Перейти до вмісту

Новоселиця (Коломийський район)

Координати: 48°22′40″ пн. ш. 25°15′58″ сх. д. / 48.37778° пн. ш. 25.26611° сх. д. / 48.37778; 25.26611
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Новоселиця
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Коломийський район
Тер. громада Снятинська міська громада
Код КАТОТТГ UA26080230150039305
Основні дані
Засноване 1570
Населення 1106
Площа 9,5 км²
Густота населення 116,42 осіб/км²
Поштовий індекс 78355
Телефонний код +380 03476
Географічні дані
Географічні координати 48°22′40″ пн. ш. 25°15′58″ сх. д. / 48.37778° пн. ш. 25.26611° сх. д. / 48.37778; 25.26611
Водойми р. Химчинець, Рибницю
Місцева влада
Адреса ради 78300, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Снятин, пл. Незалежності України, буд. 1
Карта
Новоселиця. Карта розташування: Україна
Новоселиця
Новоселиця
Новоселиця. Карта розташування: Івано-Франківська область
Новоселиця
Новоселиця
Мапа
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Новоселиця (значення).

Новосе́лиця — село в Україні, у Снятинській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Снятинської міської громади.[1]

Географія

[ред. | ред. код]

У селі річка Химчинець впадає у Рибницю, праву притоку Пруту.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1934—1939 роках село входило до ґміни Залуче Снятинського повіту Станиславівського воєводства. Напередодні Другої світової війни село налічувало 1880 мешканців, у тому числі 1680 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів, 140 поляків (працівники копальні бурого вугілля) і 30 євреїв[2].

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Заболотівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Джурів і Новоселиця.[3]

Сучасність

[ред. | ред. код]

Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів (9 класів).

Стараннями депутата райради Івана Марусяка 27 серпня 2017 р. зведено пам'ятник Тарасу Шевченку (скульптор Роман Рабик)[4].

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1245 99.44%
російська 4 0.32%
білоруська 2 0.16%
інші/не вказали 1 0.08%
Усього 1252 100%

Церква

[ред. | ред. код]

У селі є дві церкви:

  • Святого Миколи[7]. Дерев'яна, однокупольна. Іконостас триярусний, різьблений. Побудована 1854 р. на кошти громади. Закрита 1961 р., відкрита і освячена 1990 р.

Належать до ПЦУ.

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

Священники

[ред. | ред. код]
  • о. Василь Григорчук (30.01.1892—1944)
  • о. Степан (Стефан) Васильович Ніцович (1884—1946?)

Настоятель: 1923—1934 рр. Священник Греко-Католицької Церкви. Проживав і служив у м. Борщів Тернопільського воєводства, делегат «Собору» в м. Львів 8-10 березня 1946 р. Після «Собору» перейшов у московську православну церкву. (Складено за джерелами: Список членів Львівського Собору Греко-Католицької Церкви (8-10 березня 1946) (за даними: Львівський Церковний Собор: Документи і матеріали: 1946—1981. М. 1982. С. 63-68).

о. Антон Швець (1895—1975), рукопокладений 1927 р.

Настоятель: 1934—1947 рр.

Похований на сільському цвинтарі біля Свято-Миколаївського храму.

о. Антон Брановський (*1878 — +1950) р.,

Настоятель: 1947—1950 рр.

Похований за вівтарем Свято-Миколаївського храму.

о. Петро Баран Настоятель: 1950—1959 рр.

о. Петро Тимофійчук (*1898 — †1986 с. Вовчківці)

Настоятель: 1959—1964 рр.

о. Василь Романюк (*1925 — †1995 м. Київ)

Настоятель: 1964—1968 рр.

о. Степан Лаврентович (*1925 — †2004 м. Снятин) Настоятель: 1968—1969 рр.

о. Микола Бойчук (*23 березня 1944 р. на Городенківщині — †24.09.2009 р. смт. Перегінське). Рукоположений у священичий сан 8 жовтня 1974 р.

Настоятель: 1979—1980 рр.

о. Іван Біланюк

Настоятель: 1980—1987 рр.

1988 р. с. Добротів Надвірнянського р-ну.

о. Дмитро Шкурган (*1935 — †2004 м. Снятин) 1958—1962 навчався у Волинській Духовній семінарії. 1962—1966 Ленінградська Духовна академія. Рукоположений у сан священика у грудні 1966 р. єпископом Чернівецьким і Буковинським Мефодієм у м. Чернівці в Миколаївському кафедральному соборі. Служив в с. Завалля 1967—1977 рр., с. Будилів 1972—1976 рр.

Настоятель: 8 жовтня 1987 — 10 березня 2004 рр.

о. Станіслав Войтович (*1946 р. с. Новоселиця)

Настоятель: 16 березня 2004 — 22 травня 2008 рр.

о. Петро Різун (*1955 — †2011 с. Вовчківці)

Настоятель: 22 травня 2008 — 12 лютого 2011 рр.

о. Василь Ткачук (*1980 р. с. Задубрівці)

Настоятель: з 20 лютого 2011 р.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  2. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 79, 122.
  3. ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2004. — С. 43. — ISBN 966-8090-63-2
  4. ↑ Відкриття пам'ятника Тарасу Шевченку в Новоселиці. / «Снятинська вежа», 31 серпня 2017 року No33 (518). Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
  5. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. ↑ Новоселиця. Церква Введення Пр. Богородиці у Храм 1889. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
  7. ↑ Новоселиця. Церква Св. Миколи 1847


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Новоселиця_(Коломийський_район)&oldid=43761174