Перейти до вмісту

Переможне (Щастинський район)

Координати: 49°5′1″ пн. ш. 38°55′39″ сх. д. / 49.08361° пн. ш. 38.92750° сх. д. / 49.08361; 38.92750
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Переможне
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Щастинський район
Тер. громада Новоайдарська селищна громада
Код КАТОТТГ UA44160030210016172 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1956
Населення 334
Площа 1,91 км²
Густота населення 174,87 осіб/км²
Поштовий індекс 93510
Телефонний код +380 6445
Географічні дані
Географічні координати 49°5′1″ пн. ш. 38°55′39″ сх. д. / 49.08361° пн. ш. 38.92750° сх. д. / 49.08361; 38.92750
Середня висота
над рівнем моря
56 м
Місцева влада
Адреса ради 935101, Луганська обл., Новоайдарський р-н, с.Штормове, вул.Шкільна,1
Карта
Переможне. Карта розташування: Україна
Переможне
Переможне
Переможне. Карта розташування: Луганська область
Переможне
Переможне
Мапа
Мапа

Перемо́жнесело в Україні, у Новоайдарській селищній громаді Щастинського району Луганської області. Населення становить 334 особи.

Історія

[ред. | ред. код]

Після червня 1941 року усі мешканці-німці протягом 1 доби були депортовані до Сибіру.
23 листопада 1945 колонія Бауергейм (нім. Bauerheim) перейменована на село Переможне.[1]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 303 90.72%
російська 29 8.68%
білоруська 1 0.30%
німецька 1 0.30%
Усього 334 100%

За даними перепису 2001 року населення села становило 334 особи, з них 90,72% зазначили рідною українську мову, 8,68% — російську, а 0,6% — іншу[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 23.11.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ворошиловградської області
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 серпня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]