Марочкін Олексій Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марочкін Олексій Антонович
біл. Аляксей Антонавіч Марачкін
Народився30 березня 1940(1940-03-30)[1] (84 роки)
Karpawskid, Jaziorski Sieĺsavietd, Чериковський район, Могильовська область, Білоруська РСР, СРСР
ГромадянствоБілорусь Білорусь
БРСР БРСР
Національністьбілорус
Діяльністьхудожник, письменник, поет, викладач університету
Сфера роботималярство[2] і поезія[2]
Alma materArt and Graphic Faculty of VSUd (1962) і Білоруська державна академія мистецтв (1972)
ЗакладБілоруська державна академія мистецтв
ЧленствоБілоруська спілка художниківd і Спілка білоруських письменників
Нагороди
медаль Франциска Скорини Медаль до 100-річчя БНР

CMNS: Марочкін Олексій Антонович у Вікісховищі

Марочкін Олексій Антонович (біл. Аляксей Антонавіч Марачкін; нар. 30 березня 1940[3], Карповський[4], Єзерська сільська рада, Чериковський район, Могильовська область, БРСР, СРСР) — білоруський письменник, художник, живописець та педагог.

Біографія

[ред. | ред. код]
З художником Георгієм Скрипниченком

Олексій Антонович Марочкін народився 30 березня 1940 року в селі Карповський, Могильовська область. Закінчив художньо-графічний факультет Вітебського педагогічного інституту (1962), Білоруський державний театрально-художній інститут (1972, нині Білоруська державна академія мистецтв).

Член Спілки художників (з 1977). Працював у Мінську, деякий час як вільний художник, після — головним художником Художнього фонду.

З 1988 до 1997 року працював у Білоруській академії мистецтв, викладав, завідував кафедрою живопису. Член БНФ1989). Один із засновників і перший голова мистецького об'єднання «Погоня».

Творчість

[ред. | ред. код]

Учасник художніх виставок з 1966 року. Працює переважно в станковому живописі в жанрах портрета, тематичної картини, пейзажу і натюрморту. Тематика його творів присвячена історичним подіям минулого і сьогодення, розкриває багатство духовної культури білоруського народу.

Для ранніх творів характерна реалістична манера зображення в поєднанні з об'ємно-пластичним, рельєфним письмом і символіко-алегоричними мотивами.

3 1990 твори набувають характеру формалістичних композицій з комбінованою манерою виконання та умовною передачею обсягу.

Експериментує в матеріалі. Автор численних мальованих килимів.

Роботи А. Марочкіна зберігаються в Національному художньому музеї Білорусі, в музеях і приватних галереях Білорусі, Польщі, Німеччини, США.

Автор поетичної книги «Калодзеж у жыце» («Колодязь у житі»).

Відомі праці

[ред. | ред. код]
  • 1976 — «Цётка»
  • 1978 — «Пачатак. Францыск Скарына»
  • 1980 — «Мікола Гусоўскі»

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.degruyter.com/view/AKL/_40504529
  2. а б Чеська національна авторитетна база даних
  3. Афіцыйна. Мастак адзначае — 30 сакавіка.
  4. Паводле інш. звестак у в. Язёры, Чэрыкаўскага раёна.
  5. Алексіевіч, Пазьняк, Вольскі, Эрыксан, Белавус. Хто яшчэ ўзнагароджаны мэдалём у гонар БНР-100. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 28 червня 2021.

Література

[ред. | ред. код]
  • Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 5: М — Пуд / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1999. — 592 с.: іл. ISBN 985-11-0141-9.
  • Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі: У 5-і т. / Рэдкал.: І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш.. — Мн.: БелСЭ, 1986. — Т. 3. Карчма — Найгрыш. — 751 с. — 10 000 экз.
  • Ждановіч В. Гуканне вясны // «Маладосць» № 3. — Т. 1977.
  • Марачкін А. Жывапіс. — Мінск, 1996.
  • Марачкін А. Стронцый на маёй палітры // Крыніца» № 4. — 1990.
  • Царова Л. Выстаўкі суполкі «Пагоня». Дыпломная праца, рукапіс. — Мінск, 1996.
  • Мара-92. — Мінск, 1992.
  • Алесь MaRa. Аўтаманаграфія: Альбом. — Мн, 2002. — 38 с. — 500 экз.
  • Алесь MaRa, Уладзімір Сіўчыкаў. Рыцары Пагоні і Арла: [альбом]. — Мн: Радыёла-плюс, 2010. — 67 с. — 500 экз. — ISBN 978-985-448-107-4.
  • Алесь MaRa. Калодзеж у жыце: вершы і паэмы. — Мн: І. П. Логвінаў, 2013. — 246, [1] с. — 250 экз. — ISBN 978-985-562-028-1.

Посилання

[ред. | ред. код]