Перейти до вмісту

Новоохтирка

Координати: 48°54′48″ пн. ш. 38°48′28″ сх. д. / 48.91333° пн. ш. 38.80778° сх. д. / 48.91333; 38.80778
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Новоохтирка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Щастинський район
Тер. громада Новоайдарська селищна громада
Код КАТОТТГ UA44160030180095769
Основні дані
Засноване 1864
Населення 948
Площа 2,48 км²
Густота населення 382,26 осіб/км²
Поштовий індекс 93530
Телефонний код +380 6445
Географічні дані
Географічні координати 48°54′48″ пн. ш. 38°48′28″ сх. д. / 48.91333° пн. ш. 38.80778° сх. д. / 48.91333; 38.80778
Середня висота
над рівнем моря
126 м
Місцева влада
Адреса ради 935301, Луганська обл., Новоайдарський р-н, с.Новоохтирка, вул.Центральна,27в
Карта
Новоохтирка. Карта розташування: Україна
Новоохтирка
Новоохтирка
Новоохтирка. Карта розташування: Луганська область
Новоохтирка
Новоохтирка
Мапа
Мапа

CMNS: Новоохтирка у Вікісховищі

Новоохти́рка — село в Україні, у Новоайдарській селищній громаді Щастинського району Луганської області. Населення становить 948 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Село виникло на початку ΧΙΧ ст. Село розташоване на річці Єрик. В його околицях виявлені археологічні знахідки сарматського часу. В 1909 році відбулися селянські заворушення проти проведення Столипінської реформи. У грудні 1917 року селяни створили червоногвардійський загін. В 1918 році жителі брали участь в боротьбі з петлюрівцями та білогвардійцями в складі Першого Старобільського партизанського полку. В цьому ж селі народився український радянський поет М. А. Чернявський.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Новоохтирській сільській раді — 64 людини[1].

У Новоахтирці є восьмирічна школа, бібліотека, клуб. За роки семирічки побудовано 180 нових житлових будинків.

Література

[ред. | ред. код]

"Джерела надані жителями села"

Володимир Корнієнко "Моя малая родина Новоахтырка"

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 948 осіб, з них 84,39 % зазначили рідною українську мову, 14,98 % — російську, а 0,63 — іншу[2].

Також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мартиролог. Луганська, ст. 255—256 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2016.
  2. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 серпня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]