Медаль і премія Резерфорда

Медаль і премія Резерфорда англ. Rutherford Medal and Prize
Країна	Велика Британія
Тип	нагорода з фізикиd
Вручає:	Інститут фізики
На честь:	Ернест Резерфорд
Нагородження
Засновано:	1939
Нагороджені:
Черговість

Меда́ль і пре́мія Резерфо́рда (англ. Rutherford Medal and Prize) — міжнародна нагорода в галузі ядерної фізики і ядерних технологій, яку присуджує Інститут фізики щодва роки.

До бронзової медалі додається грошова винагорода розміром 1000 фунтів стерлінгів, а також сертифікат. Лауреат може бути запрошений прочитати лекцію в Інституті Фізики.

Серед нагороджених є сім лауреатів Нобелівської премії.

Лауреати

Рік	Лауреат	Обґрунтування нагороди
1942	Гарольд Ропер Робінсон	—
1944	Джон Дуглас Кокрофт	—
1946	Марк Лоуренс Оліфант	—
1948	Ернест Марсден	—
1950	Александер Сміт Рассел (англ. Alexander Smith Russell)	—
1952	Рудольф Пайєрлс	—
1954	Патрік Блекетт	—
1956	Філліп Ді	—
1958	Нільс Бор	—
1960	Сесіль Френк Павелл	—
1962	Деніз Вілкінсон	—
1964	Пітер Фаулер	—
1966	Петро Капиця	—
1968	Браян Флаверс	—
1970	Семюел Девонс	—
1972	Оге Нільс Бор	—
1973	Джеймс Макдональд Кассельс (англ. James MacDonald Cassels)	—
1974	Альберт Едвард Літерленд	—
1976	Джоан Маї Фріман (англ. Joan Maie Freeman) і Роджер Джон Блін-Стойл	—
1978	Пол Тонтон Метьюз	—
1980	Пол Гейлард Мерфі (англ. Paul Gayleard Murphy) і Джон Джеймс Трешер (англ. John James Thresher)	—
1982	Девід Моріс Брінк	—
1984	Пітер Хіггс і Томас Кіббл	—
1986	Алан Естбері	—
1988	Джон Доуелл і Пітер Калмус	—
1990	Роджер Джуліан Ноель Філліпс (англ. Roger Julian Noel Phillips)	—
1992	Ервін Габатулер і Террі Слоан (англ. Terry Sloan)	—
1994	Джеймс Філіп Еліотт	—
1996	Девід Вернон Багг (англ. David Vernon Bugg)	—
1998	Ентоні Майкл Гілас (англ. Anthony Michael Hillas)	—
2000	Вільям Роберт Філліпс (англ. William R. Phillips)	—
2002	Пітер Джон Дорнан, Девід Плейн (англ. David Plane) і Вілбер Венус (англ. Wilber Venus)	—
2004	Девід Л. Ворк (англ. David L. Wark)	—
2006	Кен Піч (англ. Ken Peach)	«За його внесок у фізику високих енергій як керівника ключових експериментів ЦЕРН стосовно порушень CP-інваріантності, а також як керівника напряму фізики частинок в лабораторії Резерфорда — Еплтона, де він відігравав ключову роль у розвитку прискорювачів частинок»
2008	Алан Копстейк (англ. Alan Copestake), Стівен Валлі (англ. Stephen Walley), Джон Стюарт Кілті (англ. John Stewart Kiltie), Кріс Вестон (англ. Chris Weston) і Браян Гріффін (англ. Brian Griffin)	«За розробку довготривалої активної зони ядерного реактора для підводних човнів Великобританії»
2010	Мартін Фрір	«За відкриття існування ядерних конфігурацій, аналогічних до молекул, та демонстрацію існування кластеризації у ключових легких ядрах, в одній із давніх проблем у цій галузі»
2012	Пітер Батлер	«За його видатний внесок у галузі експериментальної ядерної фізики та його динамічний внесок у майбутній напрямок досліджень»
2016	Джон Александер Сімпсон	«За його видатне лідерство у розробці нових детекторних технологій та систем експериментального дослідження ядерної фізики у Великій Британії та Європі, та за його істотний внесок у наше розуміння структури атомних ядер, особливо у виявленні нових властивостей ядер на межах кутового моменту, деформації та стабільності»
2014	Пол Нолан	«За його видатний внесок у ядерну структуру в екстремальних умовах кутового моменту та його провідну роль у розвитку сегментованої технології германієвих детекторів»
2019	Філіп Вокер	«За досягнення у розумінні метастабільних ядерних станів: їх походження, властивостей та застосувань»
2021	Майкл Бентлі	«За розуміння фундаментальних симетрій в атомних ядрах та їх зв'язку з основними взаємодіями нуклонів»
2022	Kieran Thomas Flanagan	«За новаторський внесок у лазерну спектроскопію екзотичних ядер, зокрема використання резонансної іонізації та її застосування до одноатомної чутливості в мас-спектрометрії та аналізі слідів металів для тестування навколишнього середовища»

Посилання

• Лауреати (англ.)