Очікує на перевірку

Медицина праці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Медицина праці (професійна медицина, раніше промислова медицина)[1] — це галузь медицини, яка займається підтримкою здоров'я на робочому місці, включаючи профілактику та лікування захворювань і травм, а також підвищенням продуктивності й соціальною адаптацією на робочому місці[1][2].

Медицина праці активно працює в галузі охорони праці, а також відноситься до гігієни праці. Фахівці МП працюють над тим, щоб забезпечити досягнення та підтримку найвищих стандартів охорони праці та безпеки на робочому місці. Хоча МП може охоплювати велику кількість дисциплін, вона зосереджується на профілактичній медицині та лікуванні захворювань, травм та інвалідності, пов'язаних з роботою[3]. Лікарі з професійної медицини повинні мати широкі знання клінічної медицини та бути компетентними в деяких важливих областях. Вони часто консультують міжнародні організації, урядові та державні установи, організації та профспілки[4]. Існують контекстуальні зв'язки з фізичною медициною та реабілітацією та страховою медициною. Останнім часом, оскільки кількість хворих на психологічні захворювання збільшується[5], медицина праці все більше зосереджується на вирішенні цих професійних ризиків.

Завдання

[ред. | ред. код]

Медицина праці спрямована на запобігання захворюванням і сприяння оздоровленню працівників[6]. Лікарі з охорони праці повинні:

  • Мати знання про потенційну небезпеку на робочому місці, включаючи токсичні властивості використовуваних матеріалів.
  • Вміти оцінити працездатність співробітника.
  • Вміти діагностувати та лікувати професійні захворювання та травми.
  • Знати про методи реабілітації, медико-санітарну освіту та державні закони та нормативні акти, що стосуються гігієни робочого місця та навколишнього середовища.
  • Вміти керувати наданням медичних послуг.[7]

Історія

[ред. | ред. код]

Перший підручник з медицини праці «De Morbis Artificum Diatriba» (Хвороби робітників) був написаний італійським лікарем Бернардіно Рамацціні в 1700 році.

Державні органи

[ред. | ред. код]

Україна

[ред. | ред. код]

Сполучені Штати

[ред. | ред. код]

Неурядові організації

[ред. | ред. код]

Міжнародні

[ред. | ред. код]

Канада

[ред. | ред. код]

Велика Британія

[ред. | ред. код]

Сполучені Штати

[ред. | ред. код]

Європа

[ред. | ред. код]

Австралія

[ред. | ред. код]
  • ANZSOM Австралія
  • ANZSOM Нова Зеландія

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. McGraw-Hill Dictionary of Scientific & Technical Terms
  3. Thomas McClure, MD. What Is Occupational Medicine and What Do Occupational Medicine Specialists Do?. San Francisco Medical Society. Архів оригіналу за 26 September 2006. Процитовано 9 квітня 2016.
  4. Occupational Medicine. American Medical Association. Процитовано 24 травня 2020.
  5. Pega, Frank; Nafradi, Balint; Momen, Natalie; Ujita, Yuka; Streicher, Kai; Prüss-Üstün, Annette; Technical Advisory Group (2021). Global, regional, and national burdens of ischemic heart disease and stroke attributable to exposure to long working hours for 194 countries, 2000–2016: A systematic analysis from the WHO/ILO Joint Estimates of the Work-related Burden of Disease and Injury. Environment International. 154: 106595. doi:10.1016/j.envint.2021.106595. PMC 8204267. PMID 34011457.
  6. New to Occupational and Environmental Medicine. ACOEM. Процитовано 21 листопада 2021.
  7. New to Occupational and Environmental Medicine. ACOEM. Процитовано 21 листопада 2021.