Перейти до вмісту

Марсело Торкуато де Альвеар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марсело Торквато де Альвеар
ісп. Marcelo Torcuato de Alvear Редагувати інформацію у Вікіданих
Марсело Торквато де Альвеар
Марсело Торквато де Альвеар
Президент Аргентини
12 жовтня 1922 — 12 жовтня 1928
ВіцепрезидентЕльпідіо Гонсалес
ПопередникІполіто Іріґоєн
НаступникІполіто Іріґоєн
Посол Аргентини у Франції
1917 — 12 жовтня 1922

Народився4 жовтня 1868(1868-10-04)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Буенос-Айрес, Аргентина Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер23 березня 1942(1942-03-23)[3] (73 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Дон-Торкуато, Тигре, Буенос-Айрес, Аргентина Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованийРеколета Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якадвокат, політик, спортивний стрілець Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаАргентина Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Буенос-Айреса і National School of Buenos Airesd Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяРадикальний громадянський союз
БатькоТоркуато де Альвеарd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зРегіна Пасіні де Альвеар
Професіяадвокат
Нагороди
Collar of the Order of Charles III
Підпис

Ма́ксімо Марсе́ло Торква́то де Альвеа́р Паче́ко (ісп. Máximo Marcelo Torcuato de Alvear Pacheco; 4 жовтня 1868 — 23 березня 1942) — аргентинський адвокат, політик, дипломат. Обіймав посаду президента Аргентини з 12 жовтня 1922 до 12 жовтня 1928 року. Його правління було позначене зростанням автопромисловості і нафтовидобутку Аргентини, відсутністю конфліктів і високими темпами зростання ВВП.

Біографія

[ред. | ред. код]

Альвеар був сином Торкуато де Альвеара[en], першого мера Буенос-Айреса, і Марії Ельвіри Долорес Пачеко, дочки генерала. До політичного життя країни він увійшов як лідер антиперсоналістського угрупування партії Громадянський радикальний союз, співзасновником якої був Іполіто Ірігоєн. Фракція перебувала в опозиції до політики останнього.

1922 року президент Ірігоєн оголосив Альвеара своїм наступником.[4] Упродовж його президентського терміну економіка Аргентини сягнула піку продуктивності та несподівано зупинилась через початок Великої Депресії. Після цього Альвеар пішов у відставку з поста глави держави.

Після перевороту 6 вересня 1930 року Альвеар стояв на чолі кількох невдалих змов, в тому числі і провальної революції 1932 року. В результаті він був заарештований і засланий до Європи. Отримавши гарантії безпеки від президента Агустіна Хусто, Альвеар повернувся на батьківщину 1935 року і навіть став кандидатом у президенти від Громадянського радикального союзу. Проте вибори 1937 року Альвеар програв, що історики назвали найбільшою фальсифікацією в аргентинській історії.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]