Морально-психологічне забезпечення
Морально-психологічне забезпечення (МПЗ) у військових формуваннях Україні — це:
- система заходів, спрямованих на формування й підтримання високого морального духу армії, морально-психологічного стану й дисципліни особового складу, військового правопорядку, згуртування військових колективів і протидію інформаційно-психологічному впливу противника[1]
- комплекс узгоджених за цілями, часом, послідовністю, силами та засобами заходів, що здійснюються командирами, штабами, органами виховної роботи, службами для досягнення високого морального духу особового складу, який забезпечує успішне виконання службово-бойових завдань в умовах мирного і воєнного часу [с. 11][2].
МПЗ є складовою частиною виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України.
Концепцією виховної роботи в ЗС та інших військових формуваннях України[3] (далі по тексту — Концепція), п 3, визначено що серед складових виховної роботи є:
- Морально-психологічне забезпечення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, специфічної діяльності військових формувань
- включає комплекс організаційних, виховних та соціально-психологічних заходів, спрямованих на підтримання постійної бойової готовності органів управління, об'єднань, з'єднань, частин та підрозділів, установ і закладів, реалізацію духовного і професійного потенціалу особового складу під час виконання навчально-бойових завдань.
- Морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактика правопорушень
- це система організаційних, соціально-правових та виховних заходів щодо формування і розвитку у військовослужбовців особистої відповідальності за свідоме виконання вимог Конституції та законів України, військових статутів, Військової присяги, функціональних і службових обов'язків, наказів командирів і начальників, досягнення такого рівня морально-психологічного стану особового складу військ (сил), який забезпечуватиме своєчасне, повне і якісне вирішення поставлених завдань.
Складовими МПЗ є:
- інформаційно-пропагандистське забезпечення;
- психологічне забезпечення;
- військово-соціальна робота;
- культурно-виховна робота;
- інформаційно-психологічна протидія [с. 28][4], [с. 15][2].
Психологічне забезпечення включає:
- прогнозування та оцінювання морального духу, морально-психологічного стану, психологічних втрат і психологічної безпеки особового складу;
- психологічну підготовку особового складу до виконання службово-бойових завдань;
- психологічне супроводження виконання завдань бойової служби (бою);
- психологічну допомогу особовому складу, який отримав бойові психічні травми;
- соціально-психологічну реабілітацію та реадаптацію військовослужбовців [с. 23][2].
Керівництво МПЗ здійснюють командири (начальники).
Організують МПЗ заступники командирів (начальників) по роботі з особовим складом.
Концепцією визначено основний комплекс заходів щодо організації та проведення МПЗ у ЗС та інших ВФ України, який включає організаційні, виховні та соціально-психологічні заходи, спрямовані на підтримання постійної бойової готовності органів управління, об'єдань, з'єднань, частин і підрозділів, установ і закладів, реалізацію духовного й професійного потенціалу особового складу під час виконання навчально-бойових завдань.
Морально-психологічне забезпечення службово-бойової діяльності військових формувань базується на принципах:
- патріотичної спрямованості;
- спадкоємності;
- наукового підходу до проблематики МПЗ;
- взаємозалежності змісту, форм і методів МПЗ від завдань, покладених на військові формування, суспільно-політичних і економічних умов їх виконання, вікових, індивідуальних, психофізичних особливостей особового складу;
- використання досвіду інших армій світу та новітніх досягнень науки, особливо психології, соціології, психофізіології тощо;
- визнання особистості військовослужбовця як мети, результату і показника ефективності МПЗ;
- формування особистісних властивостей та якостей при опорі на мотиваційну сферу людини;
- взаємозв'язку соціально-психологічної діагностики, консультації і корекції поведінки особового складу;
- розвитку у військовослужбовців позитивної мотивації до служби, виконання вимог військової присяги та службових обов'язків;
- стимулювання соціально-ціннісних потреб, в першу чергу бойової активності та стійкості військовослужбовців і військових колективів;
- забезпечення активності, безперервності, системності і конкретності заходів МПЗ [с. 12, 13][2].
- формування в особового складу (ОС) віри в політичне та військове керівництво держави, вірності військовій присязі та військовому обов'язку, високої відповідальності за захист Батьківщини;
- інформування й роз'яснення ОС військово-політичної та морально-психологічної обстановки, яка склалася в даний час, основних заходів, які проводяться державним і воєнним керівництвом щодо підготовки та ведення бойових дій;
- підтримання на високому рівні процесу бойової та гуманітарної підготовки, індивідуальної та колективної дисциплінованості, згуртованості навколо національних і державних ідей;
- сприяння підвищення бойової активності та напруги військовослужбовців під час виконання поставлених завдань;
- вивчення, оцінка і прогнозування морально-психологічного стану військ як у мирний, так і у воєнний час;
- проведення заходів щодо зриву та послаблення інформаційно-психологічного впливу противника, профілактика і попередження дезінформації та деморалізації ОС;
- організація психологічної допомоги ВС і психологічної реабілітації у воєнний час;
- організація в бойовій обстановці системи радіомовлення, поліграфічного устаткування, воєнного друку, центрів культури та дозвілля, забезпечення військ засобами інформації та МПЗ, їх своєчасний ремонт і поновлення.
Український сержантський корпус також отримує підвищення кваліфікації за фахом морально-психологічного забезпечення, що отримували раніше лише офіцери (ВОС 915). В Національному університеті оборони України вперше проведено підвищення кваліфікації осіб сержантського (старшинського) складу з питань морально-психологічного забезпечення] МОУ 20.03.2019[5], 21.03.2019 [6]
- ↑ Ягупов В. В. Морально-психологічне забезпечення. — К., 2002.
- ↑ а б в г Говоруха В.В., Іллюк О.О. Морально-психологічне забезпечення службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України: навч. посіб. – Х.: Військ. інститут ВВ МВС України, 2002. – 279 с. URL: http://moemesto.ru/stav/file/15158312/Moralno-psykholohichne_zabezpechennya_SBD.pdf [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ Закон|981%2F98|Указ Президента України «Про Концепцію виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України» від 04.09.1998 № 981/98}}
- ↑ Іллюк О.О. Щодо необхідності розробки положення про морально-психологічне забезпечення службово-бойової діяльності військ. Честь і закон. 2002. № 3. – С. 27–38
- ↑ [1] [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Новини. Міністерство оборони України. 4 листопада 2013. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 16 жовтня 2023.
- Наказ Міністра оборони України «Про затвердження Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України», від 05.05.1999 року № 142.
- Морально-психологічне забезпечення в Збройних силах України
- Особливості МПЗ військ (сил) в умовах реорганізації ЗС України
- Скочиляс С. Особливості психологічного забезпечення адаптаційного періоду військовослужбовців строкової служби. — Л. : Центр політичних досліджень, 2001.
- Інформаційно-психологічна протидія; Морально-психологічна підготовка особового складу Національної гвардії України; Морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення бойових дій; Психологічне забезпечення [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] /Словник професійної термінології для майбутніх фахівців Національної гвардії України
|
Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
