Олексіївка (Щастинський район)
село Олексіївка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Щастинський район |
Тер. громада | Новоайдарська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA44160030200082626 |
Основні дані | |
Засноване | 1707 |
Населення | 1018 |
Площа | 5,15 км² |
Густота населення | 197,67 осіб/км² |
Поштовий індекс | 93522 |
Телефонний код | +380 6445 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°0′24″ пн. ш. 39°10′9″ сх. д. / 49.00667° пн. ш. 39.16917° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
60 м |
Водойми | річка Євсуг, Балка Калинова |
Місцева влада | |
Адреса ради | 93522, Луганська обл., Новоайдарський р-н, с. Олексіївка, пл. Центральна, 4 |
Карта | |
Мапа | |
|
Олексі́ївка — село в Україні, у Новоайдарській селищній громаді Щастинського району Луганської області. Населення становить 1018 осіб.
На південно-східній околиці села Балка Калинова впадає у річку Євсуг.
У 1932–1933 роках Олексіївка постраждала від Голодомору. Кількість встановлених жертв — 325 осіб[1]. У книзі «Врятована пам′ять. Голодомор 1932-33 років на Луганщині: свідчення очевидців» містяться спогади місцевої мешканки Швачки Анастасії Іванівни (1922 року народження), яка описує ті події так:
«…У 33-му году в іюні місяці померла в нас мати, нас осталось троє, батько — четвертий. Мати поки жива ж була, ходила на роботу, брала й мене, я воду підносила людям. Тіки з-за того брали, шо їсти нічого не було. Ну, колхозу спасібо, льону хоч потрошку, ну виписували (у 32-м году), макуху давали, — оцим підтримували
Мати ходила, поки ще жива була, мінять у Луганське, за вєщі. Тоді ж були іще гроші, шо носили, серебряні, за серебро міняла. Скіки сил було, ходила, а тоді вже не стало в нас матері, мати з голоду померла. А батько повів у прийми нас, а в тієї матері тоже четверо діток з голоду вмерло, і чоловік, вона одна осталася…»[2]
Упродовж війни на сході України населений пункт потрапив до зони бойових дій. Вночі з 31 серпня на 1 вересня 2014 року село було піддане авіаційному обстрілу літаками РФ[3]. 3-4 вересня Олексіївка зазнала інтенсивних обстрілів російською артилерією[4][5].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1012 осіб, з яких 454 чоловіки та 558 жінок.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1018 осіб.[7]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 92,53 % |
російська | 7,47 % |
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 255—264 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 14 лютого 2016.
- ↑ Врятована пам′ять. Голодомор 1932–33 років на Луганщині: свідчення очевидців. – Т. 1 / Упорядн. І. Магрицька. – Луганськ: Промдрук. – 2008. – 464 с.
- ↑ Російські літаки обстріляли два села в підконтрольному силам АТО районі Луганщини
- ↑ Снєгирьов каже, що окупанти використовують «Точку-У»[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Твердження не відповідає дійсності — село функціонує в штатному режимі(Очевидці), працюють підприємства та школа. Швидше за все в інфо Снегирьова помилилися назвою населеного пункту. (Очевидці)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Це незавершена стаття про Луганську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |