Перейти до вмісту

Музей кераміки Принцесегоф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Музей кераміки Принцесегоф
53°12′11″ пн. ш. 5°47′32″ сх. д. / 53.202989° пн. ш. 5.792144° сх. д. / 53.202989; 5.792144
Типмузей керамікиd
Країна Нідерланди
РозташуванняЛеуварден
Адреса8911DZ Grote Kerkstraat 11[1]
Засновано1917
Відкрито1917
Сайтprincessehof.nl
Музей кераміки Принцесегоф. Карта розташування: Нідерланди
Музей кераміки Принцесегоф
Музей кераміки Принцесегоф (Нідерланди)
Нагороди
Мапа

CMNS: Музей кераміки Принцесегоф у Вікісховищі

Музей кераміки Принцесегоф (нідерландською : Keramiekmuseum Princessehof) — музей кераміки в місті Леуварден у Нідерландах.

Назва музею походить від однієї з двох будівель, у яких він розміщений: невеликий палац (hof означає «королівський двір»), побудований у 1693 році та пізніше придбаний Марією Луїзою Гессен-Кассельською (1688—1765).

Інша будівля — добудована при колишній фортеці 15 століття. Цікаві будівлі музею, у яких розміщені колекція кахлів, кераміки та керамічної скульптури.[2]

Нідерландський художник-графік М. К. Ешер, відомий натхненними математикою концептуальними літографіями, гравюрами на дереві й металі, в яких він досліджував пластичні аспекти понять нескінченності і симетрії, особливості психологічного сприйняття складних тривимірних об'єктів, народився в 1898 році в середньому будинку[3]

Історія будівлі

[ред. | ред. код]

1731 року будівлю придбала Марія-Луїза, яка з невеликим двором переїхала до Принцесгофу в Леувардені після того, як вона пішла з посади регента після досягнення її сином Вільгельма IV повноліття. З часом вона зібрала велику колекцію порцеляни.

Після її смерті будівлю було розділено на три будинки, і один з яких придбав нотаріус Леувардена Нанне Оттема (1874—1955). Разом з дружиною Грієтє Кінгма він колекціонував твори мистецтва. 1917 року вони заснували музей, основою колекції якого стала колекція порцеляни, зібрана Марією-Луїзою, і окрасою якої є кераміка розміщена в старовинній їдальня в стилі бароко.

Їдальня Марії Луїзи Гессен-Кассельської в стилі бароко

Кераміка

[ред. | ред. код]

Фонд Оттема-Кінгма зберігає традиції засновників музею, забезпечуючи доступ відвідувачам до онлайнової бази колекції та пов'язаної з нею бібліотеки.[4]. Фонд також є офіційним власником колекції азійської кераміки, яка містить предмети від 2800 року до нашої ери до 20 століття.[5] Окрім азійської колекції, є також широкий асортимент європейської та деяких ісламських керамічних виробів.

У музеї також постійно експонується колишня майстерня голландського кераміста Яна ван дер Варта.

У музеї часто проводяться виїзні художні виставки.

Колекції музею

[ред. | ред. код]
  • Азійська, зокрема китайська кераміка та порцеляна 2800 р. до н. е.-1900 р. н. е.
  • Кахлі та посуд з Близького Сходу (ісламські країни).
  • Європейська кераміка (зокрема Порцеляна Веджвуд, Майсенська порцеляна) 15-19 століття
  • Предмети модерну та Ар-декоз фаянсу та порцеляни, бл. 1885—1940 років
  • Сучасні керамічні предмети (близько 1950-х років)
  • Повністю умебльована майстерня нідерландського кераміста Яна ван дер Варта
  • Їдальня в стилі бароко принцеси Марії Луїзи Гессен-Кассельської з чудовою порцеляною

Галерея

[ред. | ред. код]

Вибір творів зі збірки:[6]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в https://whichmuseum.nl/museum/keramiekmuseum-princessehof-leeuwarden-102
  2. George McDonald (2011). Frommer's Belgium, Holland and Luxembourg. p. 398.
  3. Maurits Cornelis Escher, Flip Bool, J. L. Locher (1982). M.C. Escher, his life and complete graphic work. p. 10
  4. Nina Simon (2010). The Participatory Museum. p. 107
  5. Asian ceramics [Архівовано 2011-01-31 у Wayback Machine.], Rijksmuseum.
  6. For more images, see Category:Collection of Keramiekmuseum Princessehof