Перейти до вмісту

Новосибірський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Новосибірський район
Новосибирский район
Герб Новосибірського району Прапор Новосибірського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Новосибірська область
Код ЗКАТУ: 50 240
Утворений: в 1929 році
Населення: 124 049 чоловік
Площа: 2 831 км²
Густота населення: 43,82 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: Новосибірськ
Влада
Вебсторінка: http://nsr.nso.ru/
Голова місцевої думи: Борматов Василій Володимирович

Новосибірський район — муніципальне утворення в Новосибірській області Росії.

Адміністративний центр — місто Новосибірськ (не входить до складу району).

Географія

[ред. | ред. код]

Район розташований в східній частині Новосибірської області, з усіх боків примикаючи до міста Новосибірськ. Входить в Новосибірську агломерацію[1]. Межує з Мошковським, Тогучинським, Іскітимським, Ординським, Коченевським і Коливанським районами Новосибірської області. Територія району за даними на 2008 рік — 222,3 тис. га, у тому числі сільгоспугіддя — 124,9 тис. га (56,2% всієї площі)[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Новосибірський район (включав на той момент місто Новосибірськ) утворений в 1929 році у складі Новосибірського округу Сибірського краю, з 1930 у складі Західно-Сибірського краю. В 1937 році район був включений у знову утворену Новосибірську область. У 1939 році зі складу району було виведене місто Новосибірськ, яке утворило самостійне адміністративно-територіальне утворення.

Економіка

[ред. | ред. код]

Провідною галуззю економіки району є сільське господарство. У 1950–1960 роках в районі створені спеціалізовані господарства з виробництва та забезпечення Новосибірська картоплею та овочами. Посівні площі в районі щороку зростають. У загальній їх структурі провідне становище займають зернові та зернобобові культури. В даний час в районі діють 17 акціонерних товариств, одне товариство, три підприємства обласного та федерального значення і одне підсобне господарство.

Промисловість району в основному виробляє продукцію, необхідну сільському господарству, будівельним організаціям та науковим установам. Район посідає перше місце в області по виробництву продукції підсобних цехів сільськогосподарських підприємств та обсягом капвкладень в агропромисловий комплекс.

Великий розвиток в районі отримала наука. В 1969 році Рада Міністрів СРСР прийняла постанову про створення під Новосибірськом Відділення Російської Академії сільськогосподарських наук. В даний час до його складу входять 29 НДІ, дві державні селекційні станції, 24 дослідно-сільськогосподарські станції, дев'ять науково-виробничих відділень, 60 дослідно-виробничих господарств та інші структури.

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
2002[3]2009[4]2010[5]2011[6]2012[7]2013[8]2014[9]
113 047119 374115 572115 774118 659120 273122 343
2015[10]2016[11]2017[12]2018[13]2019[14]
124 049126 557128 716132 517137 987
25 000
50 000
75 000
100 000
125 000
150 000
2009
2014
2019

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Новосибірську область беруть в кільце // "Економіка регіону". — Вип. 155. — С. 9.
  2. База даних показників муніципальних утворень Новосибірської області. Федеральна служба державної статистики. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 5 грудня 2009.
  3. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  4. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
  5. Итоги Всероссийская перепись населения 2010 года. 5. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов – районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи человек и более. Архів оригіналу за 14 листопада 2013. Процитовано 14 листопада 2013.
  6. Новосибирская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2016 годов
  7. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  8. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  9. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  10. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  11. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  12. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  13. Численность населения по муниципальным образованиям Новосибирской области на 1 января 2018 года и в среднем за 2017 год (PDF). Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Новосибирской области. Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2018. Процитовано 23 березня 2018. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  14. Численность населения по муниципальным образованиям Новосибирской области на 1 января 2019 года и в среднем за 2018 год (PDF). Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Новосибирской области. Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)