Перейти до вмісту

Михановський Володимир Наумович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Михановський Володимир Наумович
Ім'я при народженніВолодимир Наумович Михановський
ПсевдонімВ. Владимиров
Народився2 жовтня 1931(1931-10-02) (93 роки)
Харків
Помер1 березня 2019(2019-03-01)[1] (87 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСРСР СРСР
Росія Росія
Діяльністьпрозаїк, перекладач
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівросійська, українська
Роки активності1948–
Напрямокпроза
Жанрфантастична повість, роман, оповідання, переклад, детектив, поезія
Magnum opus«Кроки в нескінченності»
ЧленствоСП СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Премії«Місячна веселка» 2006

Володимир Наумович Михановський (нар. 2 жовтня 1931, Харків) — український радянський, пізніше російський письменник-фантаст, поет, перекладач та автор детективів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Володимир Михановський народився у 1931 році в Харкові. У 1954 році він з відзнакою закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету, і з 1954 року викладав у ньому вищу математику і фізику. У 1962 році він переїздить до Москви. Наступного року Михановський опублікував монографію з теоретичної фізики «Електромагнітна дефектоскопія в постійному та змінному полі» (рос. Электромагнитная дефектоскопия в постоянном и переменном поле). З 1963 року Михановський також став членом Союзу письменників СРСР. У 1969 році він паралельно був слухачем курсів при Літературному інституті імені Горького.Володимир Михановський є членом Союзу письменників Росії, Міжнародного ПЕН-клубу, а також академіком Міжнародної академії Енергоінформаційних наук.

Літературна творчість

[ред. | ред. код]

Літературну творчість Володимир Михановський розпочав ще в 1948 році публікацією віршованих творів, а в 1958 році надрукована його перша збірка. У 1962 році Михановський побував у гостях у Самуїла Маршака, який, щоправда, досить критично оцінив поетичну творчість вченого-фізика. Паралельно в 1962 році Михановський розпочав публікувати й свої фантастичні твори українською мовою Першим із них стало науково-фантастичне оповідання «Загадка», яке вперше опубліковане в 1962 році в журналі «Знання та праця». У 1963 році виходить перша збірка фантастичних творів Михановського українською мовою «На траверсі Бета Ліри».[2] У 1964 році вийшла друком і перша збірка фантастичних творів Михановського російською мовою «Тайна одной лаборатории».[3] Володимир Михановський написав два науково-фантастичних романи «Кроки в нескінченності» про політ міжзоряного космічного корабля з екіпажем лише з однієї людини та групи біороботів, та «Найтаємничіше вбивство», який можна віднести до жанру фантастичного детективу; також письменник опублікував близько 100 фантастичних повістей та оповідань. У більшості фантастичних творів письменника присутня велика кількість літературних штампів епохи їх написання[4], і на думку частини літературних критиків, творчість Михановського віддзеркалює в цілому середній рівень радянської фантастики 60—80 років ХХ століття. Одночасно із виданням фантастичних творів Володимир Михановський видав ще кілька збірок поезії. Пізніше, на початку 90-х років ХХ століття, письменник дещо відійшов від фантастичної тематики, і написав кілька книг детективно-пригодницької тематики, зокрема романи «Тіні королівської западини», «Караючий меч», «Гарячі точки на серці». Володимир Михановський також написав кілька творів з історії повітряно-десантних військ. Окрім цього, Михановський переклав на російську мову низку творів казахських, комі, монгольських, туркменських, узбецьких, чуваських, перських, українських та єврейських письменників.

Нагороди та премії

[ред. | ред. код]

Володимир Михановський нагороджений трьома золотими медалями Міжнародної федерації космонавтики — імені Корольова в 1979 році, імені Гагаріна в 1983 році та імені Ціолковського в 1985 році. У 1986 році за свою поему «Мікеланджело» Михановський нагороджений італійською Міжнародною літературною премією. У 2006 році за тривалу літературну діяльність у жанрі фантастики Володимир Михановський став лауреатом премії «Місячна веселка».

Переклади

[ред. | ред. код]

Твори Володимира Михановського, окрім української та російської мов, перекладені англійською, німецькою, французькою, вірменською та кількома мовами народів Індії. Твори Володимира Михановського казахською мовою переклав відомий казахський письменник-фантаст Абдул-Хамід Мархабаєв.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Володимир Михановський написав сценарії до двох короткометражних фільмів «Небезпечні дрібниці» та «Несподіваний фінал».

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]
  • 1973 — Шаги в бесконечности
  • 1991 — Тени Королевской впадины
  • 1999 — Самое таинственное убийство
  • 2011 — Горячие точки на сердце

Збірки

[ред. | ред. код]
  • 1958 — Люблю
  • 1963 — Прими нас, даль широкая
  • 1963 — На траверсі Бета Ліри
  • 1964 — Тайна одной лаборатории
  • 1967 — Оранжеве серце
  • 1979 — Гостиница «Сигма»
  • 1980 — Перевал
  • 1982 — Свет над тайгой
  • 1985 — Гром над степью
  • 1987 — Перекресток дальних дорог
  • 1989 — Восхождение
  • 1992 — Дальние зарницы
  • 1995 — Горная тропа
  • 1999 — Вера, Надежда, Любовь: Тропинка к богу
  • 2010 — Дорога к Пушкину
  • 2000 — Карающий меч

Повісті

[ред. | ред. код]
  • 1964 — Приключения на Аларди
  • 1967 — Когда параллели встречаются
  • 1968 — Двойник
  • 1972 — Фиалка
  • 1973 — Стена
  • 1974 — Гостиница «Сигма»
  • 1974 — Цель и средства
  • 1975 — Беглецы
  • 1977 — Табор первый
  • 1981 — Путь «Каравеллы»
  • 1982 — Око вселенной
  • 1982 — Эстафета
  • 1982 — Прозрение
  • 1982 — Погоня
  • 1984 — Аполлон
  • 1984 — Тилон спартанский
  • 1984 — Элы
  • 1985 — Джи Джи
  • 1987 — Прыжок над бездной
  • 1987 — Облако
  • 1987 — Находка
  • 1989 — Случайные помехи
  • 1989 — Осенний звездопад
  • 1989 — Операция «Аннамария»
  • 1991 — Великий посев
  • 1991 — Петля Декарта
  • 1992 — Тайна пустыни
  • 1992 — Русь крылатая
  • 1998 — На острие ножа
  • 1999 — Приказано обезвредить…
  • 2000 — Звонок в 20 миллионов долларов
  • 2000 — Заложника освободить
  • 2000 — Операция «Салоники»
  • 2003 — Средство против рака
  • 2012 — Крылья свободы (у співавторстві з Олегом Тихомировим)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Михановський Володимир Наумович
  2. ↑ Владимир Михановский «На траверсі Бета Ліри» [Архівовано 5 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Владимир Михановский «Тайна одной лаборатории» [Архівовано 5 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Энциклопедия фантастики. МИХАНОВСКИЙ, Владимир Наумович [Архівовано 21 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Михановський_Володимир_Наумович&oldid=38042073