Микола (Ширяй)
Микола Ширяй | ||
| ||
---|---|---|
Церква: | УАПЦ | |
Національність: | українець | |
Народження: | 1870 | |
Смерть: | 17 травня 1938 Чернігів | |
Єп. хіротонія: | 1922 | |
Микола (Ширяй) (Хиряй; (нар.1870 — пом. 17 травня 1938) — український релігійний діяч, єпископ Ніжинський, згодом Роменський УАПЦ.
У 1921 році був делегатом І Всеукраїнського Православного Церковного Собору УАПЦ 14–30 жовтня як священик села Сваричівка Борзнянського повіту.
9 липня 1922 року у Благовіщенському соборі міста Ніжина висвячений на єпископа Ніжинського УАПЦ митрополитом Василієм Липківським у співслужінні архієпископа Нестора Шараївського. На той час мав у себе до 40 парафій[1], зокрема церкви Борзенського повіту.
З часом перебрався на парафію у місто Носівка. У 1924 році посварився з власною округовою радою і наступного 1925 року перейшов до Діяльно-Христової церкви. У братстві був настоятелем Троїцької парафії в Києві.
25 грудня того року разом із єпископами-перебіжчиками Петром (Тарнавським) і Володимиром (Бржосньовським) хіротонізував на єпископа Новомиргородського і Зінов'євського Феофана (Хомжу).
Однак станом на 1926 рік парафія єпископа боргувала за архієрейський одяг 237 рублів.
Ще з 1926 року разом із Тарнавським і Бржосньовським спробував повернутися до УАПЦ, однак хоч і усі були прийняті, проте залишилось відкритим питання про те, чи залишати їм єпархії і парафії.
Єпископ Микола за умовами приєднання[2] першим залишив парафію і перейшов на проживання до Михайлівського монастиря у Києві.
21 січня 1927 Микола (Ширяй) очолив самоліквідаційні збори Ради спілки релігійних громад ДХЦ[3].
9 травня 1927 року єпископ Микола брав участь у храмовому святі в селі Мрин та після Євангелія закликав людей єднатися із синодальною церквою[4].
8 листопада 1927 року в Троїцькій церкві Києва на свято Михайла відбулося повернення єпископів ДХЦ Чулаєвського, Тарнавського, Ширяя і Грушевського до УАПЦ.
З 1928 року Микола (Ширяй) став єпископом Роменським[5] із включенням Прилуцької округи.
Арештований і розстріляний 17 травня 1938 року у Чернігові.
- ↑ Праця повітових церковних рад за другої ВПЦР. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.
- ↑ Іван Власовський. Нарис історії української православної церкви. Архів оригіналу за 3 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.
- ↑ Енциклопедія сучасної України. ДХЦ
- ↑ Дмитро Кузовенков. Проблеми взаємин між Братством "Діяльно-Христова Церква" та Обновленською церквою (1920-ті роки). Архів оригіналу за 6 травня 2015. Процитовано 7 листопада 2016.
- ↑ Кузовенков Дмитро Українське Православне Церковне Братство "Діяльно–Христова Церква": еволюційні та інсталяційні аспекти становлення особового складу (1920–1927 рр.)[недоступне посилання з липня 2019]