Координати: 48°4′15″ пн. ш. 34°53′41″ сх. д. / 48.07083° пн. ш. 34.89472° сх. д. / 48.07083; 34.89472

Миколай-Поле (Широківська сільська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Миколай-Поле
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район Запорізький
Тер. громада Широківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA23060330170070412
Облікова картка Миколай-Поле 
Основні дані
Засноване 1869 (155 років)
Колишня назва Миколайфельд / Nikolaifeld
Населення 975 осіб
Площа 30,989 км²
Густота населення 31,46 осіб/км²
Поштовий індекс 70401
Телефонний код +380 612
Географічні дані
Географічні координати 48°4′15″ пн. ш. 34°53′41″ сх. д. / 48.07083° пн. ш. 34.89472° сх. д. / 48.07083; 34.89472
Середня висота
над рівнем моря
126 м
Відстань до
районного центру
25 км
Місцева влада
Адреса ради Центральний офіс громади 69089, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Розенталь, 7.
Карта
Миколай-Поле. Карта розташування: Україна
Миколай-Поле
Миколай-Поле
Миколай-Поле. Карта розташування: Запорізька область
Миколай-Поле
Миколай-Поле
Мапа
Мапа

CMNS: Миколай-Поле у Вікісховищі

Миколай-По́ле (до 1908 року — Миколайфельд, нім. Nikolaifeld) — село в Україні, у Широківській сільській громаді Запорізького району Запорізької області. До 2016 орган місцевого самоврядування — Миколай-Пільська сільська рада.

Населення становить 975 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]
У верхів'ях р. Суха Сура
Став за околицею с.Миколай-Поле


Село Миколай-Поле знаходиться в одного з витоків річки Суха Сура, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Морозівка[1]. Поруч проходить автомобільна дорога Н08.

Природні ландшафти долини р. Суха Сура за околицею села в результаті багаторічної господарської експлуатації (надмірний випас худоби, сінокосіння і т. п.) зазнали значної трансформації. Крім того, на річці створено кілька ставків. В результаті був порушений гідрологічний режим, русло річки замулилось і вона втратила свою минулу повноводність, а на окремих ділянках щорічно на довгий час пересихає, що, можливо, послужило причиною назви річки[2].

Не зважаючи на суттєвий антропогенний вплив на прилеглій до с. Миколай-Поле долині з вибалками досі зустрічаються раритетні види рослин і тварин. Зокрема тут зареєстровано 5 видів рослин, занесених до Червоної книги України (горицвіт волзький, брандушка різнокольорова, шафран сітчастий, ковила волосиста, ковила пірчаста) і 8 видів рослин, занесених до Червоного списку Запорізької області (ефедра двоколоскова, мигдаль степовий, астрагал пухнастоквітковий, гострокільник волосистий, барвінок трав'янистий, зірочки цибулиноносні, півники маленькі, півники солелюбні), а також 5 видів тварин, занесених до Червоної книги України (махаон, подалірій, ксилокопа звичайна, полоз жовточеревий, сліпак подільський)[3][4][5].

Під час сезонних міграцій в долині, у тому числі на ставках, зупиняються на відпочинок зграї та окремі особини водоплавних, навколоводних (гуси, лебеді, качки, мартини, кулики), соколоподібних, горобцеподібних та інших груп птахів. Взагалі по р. Суха Сура проходить паралельний Дніпру досить потужний міграційний шлях птахів[3].

Археологія

[ред. | ред. код]

Поблизу села Федорівки виявлено 4 палеолітичні стоянки (40 та 100 тис. років тому), поселення і поховання доби неоліту і бронзи (IV та II тисячоліття до н. е.), поселення та 2 могильники черняхівської культури (II–VI ст. ст. н. е.)

Історія

[ред. | ред. код]

Село засноване в 1869 році німцями-колоністами з хортицьких колоній.

Станом на 1886 у німецькій колонії Миколайфельд, центрі Миколайфельдської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії, мешкало 199 осіб, налічувалось 33 дворових господарства, існували молитовний будинок менонітів, школа, колісний завод[6].

6 березня 2015 року у селі було завалено пам'ятник Леніну.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Широківської сільської громади.[7]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Запорізького району(1965-2020), село увійшло до складу новоутвореного Запорізького району.[8]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Кількість Відсоток
українська 846 86.77%
російська 116 11.90%
білоруська 7 0.72%
інші/не вказали 6 0.61%
Усього 975 100%

Економіка

[ред. | ред. код]
  • «Світоч», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Будинок культури.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Галерея

[ред. | ред. код]

Природні ландшафти на околиці с. Миколай-Поле (Долина р. Суха Сура)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Запорожская область. Карта М 1:200000. — К. : Киевская военно-картоф. фабрика, 2006.
  2. Петроченко В. І. Природа Запорізького краю: довідник. — Запоріжжя : Тандем Арт Студія, 2009. — 200 с. (с. 39). — ISBN 978-966-1682-12-1
  3. а б Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. — ISBN 966-375-018-9
  4. Петроченко В. І. Рідкісні первоцвіти Запорізького Правобережжя // Краєзнавство Запорожжя. — 2017. — № 3 (4). — С. 46—71
  5. Петроченко В. І. Герпетофауна Запорізького Правобережжя і прилеглих дніпровських островів // Краєзнавство Запорожжя. — 2018. — № 3 (7). — С. 65—96
  6. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 21 (рос. дореф.)
  7. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
  8. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]