Перейти до вмісту

Маґнус Норман

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Маґнус.
Маґнус Норман
Magnus Norman
ГромадянствоШвеція Швеція
Місце проживанняМонте-Карло, Монако
Дата народження30 травня 1976(1976-05-30) (48 років)
Місце народженняФіліпстад, Швеція
Зріст188 см
Вага92 кг
Початок кар'єри1995
Завершення кар'єри2004 (останній матч зіграв у вересні 2003 року)
Робоча рукаправа
Бекхенддворучний
Призові, USD$4 537 247

Одиночний розряд

Матчів в/п244—177 (58.0 %)
Титулів12
Найвища позиція2 (12 червня 2000)
Мейджори
АвстраліяПФ (2000)
Ролан ГарросФ (2000)
Вімблдон3р (1997, 1999)
США4р (1999, 2000)
Інші турніри
Олімпіада3р (2000)

Парний розряд

Матчів в/п24–48
Титулів0
Найвища позиція133 (7 травня 2001)
Інші парні турніри

Лейф Маґнус Норман ((швед. Leif Magnus Norman) нар. 30 травня 1976 року в Філіпстаді, Швеція) — шведський тенісист і тренер.

Загальна інформація

[ред. | ред. код]

Маґнус виріс у спортивній сім'ї: батько Лейф — грав в клубі другого дивізіону шведського чемпіонату по хокею з м'ячем, мати Лєена — виступала за збірну Швеції з плавання, молодший брат Маркус, як і батько грає в хокей з м'ячем.

Любить рибалку і читання шведської історичної літератури. Спортивний кумир — шведський хокеїст Петер Форсберг.

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Маґнус Норман почав грати в теніс у вісім років, коли бабуся подарувала йому на день народження тенісну ракетку. Професійну кар'єру розпочав у 1995 році. 1996 року дебютував на турнірах Великого шолома, Відкритому чемпіонаті Австралії, де вибув у першому ж раунді. 1997 року на Відкритому чемпіонаті Франції зумів дійти до чвертьфіналу. Першу перемогу на турнірі ATP здобув 1997 ку в шведському Бостаді. Наступного року йому вдалося виграти турнір в Амстердамі. 1998 року в складі збірної Швеції переміг у розіграші Кубка Девіса.

Пік кар'єри Маґнуса припав на сезони 1999 і 2000 років. 1999 року йому вдалося здобути перемоги відразу на п'яти турнірах ATP: Орландо, Штутгарт, Умаг, Лонг-Айленд і Шанхай. Того року Норман не програв жодного фіналу, до якого потрапляв. На початку 2000 року Маґнусу вдалося вибороти титул в Окленді. Потім на Відкритому чемпіонаті Австралії йому вдалося вийти в півфінал, де він в трьох сетах поступився росіянину Євгенові Кафельникову. У травні Маґнус Норман виграв перший в кар'єрі турнір серії Мастерс в Римі, перегравши у фіналі Густаво Куертена з рахунком 6-3, 4-6, 6-4, 6-4. Менш як через місяць вони зустрілися ще в одному фіналі на Відкритому чемпіонаті Франції. Цього разу перемогу здобув Густаво Куертен з рахунком 2-6, 3-6, 6-2, 6-7 (6). Ця перемога стала для Густаво вже другою у Франції, а для Нормана єдиним в кар'єрі фіналом на турнірах серії Великого шолома. Завдяки цим успіхам Маґнус 12 червня 2000 року підійнявся на другу сходинку в рейтингу тенісистів-професіоналів. У тому сезоні йому вдалося перемогти на турнірі в Бостаді і захистити два чемпіонські титули, здобутих минулого року в Лонг-Айленді та Шанхаї. А ще у складі шведської збірної він взяв участь в Олімпіаді в Сіднеї, де дійшов до третього раунду. За підсумками року він фінішував на четвертому місці.

Після 2000 року Маґнусу більше не вдалося здобути перемог на турнірах ATP. Тричі йому вдалося дійти до фіналу: 2001 року в Сіднеї і Скоттсдейлі, а 2002-го — в Токіо. 2004 року він остаточно завершив свою спортивну кар'єру.

Тренерська і організаційна діяльність

[ред. | ред. код]

Після закінчення спортивної кар'єри Маґнус Норман не пішов з тенісу: у Швеції у нього існує власна академія. В різний час він також успішно співпрацював з Робіном Содерлангом[1] і Станісласом Вавринкою[2].

Основні фінали

[ред. | ред. код]

Фінали турнірів Великого шолома

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 1 (1 поразка)

[ред. | ред. код]
Результат Рік Турнір Покриття Суперник Рахунок
Поразка 2000 Відкритий чемпіонат Франції з тенісу Ґрунт Бразилія Густаво Куертен 2–6, 3–6, 6–2, 6–7(6–8)

Фінали турнірів серії Мастерс

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 1 (1 перемога)

[ред. | ред. код]
Результат Рік Турнір Покриття Суперник Рахунок
Перемога 2000 Мастерс Рим Ґрунт Бразилія Густаво Куертен 6–3, 4–6, 6–4, 6–4

Фінали за кар'єру

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 18 (12–6)

[ред. | ред. код]
Легенда
Турніри Великого шолома (0–1)
Tennis Masters Cup (0–0)
Серія Мастерс ATP (1–0)
Серія ATP Інтернешнл Ґолд (1–1)
Серія ATP Інтернешнл (10–3)
Титули за покриттям
Тверде (5–3)
Трава (0–0)
Ґрунт (7–2)
Килим (0–1)
Результат В-П Дата Турнір Покриття Суперник Рахунок
Перемога 1–0 Лип 1997 Swedish Open, Швеція Ґрунт Іспанія Хуан Антоніо Марін 7–5, 6–2
Поразка 1–1 Жов 1997 Острава, Чехія Килим (i) Словаччина Кароль Кучера 2–6 ret.
Поразка 1–2 Лип 1998 Відкритий чемпіонат Хорватії з тенісу, Хорватія Ґрунт Чехія Богдан Уліграх 3–6, 6–7(0–7)
Перемога 2–2 Сер 1998 Амстердам, Нідерланди Ґрунт Австралія Річард Фромберг 6–3, 6–3, 2–6, 6–4
Перемога 3–2 Кві 1999 Орландо, США Ґрунт Аргентина Гільєрмо Каньяс 6–0, 6–3
Перемога 4–2 Лип 1999 Штутгарт, Німеччина Ґрунт Німеччина Томмі Гаас 6–7(6–8), 4–6, 7–6(9–7), 6–0, 6–3
Перемога 5–2 Сер 1999 Відкритий чемпіонат Хорватії з тенісу, Хорватія Ґрунт США Джефф Таранго 6–2, 6–4
Перемога 6–2 Сер 1999 Connecticut Open, США Тверде Іспанія Алекс Корретха 7–6(7–4), 4–6, 6–3
Перемога 7–2 Жов 1999 Шанхай, КНР Тверде Чилі Марсело Ріос 2–6, 6–3, 7–5
Перемога 8–2 Січ 2000 Окленд, Нова Зеландія Тверде США Майкл Чанг 3–6, 6–3, 7–5
Перемога 9–2 Тра 2000 Рим, Італія Ґрунт Бразилія Густаво Куертен 6–3, 4–6, 6–4, 6–4
Поразка 9–3 Чер 2000 Відкритий чемпіонат Франції, Париж, Франція Ґрунт Бразилія Густаво Куертен 2–6, 3–6, 6–2, 6–7(6–8)
Перемога 10–3 Лип 2000 Бостад, Швеція Ґрунт Швеція Андреас Вінчігерра 6–1, 7–6(8–6)
Перемога 11–3 Сер 2000 Лонг-Айленд, США Тверде Швеція Томас Енквіст 6–3, 5–7, 7–5
Перемога 12–3 Жов 2000 Шанхай, КНР Тверде Нідерланди Шенг Схалкен 6–4, 4–6, 6–3
Поразка 12–4 Січ 2001 Сідней, Австралія Тверде Австралія Ллейтон Г'юїтт 4–6, 1–6
Поразка 12–5 Бер 2001 Скоттсдейл, США Тверде Іспанія Франсіско Клавет 4–6, 2–6
Поразка 12–6 Жов 2002 Токіо, Японія Тверде Данія Кеннет Карлсен 6–7(6–8), 3–6

Парний розряд: 1 (1 поразка)

[ред. | ред. код]
Результат В-П Дата Турнір Покриття Партнер Суперник Рахунок
Поразка 0–1 Січ 1997 Qatar ExxonMobil Open, Катар Тверде Швеція Патрік Фредрікссон Нідерланди Якко Елтінг
Нідерланди Паул Гаргейс 		3–6, 2–6

Часовий графік результатів

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд

[ред. | ред. код]
Легенда
W  Ф  ПФ ЧФ #Р КТ К# P# DNQ A Z# PO G S B NMS NTI P NH
(W) переможець; (Ф) фіналіст; (ПФ) півфіналіст; (ЧФ) чвертьфіналіст; (#Р) раунди 4, 3, 2, 1; (КТ) стадія колового турніру; (К#) кваліфікаційний раунд; (DNQ) не кваліфікувався; (A) відсутній; (NH) не відбувся; ТУ (SR) титули/участі (strike rate); (W–L, В-П) відношення виграшів до поразок.
Професійна кар'єра
Турнір 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 SR В-П
Турніри Великого шолома
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу К2р К1р 1р 1р 1р 2р ПФ 4р 0 / 6 9–6
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу 2р ЧФ 2р 1р Ф 1р 1р 1р 0 / 8 12–8
Вімблдонський турнір 3р 1р 3р 2р 0 / 4 5–4
Відкритий чемпіонат США з тенісу 2р 2р 4р 4р 1р 1р 0 / 6 8–6
В-П 0–0 0–0 0–0 0–0 1–2 7–4 2–4 6–4 15–4 3–2 0–2 0–2 0 / 24 34–24
Чемпіонати закінчення сезону
Фінал ATP Не кваліфікувався КТ Не кваліфікувався 0 / 1 0–3
Серія Мастерс ATP
Indian Wells Open 2р ЧФ 1р К2р 0 / 3 4–3
Відкритий чемпіонат Маямі з тенісу 1р 2р 3р 3р К2р 0 / 4 3–4
Мастерс Монте-Карло 2р 2р 2р 1р 3р 0 / 5 5–5
Мастерс Рим К2р 2р П 1р 1р 1р 1 / 5 7–4
Hamburg Masters 1р ЧФ 2р 0 / 3 4–3
Мастерс Канада 1р 2р 1р 0 / 3 1–3
Мастерс Цинциннаті 2р 1р 1р 0 / 3 1–3
Мастерс Штутгарт1 1р 2р 3р 3р 2р 0 / 5 3–5
Мастерс Париж 2р 2р 1р 2р 0 / 4 2–4
В-П 0–1 0–0 0–0 0–0 0–0 1–1 5–7 2–3 15–8 4–7 1–5 2–2 1 / 35 30–34
Загальна статистика
Фінали 0 0 0 0 0 2 2 5 6 2 1 0 18
Титули 0 0 0 0 0 1 1 5 5 0 0 0 12
Тверде В-П 0–0 0–0 0–0 0–0 6–6 10–11 6–13 23–11 39–15 19–12 7–10 5–7 115–85
Ґрунт В-П 0–0 0–0 0–0 3–2 7–4 19–6 17–13 19–7 27–8 5–9 5–9 5–12 107–70
Трава В-П 0–0 0–0 0–0 0–0 0–0 2–2 2–2 2–3 1–1 0–0 0–0 0–0 7–8
Килим В-П 0–1 0–0 0–0 0–0 0–0 11–7 3–3 0–1 0–1 1–1 0–0 0–0 15–14
Разом виграшів–поразок 0–1 0–0 0–0 3–2 13–10 42–26 28–31 44–22 67–25 25–22 12–19 10–19 244–177
Перемога % 0 % – – 60 % 57 % 62 % 47 % 67 % 73 % 53 % 40 % 34 % 57.96 %
Рейтинг на кінець року 690 588 1003 170 86 22 52 15 4 49 107 125

1До 1994 року проводили в Стокгольмі, у 1995—2001 роках -як Stuttgart Masters, у 2002—2008 роках — як Мастерс Мадрид.

Виступи на командних турнірах

[ред. | ред. код]

Перемога (1)

[ред. | ред. код]
№ Рік Турнір Команда Суперник у фіналі Рахунок
1. 1998 Кубок Девіса Швеція

Й Бйоркман, М. М Густафссон Н Культі М Норман

Італія

А. А Гауденці Д Наргісо Дж Поцці Д Сангінетті

4-1

Перемоги на гравцями першої 10-ки

[ред. | ред. код]
Сезон 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 Всього
Перемоги 0 0 0 0 0 3 1 4 3 0 1 0 12
# Гравець Рейтинг Турнір Покриття Р-д Рахунок РН
1997
1. США Піт Сампрас 1 Відкритий чемпіонат Франції з тенісу, Париж, Франція Ґрунт 3р 6–2, 6–4, 2–6, 6–4 65
2. Хорватія Горан Іванишевич 3 Вімблдонський турнір, Лондон, Велика Британія Трава 2р 6–3, 2–6, 7–6(7–4), 4–6, 14–12 38
3. Іспанія Серхі Бругера 8 Острава, Чехія Килим (i) ЧФ 6–4, 6–7(4–7), 7–5 27
1998
4. Іспанія Алекс Корретха 9 Індіан-Веллс, США Тверде 1р 7–5, 6–3 23
1999
5. Бразилія Густаво Куертен 5 Штутгарт, Німеччина Ґрунт 2р 5–2, ret. 49
6. Росія Євген Кафельников 3 Connecticut Open, США Тверде ЧФ 3–6, 6–3, 6–1 34
7. Чилі Марсело Ріос 7 Шанхай, КНР Тверде Ф 2–6, 6–3, 7–5 23
8. Еквадор Ніколас Лапентті 8 Стокгольм, Швеція Тверде (i) ЧФ 6–1, 6–4 19
2000
9. Німеччина Ніколас Кіфер 4 Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу, Мельбурн, Австралія Тверде ЧФ 3–6, 6–3, 6–1, 7–6(7–4) 11
10. Бразилія Густаво Куертен 6 Рим, Італія Ґрунт Ф 6–3, 4–6, 6–4, 6–4 4
11. Швеція Томас Енквіст 7 Connecticut Open, США Тверде Ф 6–3, 5–7, 7–5 3
2002
12. Іспанія Хуан Карлос Ферреро 6 Токіо, Японія Тверде 2р 6–3, 6–3 212

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Робин Содерлинг прекратил сотрудничество с тренером Магнусом Норманом (рос.). Спорт-Экспресс. 2 декабря 2010. Процитовано 11 мая 2013.
  2. ↑ Магнус Норман стал тренером Станисласа Вавринки (рос.). gotennis.ru. 16 квітня 2013. Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 11 травня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маґнус_Норман&oldid=43274960