Перейти до вмісту

Тогучинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тогучинський район
Тогучинский район
Герб Тогучинського району Прапор Тогучинського району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Новосибірська область
Утворений: в 1932 році
Населення: 58 576 чоловік
Площа: 6058,36 км²
Густота населення: 9,67 осіб/км²
Телефонний код: 7-38340
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: місто Тогучин
Влада
Вебсторінка: http://www.toguchin.org/
Голова місцевої думи: Пихтін Сергій Сергійович

Тогучинський район — муніципальне утворення в Новосибірській області Росії.

Адміністративний центр — місто Тогучин.

Географія

[ред. | ред. код]

Район розташований на сході Новосибірської області. Межує з Болотнинським, Мошковським, Новосибірським, Іскітимським і Маслянинським районами Новосибірської області, а також Кемеровською областю.

Територія району за даними на 2008 рік — 605,8 тис. га, в тому числі сільгоспугіддя — 349,8 тис. га (57,7 % всієї площі)[1]. По території району протікає одна з найбільш багатоводних річок області — Іня, а також її численні притоки.

Історія

[ред. | ред. код]

Район утворений в 1932 році в складі Західно-Сибірського краю. В 1937 році район був включений у новостворену Новосибірську область.

Економіка

[ред. | ред. код]

Головними промисловими підприємствами району є: Горновський завод СЖБ — філія ВАТ «БетЕлТранс», ВАТ «Кам'яний кар'єр», ВАТ «Камнереченський кам'яний кар'єр», СП «Камнереченський кам'яний кар'єр» — філія ВАТ «РЖД».

Сільськогосподарським виробництвом займаються 19 акціонерних товариств, 5 колгоспів, 2 сільськогосподарських кооперативи, 549 фермерських господарств. У сільському господарстві зайнято 22,2 % усіх працюючих. Основна спеціалізація сільськогосподарських підприємств — рослинництво (виробництво зернових), молочно-м'ясне тваринництво. Основними сільськогосподарськими підприємствами є: ВАТ «Доронінське», колгосп ім. Пушкіна, колгосп ім. 20 з'їзду КПРС, ЗАТ «Політотделське», ЗАТ «Зав'яловське»

Транспорт

[ред. | ред. код]

Територією району проходить залізнична магістраль «Новосибірськ — Новокузнецьк». Протяжність автомобільних доріг — 643,7 км, з них з твердим покриттям — 638,7 км.

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
2002[2]2009[3]2010[4]2011[5]2012[6]2013[7]2014[8]
65 515↘64 788↘64 720↘60 289↘59 463↘59 318↘59 153
2015[9]2016[10]2017[11]2018[12]2019[13]
↘58 576↘57 730↘57 051↘56 626↘56 258
10 000
20 000
30 000
40 000
50 000
60 000
70 000
2009
2014
2019

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ База даних показників муніципальних утворень Новосибірської області. Федеральна служба державної статистики. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 5 грудня 2009.
  2. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  3. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
  4. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2010 г.
  5. ↑ Новосибирская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2016 годов
  6. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  7. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  8. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  9. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  10. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  11. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  12. ↑ Численность населения по муниципальным образованиям Новосибирской области на 1 января 2018 года и в среднем за 2017 год (PDF). Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Новосибирской области. Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2018. Процитовано 23 березня 2018. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  13. ↑ Численность населения по муниципальным образованиям Новосибирской области на 1 января 2019 года и в среднем за 2018 год (PDF). Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Новосибирской области. Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тогучинський_район&oldid=34516560