Перейти до вмісту

Мануель Пінту да Фонсека

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мануель Пінту да Фонсека
Народився24 травня 1681(1681-05-24)
Ламегу
Помер23 січня 1773(1773-01-23) (91 рік)
Валлетта, Мальта
Країна Португальське королівство
Діяльністьчернець-вояк, госпітальєр
Знання мовпортугальська
ПосадаВеликий Магістр Ордену Святого Івана в Єрусалиміd
Конфесіякатолицтво

Мануель Пінту де Фонсека (порт. Manuel Pinto da Fonseca; 24 травня 1681 — 23 січня 1773) — великий магістр ордену госпітальєрів у 17411773 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з португальського шляхетського роду Пінту де Фонсека. Син Мігеля Алвару Пінту да Фонсека, алькайда Ран'ядуш (провінція Бейра), та Анни Пінту Тейшейри. Народився 1681 року в Ламегу. Замолоду став братчиком ордену госпітальєрів. Втім більшість часу провів в «мові»-провінції Кастилія великого пріорату Португалія.

18 січня 1741 року обирається великим магістром. 1743 року надав поселенню Ормі статус міста, перейменувавши його на Чітта Пінту. У 1749 році за допомогою охоронця Фонсеки було викрито змову рабів-мусульман на Мальті, яку готував великий візир Мустафа-паша. Повстання рабів було придушене в самому зародку, а 29 червня з тих пір зазначалося щорічно як національне свято.

За його правління було завершено будівництво корпусу (представництва) «мови» Кастилії на Мальті — Оберж-де-Кастій, розпочате ще в 1574 році. До тепер однією з архітектурних пам'яток Валлетти.

Приділяв велике значення розвитку культури і мистецтв на Мальті. 1769 року було відкрито відкрито державний університет загальний знань. У 1756 році відкрито першу друкарню на Мальті в палаці великого магістра — la stamperia del Palazzo. Водночас великі будівельні та культурні проєкти призвели до шаленого зростанню боргів ордену.

У зовнішній політиці да Фонсека підтримував дружні стосунки з правлячими в Європі монархіями, в той же час він збільшив і модернізував орденську армію. Активно підтримував діяльність корсарів, що нападали на оманські торговельні судна а Критському і Егейському морях. Це приносило чималий дохід скарбниці.

З 1759 року зазнавав політичного тиску з боку неаполітанського короля Фердинанда IV щодо переслідування єзуїтів. У 1764 році він погодився на повторне об'єднання з байлією Бранденбург, що колись була частиною ордену госпітальєрів, втім не отримав на це схвалення папи римського Климента XIII. У 1768 року виганяє з Мальти орден єзуїтів і закриває на острові єзуїтський Мальтійський колегіум (лат. Collegium Melitense).

Помер 1773 року. Його наступником став Франсіско Хіменес де Техада.

Родина

[ред. | ред. код]

Коханка — Розенда Паулічі

Діти:

  • Хосе Антоніо Пінту да Фонсека-і-Вільєна

Цікавинка

[ред. | ред. код]

Мануел Пінту да Фонсека був близьким другом відомого містифікатора, авантюриста і алхіміка Алессандро Каліостро.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Thake, Conrad Gerald (Spring 1996). «The Architectural legacy of Grand Master Pinto». Treasures of Malta. 2 (2): 39–43.
  • Bertrand Galimard Flavigny (2006) Histoire de l'ordre de Malte, Perrin, Paris