Новики (Тернопільський район)
| село Новики | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Збаразька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040150350094700 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1493 |
| Населення | 404 |
| Територія | 1.193 км² |
| Густота населення | 338.640 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47341 |
| Телефонний код | +380 3550 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°43′14″ пн. ш. 25°41′31″ сх. д. / 49.72056° пн. ш. 25.69194° сх. д. |
| Водойми | Гнила, Гніздечна |
| Відстань до районного центру |
14 км |
| Найближча залізнична станція | Збараж |
| Відстань до залізничної станції |
12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4 |
| Карта | |
  Новики | |
 Новики | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Но́вики — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гніздечна, на південному заході району. До 2020 центр сільради, якій були підпорядковані села Опрілівці та Чумалі.
Населення — 390 особи (2014).
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 486 | 99.8% |
| російська | 1 | 0.2% |
| Усього | 487 | 100% |
Перша писемна згадка - 9 липня 1463 року. У Луцьку три брати – Василь, Семен і Солтан Васильовичі, «отчині і дідичі Збаразькі» (сини князя Василя Федоровича Несвізького) офіційно поділили батьківські маєтки. У цьому документі перераховано переважно більшість сіл, що відійшли князям.
Зокрема, Семену Васильовичу – містечко Колодно і села Добриводи, Іванчани, Новики, Олишківці, Гніздичне, Шимківці, Глубичок та інші села. Процитований документ зберігається в архіві князів Любартовичів Сангушків у Славуті (Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. T.1 1366-1506. S.53).
Назва походить, за переказами, від відродженого села на місці того, яке спалили татари, – нове поселення. У 1518 р. село власність Тетяни Гольшанської, дружини К. І. Острозького; після її смерті – Острозьких. У 1890-х рр. функціонували фільварок, млин, 2 крамниці та корчма.
У 1914 р. в селі – 580 жителів. В УГА воювали понад 40 осіб. Діяли філії товариств “Просвіта”, "Січ", "Луг", "Сільський господар" та іних, а також кооператива, молочарня і хор. У 1925 р. працював млин Є. Чернявського. Відомо, що в 1932 р. діяла однокласна школа. Протягом 1934–1939 рр. село належало до ґміни Доброводи.
6 липня 1941 р.– 5 березня 1944 р. Новики – під нацистською окупацією. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 18 осіб. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики – 24 особи; криївка була у господарстві С. Герасимишина. 3 серпня 1948 р. вояки УПА спалили колгоспні будівлі[2].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Збаразької міської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Збаразького району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[4].
Є церква святого Димитрія Солунського (1909, кам'яна; протягом 1961–1989 – закрита радянською владою)
Споруджено братську могилу 14 воїнам Червоної армії, які загинули навесні 1944 р., пам’ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967 р.).
На східній околиці села розташоване урочище, гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення "Провалля" (4,7 га). Є два ставки.
Працюють ЗОШ 1 ступ., клуб, бібліотека, фельдшерський пункт, 2 торгових заклади; земельні паї орендують ТОВ "Агродар" і ТзОВ "Агрокомплекс". Є залишки млина, розібраного у 1980-х роках.
У Новиках народилися:
- Микола Сосновий (1965 р. н.) - співак, автор пісень,
- Олексій Сухий (1957 р. н.) - доктор історичних наук;
Проживав член повітової екзекути ОУН Михайло Рущак (1905 р. н.).
-
Церква Святого Димитрія Солунського -
Школа -
Автобусна зупинка -
Старий цвинтар
.jpg)
- ↑ Syroti︠u︡k, Oleh,; Unii︠a︡t, Viktor,; Сиротюк, Олег,; Уніят, Віктор,. Ternopilʹshchyna : istorii︠a︡ mist i sil. Ternopilʹ. ISBN 978-966-457-228-3. OCLC 923179274.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Уніят В. Новики // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 639. — ISBN 966-528-199-2.
- Уніят В. Новики // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 289—290. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Nowiki (pow. zbaraski) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 237. (пол.)
- Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. T.1 1366-1506. S.53
