Сангар (фортифікація)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сангар (перс. سنگر‎) — тимчасова укріплена позиція з бруствером, який спочатку будувався з каміння, а в сучасності будується з мішків з піском, габіонів або подібних матеріалів. Сангари зазвичай будуються на місцевості, де риття окопів є неможливим.

Сангар — це захищений сторожовий пост, зазвичай розташований по периметру бази, основна функція якого — забезпечити раннє попередження про ворожу/терористичну активність/напад з метою захисту сил як на території бази, так і тих, що дислокуються в межах видимості сангару.

Слово запозичене з гінді та пушту і походить від перського слова санг, «камінь»[1].

Використання

[ред. | ред. код]

Термін спочатку використовувався армією британської Індії для опису невеликих тимчасових укріплених позицій на північно-західному кордоні та в Афганістані. Широко використовувався британцями під час Італійської кампанії Другої світової війни.[2] Термін також використовується Британськими королівськими військово-повітряними силами для опису укріплених сторожових позицій на аеродромах.

Сангар — це захищений сторожовий пост, зазвичай розташований по периметру бази. Його основна функція — забезпечити раннє попередження про ворожу/терористичну активність/напад з метою захисту сил як на території бази, так і тих, що дислокуються в межах видимості сангару.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Garland Hampton Cannon, Alan S. Kaye. The Persian Contributions to the English Language: an historical dictionary, p. 126. Otto Harrassowitz Verlag, 2001. ISBN 978-3-447-04503-2
  2. Parker, Matthew (2004). Monte Cassino: The Hardest-Fought Battle of World War II. New York: Doubleday. с. 133, 170, 184, 201, 237, 258, 277. ISBN 0-385-50985-5.