Науки про життя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Науки про життя
Зображення
Тема вивчення/дослідження життя і організм
CMNS: Науки про життя у Вікісховищі

Науки про життя — галузі науки, які передбачають наукове вивчення життя, наприклад мікроорганізмів, рослин і тварин, включаючи людину. Ця наука є однією з двох головних галузей природознавства, а іншою є фізична наука, яка займається неживою матерією. Біологія — це загальна природнича наука, яка вивчає життя разом з іншими науками про життя як субдисциплінами.

Деякі науки про життя зосереджуються на певному типі організмів. Наприклад, зоологія вивчає тварин, а ботаніка — рослини. Інші науки про життя зосереджені на аспектах, спільних для всіх або багатьох форм життя, таких як анатомія та генетика. Деякі зосереджені на мікромасштабі (наприклад, молекулярна біологія, біохімія), інші на більших масштабах (наприклад, цитологія, імунологія, етологія, фармація, екологія). Інша головна галузь наук про життя включає розуміння розуму – нейронаука, когнітивістика, психологія. Відкриття наук про життя допомагають покращити якість і рівень життя та знаходять застосування в охороні здоров'я, сільському господарстві, медицині, а також у фармацевтичній та харчовій промисловості.[1]

Основні галузі науки про життя

[ред. | ред. код]

Прикладні галузі науки про життя та похідні концепції

[ред. | ред. код]
  • Біополімери — полімери, які утворюються живими організмами; іншими словами, це полімерні біомолекули. Оскільки вони є полімерами, біополімери містять мономерні одиниці, які ковалентно зв'язані з утворенням більших структур.
  • Біотехнологія — маніпулювання живою матерією, включаючи генетичну інженерію, клітинну інженерію та синтетичну біологію.
  • Броматологія — прикладна наука, присвячена вивченню їжі. Діяльність вчених харчових продуктів включає розробку нових харчових продуктів, проектування процесів виробництва та зберігання цих харчових продуктів, вибір пакувальних матеріалів, дослідження термінів придатності, дослідження впливу їжі на організм людини, сенсорну оцінку продуктів за допомогою панелей або потенційних споживачів, а також мікробіологічні, фізичні (текстура та реологія) і хімічні випробування.
  • Кінезіологія — наукове дослідження руху людини. Кінезіологія розглядає фізіологічні, механічні та психологічні механізми.
  • Популяційна динаміка — це вивчення короткострокових і довгострокових змін у розмірі та віковому складі популяцій, а також біологічних і екологічних процесів, що впливають на ці зміни. (див. також Збільшення тривалості життя)
  • Сільське господарство — наука і практика вирощування рослин і тваринництва.
  • Фармакогеноміка (об'єднання фармакології та геноміки) — це технологія, яка аналізує, як геном впливає на реакцію людини на ліки. Він розглядає вплив генетичної варіації на реакцію на ліки у пацієнтів шляхом кореляції між експресією генів або однонуклеотидними поліморфізмами та ефективністю або токсичністю препарату. (див. також Нутрігенетика)
  • Фармакологія — це галузь медицини та біології, що займається вивченням дії ліків, де ліки можна в широкому сенсі визначити як будь-яку створену людиною, природну або ендогенну (всередині організму) молекулу, яка здійснює біохімічні та/або фізіологічний вплив на клітину, тканину, орган або організм.

Див. також

[ред. | ред. код]

Додаткова література

[ред. | ред. код]

Журнали

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Why Study the Life Sciences?. Belfer Center for Science and International Affairs (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2022. Процитовано 24 вересня 2022.