.
Наприкінці 1880-х років з ліквідованої Мончинської волості до складу Спичинецької волості перейшли Левківка, Люлинці, Мончин, Ординці і Сопин.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |