Музей Повітряних сил Збройних сил України
Музей Повітряних сил Збройних сил України | |
---|---|
49°15′3.7600000983939″ пн. ш. 28°30′2.6100000999971″ сх. д. / 49.25104° пн. ш. 28.50073° сх. д. | |
Тип | музей |
Країна | Україна |
Розташування | Україна, Вінниця |
Адреса | вул. Стрілецька, 105 |
Засновано | 25 серпня 2001 |
Відкрито | 25 серпня 2001 року[1] |
Фонд | експозиція 41 (станом на 2020) загалом 2800 (станом на 2020)[2] |
Відвідувачі | ~120000 (2005 —2011)[3] |
Директор | генерал-майор запасу Володимир Алєксєєв[4] |
Куратор | Повітряні сили ЗС України |
Музей Повітряних сил Збройних сил України у Вікісховищі |
Музей Повітряних Сил Збройних Сил України — музей авіаційної техніки і засобів ППО просто неба у Вінниці. Розташований на території штабу командування Повітряних Сил Збройних Сил України.
Відкритий у 2001 році на території військової частини А-0215 (на 2020 рік — А0549)[5].
5 травня того ж року встановлений пам'ятний знак «Не повернулися з польоту», що надалі став місцем започаткування «Алеї слави»[6].
З 2005 року в музеї наявна експозиція протиповітряних засобів[5]. У 2009 році встановлено перші погруддя поряд з пам'ятним знаком «Не повернулися з польоту»: командиру ескадрильї 271-го винищувального авіаполку капітана Віктору Хасіну та штурмана ескадрильї 35-го гвардійського бомбардувального авіаполку капітана Івану Жмурку[7].
У 2013 році Військово-історичний музей Повітряних Сил Збройних Сил України було реорганізовано у філію Національного військово-історичного музею України — музей Повітряних Сил[8].
8 травня 2014 року в музеї Повітряних Сил України відбулось відкриття «Алеї Слави»[9][10].
З 24 травня 2016 року відповідно до наказу Міністра Оборони України № 274 отримав сучасну назву[11].
Розташований на території штабу командування Повітряних Сил Збройних Сил України.
Зазвичай екскурсії є платними, за виключенням для окремих пільгових категорій відвідувачів, та проводяться виключно за попереднім письмовим сповіщенням з понеділка по п'ятницю з 10-ї до 17-ї години окрім днів державних свят, але у дні відкритих дверей, що приурочено до державних свят — вхід вільний для всіх охочих.
Дістатися до музею громадським транспортом можна від залізничної станції трамваями № 1, 4, 6 до зупинки «30-а школа» (2 зупинки).
На час пандемії музей дозволено відвідувати виключно в масках[джерело не вказане 1408 днів].
За 15 років існування музею його відвідали вже понад 150 тисяч екскурсантів, щороку музей відвідують близько 15 тис. осіб[12].
Встановлені погруддя Героїв Радянського Союзу і Героїв України:
- Жмурко Іван Матвійович (2009)
- Хасін Віктор Якович[ru] (2009)
- Дахновський Федір Тарасович (2014)
- Матієнко Петро Андрійович[ru] (2014)
- Топольський Віталій Тимофійович (2014)
- Шарапа Володимир Юхимович (2014)
- Майборода Дмитро Олександрович (2015)[13][14]
- Могилко Костянтин Вікторович (2015)[13][14]
Наявні у експозиції експонати розташовані просто неба. Музей займає площу понад 17 тис. м²[11].
Станом на 2020 рік експозиція Музею Повітряних Сил Збройних Сил України вже налічувала 41 експонат військової техніки, а у фонді налічується більше 2800 предметів. Авіаційна експозиція включає 18 літальних апаратів — 4 вертольоти: Мі-2, Мі-8Т, Мі-24, Ка-27ПЧ і 14 літаків тактичної авіації.[2]
Експозиція засобів зенітних ракетних і радіотехнічних військ ППО, відкрита у 2005 році, яка нараховує 12 одиниць техніки, у тому числі 8 зенітно-ракетних комплексів і 2 РЛС[11].
Колективом музею створено декілька тематичних експозицій: «Вінничани — Герої Радянського Союзу», «43-я Ракетна армія та Ракетні війська стратегічного призначення», «Історія створення Військово-Повітряних Сил», «Історія військ протиповітряної оборони», «Авіаційна стрілецька зброя з початку реактивної ери». У тематичних залах представлено моделі авіаційної та радіотехнічної техніки, комплекси зенітних ракетних військ.[3]
Експонат | Опис | Фото |
---|---|---|
МіГ-15 | реактивний винищувач 1-го покоління | |
МіГ-17 | реактивний винищувач 1-го покоління | |
МіГ-21ПФМ | надзвуковий винищувач 2-го покоління | |
МіГ-23МЛД | надзвуковий винищувач зі змінною стріловидністю крила 3-го покоління | |
МіГ-25РБС | бомбардувальник-розвідник 3-го покоління | |
МіГ-27К | винищувач-бомбардувальник зі змінною стріловидністю крила 3-го покоління | |
МіГ-29 | легкий багатоцільовий винищувач 4-го покоління | |
Су-15ТМ | винищувач-перехоплювач 3-го покоління | |
Су-17м3 | винищувач-бомбардувальник зі змінною стріловидністю крила 3-го покоління | |
Су-24м | бомбардувальник зі змінною стріловидністю крила 3-го покоління | |
Су-25 | штурмовик | |
Су-27 | важкий багатоцільовий винищувач 4-го покоління | |
Як-28ПП | літак радіоелектронної боротьби | |
Як-38М | палубний штурмовик вертикального зльоту і посадки | |
Як-11 | навчально-бойовий літак | |
Л-39 | навчально-тренувальний літак |
Експонат | Опис | Фото |
---|---|---|
Мі-2 | ||
Мі-8Т | ||
Мі-24 | ||
Ка-27ПЛ |
Експонат | Опис | Фото |
---|---|---|
Ту-141 «Стриж» | ||
Ту-143 «Рейс» |
Експонат | Опис | Фото |
---|---|---|
Х-55 | ||
Х-58У | ||
Х-15 | ||
P-23Р | ||
Р-23Т | ||
Р-27Р | ||
С-24 і С-21 | ||
С-25Ф |
Експонат | Опис | Фото |
---|---|---|
ФАБ-500 М54 | ||
ФАБ-500 М62 | ||
ОФАБ-250-270 | ||
РБК-250 | ||
АгітАБ-500-300 | ||
САБ 250—200 | ||
ФАБ-9000М-54І[15] |
Експонат | Опис | Фото |
---|---|---|
С-300ПС | ||
С-300В1 | ||
С-200 | ||
С-125 | ||
С-75 | ||
«Бук-М1» | ||
«Куб» | ||
«Круг» | ||
«Оса-АКМ» | ||
С-60 |
Експонат | Опис | Фото |
---|---|---|
19Ж6 | ||
ПРВ-17 |
Експонат | Опис | Фото |
---|---|---|
РСД-10 «Піонер» |
- ↑ Музей Повітряних Сил[недоступне посилання] Україна ХХІ століття. Музеї України
- ↑ а б Туристичний профіль міста Вінниці (PDF). с. 16.[недоступне посилання]
- ↑ а б Військово-історичний музей повітряних сил, що у Вінниці, відзначив 10-ти річний ювілей. www.myvin.com.ua. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 18 березня 2021.
- ↑ https://vinbazar.com/news/rizne/muzey-povitryanih-sil-yak-vidvidati-nayzakritishu-ekspozitsiiyu-vinnitsii-foto
- ↑ а б Військово-історичний музей повітряних сил Збройних Сил України - Сайт проекту "Вінниця - туристична перлина Поділля". sites.google.com. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 28 травня 2021.
- ↑ У Вінниці відкрито «Алею Слави». vinrada.gov.ua (UA) . Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 28 травня 2021.
- ↑ Бюсти двох Героїв Радянського Союзу відкрито у музеї Повітряних Сил ЗСУ у Вінниці. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
- ↑ Музей військової авіації (м. Вінниця) продовжуватиме свою діяльність і надалі у складі Повітряних Сил Збройних Сил України. Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 18 березня 2021.
- ↑ До Дня Перемоги у Вінниці відкрили Алею Слави. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 31 грудня 2016.
- ↑ У Вінниці відкрито «Алею Слави». Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 31 грудня 2016.
- ↑ а б в Алексєєв, В.О. (2 грудня 2020). Музей Повітряних Сил Збройних Сил України: військово-патріотична робота. Воєнно-історичний вісник. Т. 38, № 4. с. 231—237. doi:10.33099/2707-1383-2020-38-4-231-237. ISSN 2707-1391. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
- ↑ Бондарєв, Віталій (5 червня 2020). У музеї Повітряних Сил відновили екскурсії. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
- ↑ а б Погруддя українських Героїв — Дмитра Майбороди та Костянтина Могилка встановили у Вінниці. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 31 грудня 2016.
- ↑ а б У Вінниці відкрили погруддя двом Героям України. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 31 грудня 2016.
- ↑ У музей Повітряних Сил потрапила фугасна бомба УНІАН. 17.05.2012.
- Військово-історичний музей Повітряних Сил[недоступне посилання з червня 2019] Україна ХХІ століття. Музеї України
- Військово-історичний музей Повітряних сил, що у Вінниці, відзначив 10-ти річний ювілей [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Моя Вінниця. 25.08.2011
- ТРК Вінниччина (17.05.2012) : Музей ВПС на YouTube
- Подорожні нотатки. Вінниця, березень 2011: Музей авіації 1/2 на YouTube
- Подорожні нотатки. Вінниця, березень 2011: Музей авіації 2/2 на YouTube