Мотузівка
| село Мотузівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Берестинський район |
| Тер. громада | Сахновщинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA63060090460028682 |
| Облікова картка | Мотузівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1826 |
| Населення | 703 |
| Площа | 1.81 км² |
| Густота населення | 388.4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64510 |
| Телефонний код | +380 5762 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°12′46″ пн. ш. 36°4′6″ сх. д. / 49.21278° пн. ш. 36.06833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
112 м |
| Водойми | р. Оріль |
| Відстань до обласного центру |
113 км |
| Відстань до районного центру |
68 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64510, Харківська обл., Берестинський р-н, с. Мотузівка |
| Староста | Литвин Наталія Іванівна |
| Карта | |
  Мотузівка | |
 Мотузівка | |
| Мапа | |
| |
Моту́зівка (до 1918 — Матузівка або Мотузівка, в 1918—2024 — Олійники) — село в Україні, у Берестинському районі Харківської області. Населення становить 703 осіб. Орган місцевого самоврядування — Олійниківська сільська рада. Відстань до райцентру становить майже 68 км і проходить автошляхом місцевого значення.
Село Мотузівка знаходиться на лівому березі річки Оріль, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Верхня Орілька (Лозівський район), нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Лигівка, на протилежному березі — села Нововолодимирівка, Мар'ївка, колишнє село Каганець. Село витягнуто вздовж річки на 9 км. Поруч проходить автомобільна дорога Р79.
- Дата заснування орієнтовно 1826 рік, назву отримало від першого мешканця на прізвище Мотуз
- За даними на 1864 рік у казенному селі Матузівка Нижньоорелької волості Зміївського повіту мешкало 1369 осіб (613 чоловічої статі та 656 — жіночої), налічувалось 222 дворових господарства, існувала православна церква[1].
- У 1910 році у селі Мотузівка жандармами розкрита «таємна» революційна організація. Її учасники Лихобабин та брати Бондаренки встановили зв'язок із більшовицьким підпіллям Костянтиноградського повіту Полтавської губенії та розповсюджували нелегальну на той час більшовицьку літературу.
- Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 4 022 осіб[2].
- У 1919 р. Мотузівка перейменована на Олійники на честь Олійника П. А. ‒ більшовика, учасника червонопартизанського загону, що займався встановленням радянської влади на Харківщині. Загинув у бою проти Армії УНР.
- 1946 — заснована школа.
- 1965 — здано в експлуатацію нову будівлю школи.
- 2017 — після звернення одного із колишніх мешканців в Український інститут національної пам'яті Український інститут національної пам'яті запущено процес перейменовання села Олійники з поверненням історичної назви Мотузівка.
- 2017 — На базі Олійниківської школи, було відкрито дитячий садок.
- 2015-2020 у зв'язку з проведенням реформи по зміні територіального устрою України під час проведення «Адміністративно-територіальної реформи в Україні» Олійники включена в Красноградський район.
- 10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Мотузівка[3]. Остаточне перейменування відбудеться лише після успішного голосування у Верховній Раді.
24 лютого 2009 року село було газифіковане.[4]
- Приватне сільськогосподарське підприємство «1 Травня».
- Мотузівський НВК.
- Сільський будинок культури.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
- Бібліотека.
В селі народилися:
- Мацегора Григорій Прокопович (1934—2024) — український художник, член Національної Спілки художників України, член національної Спілки майстрів народного мистецтва України. Заслужений діяч мистецтв України.
- Федоров Сергій Сергійович (1972—2014) — військовий, боєць батальйону «Айдар», який загинув при виконанні військових обов'язків, під час боїв за Хрящувате.[5]
- Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967
- Погода в селі Мотузівка
- Мапа Шуберта, 1878 р. // http://www.etomesto.ru/shubert-map/24-14/
- Мапа Шуберта, 1878 р. // http://www.etomesto.ru/shubert-map/25-14/
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1354)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
- ↑ Жителі Мар'ївки та Олійників вперше готують яєчню на блакитному паливі
- ↑ Частина бійців батальйону «Айдар» привезли тіло побратима на батьківщину // youtube-канал «ТСН», 27 серпня 2014
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |