Перейти до вмісту

Марія Канн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марія Канн
пол. Maria Kann
Ім'я при народженніMaria Kann
Народилася11 травня 1906(1906-05-11)
Лохвиця
Померла30 грудня 1995(1995-12-30) (89 років)
Варшава, Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняВавжишевський цвинтарd Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоПольща Польща
Національністьполька
Діяльністьпрозаїк
Alma materВаршавський університет (1931) і X Liceum Ogólnokształcące im. Królowej Jadwigi w Warszawied Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладPolish Red Crossd Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівпольська
Роки активності19341995
Напрямокпроза
Жанртвори для дітей, фантастичний роман
Magnum opus«Блакитна планета»
ЧленствоСвобода і Незалежність і Союз польського гарцерства Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіялатинська церква[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
золотий хрест Заслуги срібний Хрест заслуги Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі
праведник народів світу
Хрест Армії Крайової Gold Medal of the Guardian of National Memorials Medal "Guardian of National Memorials"

CMNS: Марія Канн у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Марія Канн (пол. Maria Kann, 11 травня 1906(19060511), Лохвиця — 30 грудня 1995) — польська дитяча письменниця та письменниця-фантастка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Марія Канн народилася у Лохвиці. Спочатку вона навчалась на гуманітарному факультеті Варшавського університету, відділі полоністики, пізніше закінчила педагогічні курси при університеті. З 1932 року Марія Канн працювала у редакції гарцерського журналу «Skrzydła», і в цьому ж році дебютувала на його сторінках як автор публіцистичних творів. Перший її роман «Лісові чари» (пол. Leśne czary) опублікований у 1934 році. Під час Другої світової війни Марія Канн працювала в підпільній організації, брала участь у випуску підпільного журналу «Wzlot», а також співпрацювала із організацією «Жеґота», яка займалась порятунком євреїв від нацистів. Також під час війни вона стала співзасновником підпільного видавництва «Załoga» і підпільного молодіжного журналу «Wzlot». У післявоєнний час Марію Канн звинуватили в співпраці з нелегальною організацією «Свобода і Незалежність», і близько року вона знаходилась в ув'язненні.

Після виходу з ув'язнення в 1946 році Марія Канн до 1952 року працювала редактором у видавництві «Czytelnik». Одночасно вона активно займається письменницькою діяльністю. Більшість творів письменниці написані для дитячої та молодіжної аудиторії, зокрема ще з довоєнних часів вона розпочала створення низки творів про авіацію («Пілот готовий», пол. Pilot gotów, 1938; «Ранок буде сонячним», пол. Jutro będzie słońce, 1938). У післявоєнний час письменниця написала твори про гарцерів («Гора чотирьох вітрів», пол. Góra czterech wiatrów, 1948; «Найбільший силач», пол. Największy siłacz, 1957). Кілька творів письменниця також присвятила боротьбі поляків за свою незалежність у період Другої світової війни. Марія Канн також створила цикл оповідань про Кампіноську пущу, яка складає значну частину Кампіноського національного парку. У доробку письменниці також є низка творів з історії кібернетики та історії освоєння космосу.

У 1964 році Марія Канн опублікувала свій єдиний науково-фантастичний роман «Блакитна планета» (пол. Błękitna planeta), у якому оповідається про прибуття на Землю іншопланетного космічного корабля із планетної системи Тау Кита, які є нащадками жителів легендарної Атлантиди. У романі нащадки древньої цивілізації стикаються із непорозумінням тодішніх земних реалій, та вимушені покинути планету своїх предків, хоча й з надією на повернення на неї в майбутньому. Цей роман у 1967 році перекладений українською мовою Валерією Врублевською.[2]

Померла Марія Канн 30 грудня 1995 року. Вже після смерті письменниці вийшов її автобіографічний твір «Кордони світу» (пол. Granice świata).

Вибрана бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Лісові чари (пол. Leśne czary, 1934)
  • Пілот готовий (пол. Pilot gotów, 1938)
  • Ранок буде сонячним, (пол. Jutro będzie słońce, 1938)
  • Гора чотирьох вітрів (пол. Góra czterech wiatrów, 1948)
  • Вантові (пол. Wantule, 1953)
  • Дуявиця (пол. Dujawica, 1956)
  • Блакитна планета (пол. Błękitna planeta, 1964)
  • Подорож у часі та просторі (пол. Podróż w czasie i przestrzeni, 1972)
  • Вірна пуща (пол. Wierna puszcza, 1972)
  • Літературні подорожі в космос (пол. Literackie wyprawy w kosmos, 1975—1976)
  • Кордони світу (пол. Granice świata, 2000)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Righteous Among the Nations Database
  2. Блакитна планета. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 3 березня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]