Координати: 46°44′19″ пн. ш. 35°22′0″ сх. д. / 46.73861° пн. ш. 35.36667° сх. д. / 46.73861; 35.36667
Очікує на перевірку

Молочне (Мелітопольський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Молочне
Стела на в'їзді до села з
Стела на в'їзді до села з
Стела на в'їзді до села з
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район Мелітопольський район
Тер. громада Новенська селищна громада
Код КАТОТТГ UA23080110050078941
Основні дані
Засноване 1871 (153 роки)
Колишня назва Мордвинівка (до 2024)
Населення 1004
Площа 3,48 км²
Густота населення 288,51 осіб/км²
Поштовий індекс 72362
Телефонний код +380 6192
Географічні дані
Географічні координати 46°44′19″ пн. ш. 35°22′0″ сх. д. / 46.73861° пн. ш. 35.36667° сх. д. / 46.73861; 35.36667
Середня висота
над рівнем моря 		3 м
Водойми р. Молочна, Молочний лиман
Місцева влада
Адреса ради 72362, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Молочне, вул. Гаглазіна, 1-А
Карта
Молочне. Карта розташування: Україна
Молочне
Молочне
Молочне. Карта розташування: Запорізька область
Молочне
Молочне
Мапа
Мапа

CMNS: Молочне у Вікісховищі

Мордви́нівка — село в Україні, у Новенській селищній громаді Мелітопольського району Запорізької області. Населення — 1004 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Мордвинівська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Мордвинівка розташоване на лівому березі річки Молочна, яка через 3 км впадає у Молочний лиман, вище за течією на відстані 3,5 км розташоване село Костянтинівка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Поруч пролягає автошлях міжнародного значення М14E58.

Історія

[ред. | ред. код]

За часів Російської імперії

[ред. | ред. код]

Під час російсько-турецької війни (1787—1791) по землях сучасного села Молочне проходила російська армія під командуванням Олександра Суворова, з нагоди цієї події одна з вулиць села була названа його честь.

За мужність, виявлену в ході російсько-турецької війни, Ламброс Кацоніс був підвищений у майори і отримав у володіння Мордвинівські землі. Кацоніс був видатним діячем грецького національно-визвольного руху проти турецького ярма, а під час російсько-турецької війни командував добровольчою грецькою флотилією, що билася на боці Росії. Кацоніс, що цікавився війною набагато більше, ніж землеробством, продав свої землі графу Миколі Мордвинову.

На той час біля броду через річку Молочну знаходилося невелике поселення ногайців. Пізніше ногайці переселилися ближче до Азовського моря, а на землях Мордвинова оселилися перші сім селянських родин.

У 1811 році Аркадій Столипін одружився з Вірою Миколаївною Мордвиновою, дочкою графа, і отримав землі в посаг. У 1835—1847 роках населення села значно зросло в результаті переселення селян з Столипіна, іншого маєтку Аркадія Олексійовича, розташованого у Пензенській губернії.

У 1864 році, після скасування кріпосного права, селяни Мордвинівки отримали землі, але самі неродючі, з солончаком — біля річки і ближче до лиману. Кращі землі залишилися панові. Незадоволені таким розподілом землі, у 1865 році селяни написали листа царю. 80 жителів села поставили під ним хрестики, а Петру Лук'янову і Макару Федосєєву було доручено доставити скаргу царю. Після цього землі були розподілені більш справедливо.

Рік заснування храму в селі досконало невідомий (за однією з версій — 1860 рік). Відомо, що його відкриття відбулося 30 вересня, в День Віри, Надії та Любові. Стіни храму збереглися дотепер. Поруч з храмом була церковно-приходська школа.

Наприкінці XIX — початку XX століття в селі діяли сільська управа, земська школа, лавка, булочна. За графської економією був розпланований сад з алеєю з білих і червоних троянд, ставком і альтанкою, а за селом був виноградник[1].

У Радянському Союзі

[ред. | ред. код]

У 1920 році в селі відкрита семирічна трудова школа, очільником якої був Ф. І. Гладилін. У 1925 році в селі вироблялося соняшникова олія, працювала кузня.

Під час німецько-радянської війни в районі села точилися запеклі бої. Саме тут радянські війська штурмували оборонну лінію «Пантера-Вотан», яку створили німецько-фашистські війська на правому березі річки Молочної. «Історія міст і сіл Української РСР» так описує одна з подій тих боїв: Мордвинівка була звільнена радянськими військами 21 вересня 1943 року[2]. У 1943 році в селі поховано Героя Радянського Союзу Гната Павлюченкова, який загинув у боях на річці Молочній[3].

  • Реконструкція боїв за село
    Реконструкція боїв за село
  • На німецьких позиціях
    На німецьких позиціях
  • Наступ радянської армії
    Наступ радянської армії
  • Літак над радянським підрозділом
    Літак над радянським підрозділом

У роки застою в селі розташовувався колгосп «Ідея Ілліча». Мордвинівка була підпорядкована Костянтинівській сільраді, поки у 1987 році не була утворена Мордвинівська сільська рада.

У Незалежній Україні

[ред. | ред. код]

У 2009—2010 роках був розроблений проєкт газифікації села. Станом на 2012 рік прокладка магістрального трубопроводу тривала[4].

До 2024 року село мало назву Мордвинівка, на честь графа Миколи Мордвинова, якому колись належало.

10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Молочне[5].

18 вересня 2024 року, відповідно з постановою Верховної Ради України № 12043, ухвалено рішення про перейменування села Мордвинівка на Молочне[6][7].

Економіка

[ред. | ред. код]

В селі Молочне до російської тимчасової окупації розташовувалися два сільськогосподарських підприємства — ТОВ «Маяк» і СМК «Злагода». Частина жителів села працюють в приватному цеху з переробки риби. Крім того, чимало селян живуть за рахунок своїх домогосподарств та здачі молока від власних корів. Молоковози трьох переробних підприємств (мелітопольського молокозаводома «Олком», Якимівського та Молочанського молокозаводів) курсують селом і скуповують молоко у населення[1].

У 2011 році ТОВ «Юрокейп Юкрейн» орендувала землю на території Мордвинівської сільської ради для будівництва вітрових електростанцій[8].

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів розташована на вул. 50 років Жовтня, 1. У школі 11 класів, 89 учнів і 28 співробітників. Директор Апеніни Ольга Миколаївна. У школі працюють краєзнавчий гурток «Пам'ять», хоровий і танцювальний гуртки, гуртки інформатики та обробки дерева. У школі працює організація учнівського самоврядування ДІМ (Дитяча організація мордвинівців) на чолі з власним президентом. Силами учнів видається щомісячна шкільна газета[9]
  • Клуб.[10].

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Бліндаж, в якому у вересні — жовтні 1943 року розташовувалися командні пункти 463 полку 118-ї стрілецької дивізії і 117-го артилерійського полку Південного фронту.
  • В Молочному знаходяться два ботанічних заказники. У заказнику Молочний площею 502 га, виростають ромашка лікарська, подорожник та інші лікарські рослини. Заказник Мордвинівський — цілиннз колишньою назвою ділянка степу площею 10 га[11]
  • Фортеця Російської імперії часів російсько-турецької війни (1735—1739) на березі річки Молочної була знайдена восени 2011 року. Земляні укріплення у формі зірки добре збереглися понині[12].
  • В центрі села знаходяться братська могила і пам'ятник, побудований на честь загиблих воїнів у 1976 році. Поруч посаджений парк імені 118-й Мелітопольської стрілецької дивізії.
  • Біля села знайдені залишки поселення осілих сарматів.
  • Пам'ятки села Молочне
  • Меморіал на братській могилі
    Меморіал на братській могилі
  • Братська могила на березі Молочної річки
    Братська могила на березі Молочної річки
  • Бліндаж, де був розташований командний пункт
    Бліндаж, де був розташований командний пункт
  • Туристська група на місці прориву німецької лінії оборони «Вотан» радянськими військами
    Туристська група на місці прориву німецької лінії оборони «Вотан» радянськими військами

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б «Мордвинівка. На перехресті історії», стаття в «Мелитопольских відомостях»
  2. ↑ Зведення Радінформбюро за вересень-жовтень 1943 року на сайті soldat.ru. Архів оригіналу за 13 грудня 2011. Процитовано 10 листопада 2015.
  3. ↑ Г. Я. Голованова. Где похоронен Герой? // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 12, с. 15-18
  4. ↑ В Мордвинівці стартував заключний етап газифікації, стаття в «Мелитопольских відомостях»
  5. ↑ Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
  6. ↑ Постанова Верховної Ради України від 19.09.2024 № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів».
  7. ↑ Верховна Рада України ухвалила постанову про перейменування 13 населених пунктів Запорізької області. Суспільне. Запоріжжя. 19 вересня 2024.
  8. ↑ .ua /? news = 26857 «Юрокейп Юкрейн» отримала землю під вітроелектростанції [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.], стаття в «Мелитопольских відомостях»
  9. ↑ Загальноосвітня школа села Молочне [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.] на сайті Інформаційної системи управління освітою Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України; Візитка школи [Архівовано 7 вересня 2019 у Wayback Machine.] на Запорізькому освітньому порталі ЗапоріжжяВікі; Сайт Мордвинівського школи [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Історія школи та сіла [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті сільської школи
  11. ↑ ЗаБор. Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
  12. ↑ Таємниці старої фортеці біля річки Молочної [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.], стаття в «Мелітопольських відомостях»

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Молочне (Мелітопольський район)
Запорізька область Це незавершена стаття з географії Запорізької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Молочне_(Мелітопольський_район)&oldid=43667564