Музей сучасної російсько-української війни
| Музей сучасної російсько-української війни | |
|---|---|
 | |
| 48°27′23″ пн. ш. 35°03′49″ сх. д. / 48.456455128642° пн. ш. 35.063531834513° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 16. |
| Адреса | проспект Дмитра Яворницького, 16, Дніпро, Україна |
| Архітектор | Гукайло В. М.[3] |
| Засновано | 23 січня 2017[1] (25 травня 2016 - вулична експозиція)[2]. |
| Сайт | ato.museum.dp.ua |
  Музей сучасної російсько-української війни (Україна) | |
 | |
Музей сучасної російсько-української війни, Музей «Громадянський подвиг Дніпропетровщини в подіях АТО», Музей АТО — музей, одна з шести філій Дніпропетровського історичного музею ім. Дмитра Яворницького, заснована у січні 2016 року. Складається з внутрішньої (розміщується в приміщенні діорами «Битва за Дніпро») та вуличної експозиції — «Шляхами Донбасу». Вуличну експозицію відкрито 25 травня 2016 року, внутрішню — 23 січня 2017[1]. З липня 2023 року рішенням депутатів обласної ради музей перейменовано на «Музей сучасної російсько-української війни».
Створення музею ініційоване представниками Дніпропетровської обласної асоціації об'єднань учасників АТО у січні 2016 за участі волонтерів та громадських діячів.[3] У березні–травні 2016 між будівлями Історичного музею та Обласної наукової бібліотеки змонтовано вуличну експозицію музею — «Шляхами Донбасу», відкриту для відвідувачів 25 травня 2016.
Основна експозиція музею розташована на 600 квадратних метрах першого поверху діорами «Битва за Дніпро». Її урочисте відкриття відбулося 23 січня 2017 року. Серед 2000 експонатів музею: документи, фотографії, нагороди, особисті речі учасників АТО, зразки зброї та медичні інструменти. У мультимедійній залі музею показуються панорамні документальні фільми про військові дії на Сході України.
На вуличній експозиції «Шляхами Донбасу» представлені бойова машина БМП-2, башта танка Т-64, полковий міномет ПМ-43, інші зразки озброєння, а також карета швидкої допомоги (УАЗ-452) та макет блокпосту з бетонних блоків. Центр вуличної експозиції — скульптурна композиція «Вдячність», а також дорога, навколо якої встановлені вказівні знаки з назвами міст Донецької та Луганської областей. За броньованою машиною піхоти встановлено велику металеву конструкцію, що зображує понівечені залишки Донецького аеропорту, і є своєрідним монументом «кіборгам», які обороняли льотовисько протягом 242 днів.
Експозиція розташована на першому поверсі діорами «Битва за Дніпро», займає вестибюль, відео зал (колишній кіно-лекційний) та зал пам'яті (колишній накопичувальний зал із стіною героїв форсування Дніпра). У вестибюлі (195,3 м2) експозиція розташована на металевих конструкціях, що символізують зруйнований внаслідок бойового протистояння Донецький аеропорт. Стіни затягнуті маскувальною сіткою. На стендах у семи великих комплексах та шести відео-екранах представлено матеріали, які розповідають про громадянський подвиг Дніпропетровщини в подіях АТО. Експозиції висвітлює наступні теми: військові, волонтери, медики, переселенці, капелани та преса.
Зал пам'яті загиблих в зоні АТО (128,2 м2). Представлено 500 фотопортретів загиблих воїнів Українських Збройних Сил та військових формувань, які народились, мешкали, навчались, працювали та призивались до лав армії з Дніпропетровщини. Експонуються комплекси особистих матеріалів майже 50 загиблих (нагороди, документи, книги, елементи військової форми, спорядження, деякі зі слідами попадання смертельних куль та уламків снарядів, рештки озброєння, ікони, запальнички, годинники, шахи, речі, що свідчать про захоплення, професійну діяльність загиблих бійців тощо).
Музей має відеозал площею 150 м2, де демонструється панорамний відеофільм «Дніпро — форпост Украïни» про Дніпропетровщину в подіях АТО 2014—2016 року, створений співзасновницею музею Наталією Хазан, режисером Євгеном Тітаренком та іншими волонтерами[4].
Музей є однією з найпопулярніших філій Дніпровського історичного музею. За перший місяць роботи внутрішню експозицію музею оглянули більше 6 тисяч відвідувачів[5], серед яких Президент України Петро Порошенко[6], вищі посадовці (зокрема, міністр МЗС України Павло Клімкін[7] і в.о. міністра МОЗ України Уляна Супрун[8]) та численні іноземні делегації. Відвідав музей і Міністр культури України Євген Нищук[9]
-
Дорожні знаки з назвами міст Донбасу, на тлі – діорама «Битва за Дніпро» -
Скульптура «Солдат і дівчинка» -
БТР під символічними руїнами Донецького аеропорту -
Макет зупинки у Пісках -
Образ "Кіборга", 2017 -
Експозиція музей, вид зверху, 2017 -
Експозиція присвячена військовим, 2017 -
Інтер'єр куточка мешканця окупованої території, бомбосховище 2017 -
Кінозал, 2017 -
Зала пам'яті, 2017 -
Іса Мунаєв, командир батальйону ім. Джохара Дудаєва, особисті речі, 2017 -
-
БРДМ-2 з Криму, 2017 -
БРДМ-2, який належав "Батальйон міліції «Шахтарськ»", 2017 -
БТР - російський, захоплений бійцями ВСУ 24 серпня 2014 року під Іловайськом, 2017
.jpg)
.jpg)
.jpg)
- ↑ а б Відкриття музею «Громадянський подвиг Дніпропетровщини в подіях АТО» [Архівовано 14 березня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Дніпропетровського національного історичного музею
- ↑ Відкриття експозиції просто неба «Шляхами Донбасу» [Архівовано 15 березня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Дніпропетровського національного історичного музею
- ↑ а б Довідка про створення музею АТО [Архівовано 14 березня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Дніпропетровського національного історичного музею
- ↑ Ми всі – частина цієї війни. Чому варто побувати в музеї АТО в Дніпрі (ФОТО). "Репортер" (укр.). 26 вересня 2019. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
- ↑ За місяць внутрішню експозицію Музею АТО відвідали понад 6 тисяч людей [Архівовано 22 березня 2017 у Wayback Machine.] // Дніпроград, Іван Мураха, від 23 лютого 2017 року.
- ↑ Порошенко відвідав музей АТО у Дніпрі [Архівовано 22 березня 2017 у Wayback Machine.] // Преса України, Олег Мисько, від 13 вересня 2016 року.
- ↑ Павло Клімкін відвідав музей АТО [Архівовано 22 березня 2017 у Wayback Machine.] // Prostir.Museum від 4 січня 2017 року.
- ↑ О чем главврач Украины Ульяна Супрун говорила в Днепре. Сайт горда Днепра. 28 січня 2017. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
- ↑ Від Нищука до Райхеля: музей АТО відвідали міністр культури та посол ФРН [Архівовано 27 березня 2017 у Wayback Machine.] // Prostir.Museum від 26 березня 2017 року.
