Ґалеас фон Тун унд Гогенштейн
Ґалеас фон Тун унд Гогенштейн нім. Galeas Maria Graf von Thun und Hohenstein італ. Galeazzo von Thun und Hohenstein | ||
| ||
---|---|---|
6 березня 1905 — 26 березня 1931 | ||
Попередник: | Джованні Баттіста Ческі а Санта Кроче[en] | |
Наступник: | Лудовіко Кіджі Альбані делла Ровере[en] | |
Народження: |
24 вересня 1850[1] Тренто, Італія[1] | |
Смерть: |
26 березня 1931[1] (80 років) Рим, Італія[1] | |
Поховання: | Santa Maria del Prioratod | |
Країна: |
Цислейтанія Австрія | |
Рід: | Тун унд Гогенштейнd | |
Батько: | Guidobald Maria von Thun und Hohensteind | |
Мати: | Teresa Guidi di Bagnod | |
Нагороди: | ||
Брат Ґалеас (Ґалеаццо) фон Тун унд Гогенштейн (італ. Galeazzo von Thun und Hohenstein, нім. Galeas Maria Graf von Thun und Hohenstein; нар. 24 вересня 1850, Тренто, Австро-Угорщина — пом. 26 березня 1931, Рим, Королівство Італія) — 75-й великий магістр Суверенного військового Ордену Госпітальєрів Святого Івана Єрусалимського, лицарів Родосу і Мальти з 1905 по 1931 рік.
Народився 24 вересня 1850 року в Тренто (тоді Австро-Угорщина, нині — Італія), молодший син графа Ґвідобальда Марії Тун ун Гогенштейн[en] (1808—1865) та його дружини Терези Ґвіді ді Баньйо[en] (1813—1881).
У 1869—1870 та 1871—1873 роках вивчав право в Інсбруцьом університеті, а у 1870—1871 роках в Празькому університеті[2]. Поступив на адміністративну службу в Нижній Австрії, з 1876 року служив у Відні, з 1879 року був окружним комісаром в Амштеттені, з 1882 року лейтенант-секретар в уряді Трієсту[2]. Камергер (1882).
1875 року вступив у Мальтійський орден як лицаря правосуддя, в 1885 році був призначений уповноваженим представником Великого пріорату Богемії та Австрії у магістеріуму ордена в Римі. Був обраний до Ради ордену, після чого звільнився з державної служби. Виконував різні місії за дорученням великого магістра ордена.
У 1895 році переїхав в Тіроль, де мешкав як приватна особа. Довічний член Австрійської Палати шляхти, обраний 16 серпня 1905 року.
6 березня 1905 року був обраний Генеральною Капітулою[de] великим магістром Мальтійського ордену. На цій посаді розгорнув історичну роботу в ордені, відкрив його бібліотеку та архів в Римі. В період його правління були створені нові регіональні підрозділи ордену в Бельгії, Нідерландах, Польщі, Угорщині та США. Ним були засновані численні місії, що надавали допомогу, в тому числі після землетрусів у Мессіні (1908) та Авеццано (1915), під час Італійсько-турецької та Першої світової війни. У цей час він мешкав у Австрії, маючи на той час австрійське громадянство.
14 квітня 1919 року Ґалеас фон Тун унд Гогенштейн призначив Яна Токаржевського-Карашевича, радника посольства Української держави у Відні, Почесним та Спомоществующим Лицарем «in graemio religionis»[3].
13 липня 1925 року Альфонсо XIII призначив його лицарем Ордену Золотого руна.
З 8 березня 1929 року, в зв'язку з хворобою великого магістра, його обов'язки виконував лейтенант Піо Франкі ді Кавальєрі[it][4].
Ґалеас фон Тун унд Гогенштейн помер у Римі 26 березня 1931 року[5].
- Суверенний військовий Орден Госпітальєрів Святого Івана Єрусалимського, лицарів Родосу і Мальти (лицар правосуддя, 1886; Принц та Великий магістр, 6 березня 1905 р)
- Лицар Ордена Святого Губерта (1907)[6]
- Лицар Великого Хреста Ордена Карлоса III (25 січня 1908)
- Лицар Великого Хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана (1909)[7]
- Лицар Великого Хреста Австрійського імператорського Ордену Леопольда
- Лицар Великого Хреста Ордена святого Григорія Великого
- Лицар Великого Хреста Ордена Почесного легіону
- Лицар Ордена Золотого руна (1925)
- Лицар Ордена Золотого лева дому Нассау (1930)[8]
- Лицар Великого Хреста Ордена Леопольда II (1930)
- ↑ а б в г Wer ist Wer
- ↑ а б H. Bergmann: Thun und Hohenstein Galeazzo (Galeas) Maria Frà Gf. von. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Vol. 14, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Vienna 1957–2005, p. 324 f. (Прямі посилання: p. 324, p. 325)
- ↑ Ян Токаржевський–Карашевич — лицар християнських орденів / Марія Джура // Гілея: науковий вісник. — 2017. — Вип. 120. — С. 32-40
- ↑ Byzantina et Italograeca: Studi di filologia e di paleografia (Storia e Letteratura) ISBN 978-8890013843(італ.)
- ↑ Prince Galeazzo Dies [Архівовано 20 травня 2021 у Wayback Machine.], New York Times (27 березня 1931), 33.(англ.)
- ↑ Hof- und Staats-Handbuch des Königreich Bayern (1908), «Königliche Orden» p 9
- ↑ Ritter-Orden, Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1918, с. 53, архів оригіналу за 10 квітня 2021, процитовано 31 березня 2021
- ↑ Schoos, Jean (1990). Die Orden und Ehrenzeichen des Großherzogtums Luxemburg und des ehemaligen Herzogtums Nassau in Vergangenheit und Gegenwart. Luxembourg: Sankt-Paulus Druckerei. с. 343. ISBN 2-87963-048-7.
- Thun und Hohenstein, Galeazzo (Galeas) Maria Frà Gf. von (1850–1931), Ordensgroßmeister (нім.). Österreichisches Biographisches Lexikon. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 23.03.2021.
- Thun-Hohenstein, Galeazzo Graf (нім.). Republik Österreich. Parlament. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 23.03.2021.
- Народились 24 вересня
- Народились 1850
- Уродженці Тренто
- Померли 26 березня
- Померли 1931
- Померли в Римі
- Кавалери Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
- Кавалери Великого хреста ордена Леопольда (Австрія)
- Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону
- Кавалери Великого хреста ордена Леопольда II
- Кавалери Великого хреста ордена Святого Григорія Великого
- Кавалери ордена Карлоса III
- Кавалери ордена Золотого руна
- Кавалери ордена Золотого лева Нассау
- Нагороджені орденом Святого Губерта
- Великі магістри Мальтійського ордена
- Випускники Інсбруцького університету