Обговорення:Шевченко Тарас Григорович

Ця стаття є частиною Проєкту:Українська література (рівень: I, важливість: висока)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Українською літературою. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
I (повна)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Українська література має рівень «майже повна стаття».
Висока	Важливість цієї статті для проєкту Українська література: «висока»
	Чим допомогти: Додайте, будь ласка, шаблон «Вікіпроєкт:Українська література» до всіх сторінок обговорення нових і старих статей, тематично пов'язаних із українською літературою.

Ця стаття є частиною Проєкту:Мистецтво (рівень: I, важливість: середня)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з мистецтвом. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
I (повна)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Мистецтво має рівень «майже повна стаття».
Середня	Важливість цієї статті для проєкту Мистецтво: «середня»
	Чим допомогти: Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про мистецтво! Додайте, будь ласка, шаблон {{Стаття проєкту Мистецтво}} до всіх обговорень нових і старих статей, а також категорій з даної тематики. Актуальні завдання: Статистика відвідуваності статті «Шевченко Тарас Григорович»

Ця стаття є частиною Проєкту:Черкащина (рівень: I, важливість: висока)
	Мета проєкту — покращувати усі статті, що розповідають про Черкаську область. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
I (повна)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Черкащина має рівень «майже повна стаття».
Висока	Важливість цієї статті для проєкту Черкащина: «висока»
	Чим допомогти: Необхідні статті • Незавершені статті Статистика відвідуваності статті «Шевченко Тарас Григорович»

Статтю «Шевченко Тарас Григорович» поліпшено в рамках місяця Мистецтв (24 жовтня 2011 року — 27 листопада 2011 року)

Статтю «Шевченко Тарас Григорович» поліпшено в рамках місяця Тараса Шевченка (15 січня — 15 лютого 2014 року)

Чи знаєте ви, що…	9 — 25 березня 2014 відомості зі статті «Шевченко Тарас Григорович» з'явилися на Головній сторінці в рубриці «Цікавинки». Там було подано такий текст:	Вікіпедія
«У Києві на честь Тараса Шевченка названі чотири вулиці та один бульвар, а також район, площа, провулок і станція метро.» Автор: {{{автор}}}. Ілюстрація до тексту З іншими цікавинками можна ознайомитися в архіві рубрики.

Перегляди сторінки «Шевченко Тарас Григорович»

Перегляди сторінки «Шевченко Тарас Григорович»

Рік	2010	2011	2012
Переглядів	219347	375634	469446

Статистика відвідуваності сторінки «Шевченко Тарас Григорович»

Необхідне уточнення

Будь ласка, внесіть уточнення щодо викупу Шевченка з рабства: 400 рублів - імператриця Александра Федорівна, 300 рублів - княжна Марія Миколаївна, 300 рублів - син її Олександр Миколайович, судячи з всього, ще 1500 - результат "частной" лотереи, "собрали деньги среди своих".

Джерела: Быков Н. Д. Заметка о портрете В. А. Жуковского // Русская старина. — 1877. — № 11. — С. 534. - http://www.runivers.ru/bookreader/book57358/#page/562/mode/1up, "Брюллов",Порудоминский В. И., глава 16 - http://hudozhnikam.ru/brullov.html Дневник художника А. Н. Мокрицкого. — С. 152. Гаско М. В колі Шевченкових та Гоголевих друзів. — К., 1980. — С. 209.

P.S: Якщо вже й претендуєте на об'єктивність - не створюйте, будь ласка, "культ личности" навколо цього героя: той факт, що його з рабства викупила царська родина, не завадив йому опустити всіх в поемі "Сон": "Цариця- небога,. Мов опеньок засушений,. Тонка, довгонога,. Та ще, на лихо, сердешне. Хита головою. Так оце-то та богиня! Лишенько з тобою", хіба це не лицемірство? Це вчинок достойної людини? ViXP (обговорення) 14:51, 25 січня 2014 (UTC)

Посилання "Шевченківська енциклопедія" (http://www.shevchcycl.kiev.ua/) не працює...

Шевченко - український поет?

Крім того, що він український - він також загальноруський, європейський і євразійський. Serge-kazak (обговорення) 01:11, 4 лютого 2013 (UTC)

Ви ше забули згадати Антарктиду--zmi (обговорення) 12:48, 4 лютого 2013 (UTC)

Є таки у нас розумні люди!

Не думайте - це я про Користувач:Zmi007 (обговорення--Ejensyd (обговорення) 17:01, 16 лютого 2014 (UTC)

Твори

Запрошую послухати українські романси на поезію Тараса Шевченко.Аудіо файли та картини і малюнки тараса Шевченкко. http://orpheusandlyra.tripod.com/id18.html

Чому посилання на твори ідуть на якісь ліві сайти, а не на s:Категорія:Шевченко Тарас Григорович?

Змініть, будь ласка, хто має право назву поезії "Причина" на "Причинна", бо то є велика різниця. --93.73.22.144 06:42, 6 грудня 2009 (UTC)

Енгельгардт

Енгельгард чи Енгельгардт? --Infinite # 12:19, 3 лютого 2007 (UTC) Скоріш за все Енгельгардт. Але треба спитати ще когось більш кваліфікованого.--Сергій Пішковцій 11:09, 9 березня 2007 (UTC)

До біографії Т.Г.Шевченка

Будь ласка, не пишіть не перевірених фактів. Шевченко не був членом "Кирило-Мефодіївського братства" і будь-якого іншого товариства. Почитайте книжку "Т.Г.Шевченко. Документи та матеріали до біографії. (1814-1861)", видання "Вища школа", 1975 р. Катерина Пхайко

--Alexxxua. Потрібно написати, що Шевченко не був членом Кирило- Мефодіївського братства, але, безумовно, він підтримував зв'язки із цією організацією.

доповніть будьласка інформаціею про його жівопис а зокрема графічні твори

Білоруська література і Шевченко

Дуже цікаво. Варто створити окрему статтю, але не знаю як це саме краще зробити. Просто копі-пейст? http://www.shevchcycl.kiev.ua/literatury/blyzke/bilorus.htm

а як щодо дозволу автора на розміщення в вікіпедії? --Gutsul 14:24, 2 червня 2007 (UTC)

Така стаття є в ШС. Немає необхідності тупо копіювати текст --Tomahiv 14:42, 2 червня 2007 (UTC)

Пам'ятник у Празі

До памятників, тепер Шевченко і в Чехії [1][2] — Це написав, але не підписав, користувач Pershyi (обговорення • внесок).

Дякую за фото, тепер він згаданий і в нас: Пам'ятники_Тарасу_Шевченку#Чехія — NickK 22:58, 27 березня 2009 (UTC)

а що стосовно його філософських поглядів? маємо пробіл в статі.

Зображення

Хто і для чого змінив кольоровий автопортрет молодого поета на чорно-білу фотографію дідугана? --Tomahiv 17:15, 26 листопада 2009 (UTC)

В вікі побачив статті-сироти Натурщик (Шевченко), Натурщик в позі св. Себастіяна та Натурщики (Шевченко). І куди Ви б порадили їх добавити, в Портрети чи Автопортрети? З повагою --ROMANTYS 16:27, 4 квітня 2010 (UTC)

Невірно вказаний рік

"В перших числах серпня 1959 Шевченко приїхав до Києва".

Аналіз творчості

Пропоную створити статтю Творчість Тараса Шевченка і все перенести туди--Kamelot 06:54, 19 травня 2011 (UTC)

Дитинство

Там якийсь дивний текст із суцільними припущеннями. Книжок із собою не маю, у школі теє вчив давно. Хтось перевірте, б.л.! бо поки там суцільні припущення плюс незрозуміла активна участь (знову ж таки припущена) у Польському повстанні і на закуску з повстання - чомусь раптом портрет "погруддя жінки" (контекстно виходить, що повстанка, але щось не так): "Протягом майже 2,5 років ... Шевченко пробув зі своїм паном у Вільні, проте деталі цієї подорожі мало відомі. Не виключено, що там він міг відвідувати лекції малювання у проф. Віленського Університету Й. Рустемаса. У тому ж місті Шевченко міг бути очевидцем Польського повстання 1830 р., а може й учасником, який міг читати патріотичні прокламації повстанців..." Добре, що це все не визнали доброю статтею! Всім добрих новин! --hunter 11:08, 19 травня 2011 (UTC)

Прибрав участь у повстанні, бо це тільки чиєсь непідкріплене припущення. Що робити з Рустемсом? В Росіян про Рустемса пише без всякого припущення--Kusluj 12:58, 19 травня 2011 (UTC)

Перепоховання

Пропонується додати посилання про перепоховання, хоча і рос. мовою http://fakty.ua/133211-kogda-spustya-78-let-posle-smerti-tarasa-shevchenko-razryli-ego-mogilu-i-otkryli-grob-poet-lezhal-kak-zhivoj

Шевченко - філософ, політик, історик...

На чому ґрунтується цей висновок? Тоді вже й співак, і мандрівник. --Користувач:Re_non_verbis, 29 червня 2012

Цілком погоджуюся. Шевченка не можна назвати істориком і філософом (він дуже часто зачіпав, звісно, у своїх творах історію і філософію, але окремих працю на цю тему Шевченко не має), тому прибрав ці два пункти. «Політик» замінив на «політичний діяч». Прошу без посилань на авторитетні джерела мої зміни не скасовувати. --Aced^talk 17:35, 18 травня 2013 (UTC)

Лексична хиба:

5 (17) квітня 1838 року Шевченко разом з А. Мокрицьким відвідують Ермітаж, де оглядають твори видатних художників (Ван-Дейка, Рубенса, Веласкеса, Гвідо Рені та інших), говорять про достоїнства їхніх полотен.

Треба замінити на "вартість" чи "якості", чи ж може "цінність".

Так Зроблено. Замінив на «цінність». --Aced^talk 17:35, 18 травня 2013 (UTC)

Де саме Шевченко був ув'язненим в Петербургі?

У Петропавлівській фортеці чи в казематі Третього відділу імператорської канцелярії? Бажано з посиланням на джерело. --Formiate (обговорення) 15:50, 15 листопада 2013 (UTC)

Розділ «Атеїзм Тараса Шевченка»

Користувач Ffederal додав у статтю розділ «Атеїзм Тараса Шевченка». Я не заперечую проти такого розділу в принципі, але заперечую проти його існування у такому вигляді. Зараз він містить кілька розрізнених фактів про атеїзм Шевченка, в той час як повинен опиратися на оглядові авторитетні джерела на цю тему, які розглядають атеїзм письменника. А зараз розділ ненейтральний (висвітлює точку зору тільки з одного боку) і являє собою безладне звалище фактів — більші Вікіпедії намагаються боротися проти розділів такого типу. УкрВікі ще до такого рівня, мабуть, не доросла, але принаймні свої найпопулярніші стаття має тримати в порядку. Тому я пропоную або вилучити розділ, або повністю його переписати. --Aced^talk 14:53, 27 грудня 2013 (UTC)

більші Вікіпедії намагаються боротися проти розділів такого типу.

А це як? Пропагують релігійні погляди --Kamelot (обговорення) 15:08, 27 грудня 2013 (UTC)

Так і є. І вже не одну створену мною статтю про атеїзм релігійні фанатики видалили. А про релігію - лишили. І оцю статтю Докази неіснування Бога хочуть об'єднати зі статею з вигідною для них назвою. Наша вікіпедія докотилася до інквізиційного маразму--Ffederal (обговорення) 15:55, 27 грудня 2013 (UTC)

(до Kamelot) Я, може, неточно сформулював думку. Я мав на увазі не розділи про атеїзм, а розділи зі звалищем фактів замість аналізу. --Aced^talk 16:17, 27 грудня 2013 (UTC)

• До Ffederal. Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем'я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть. Ці рядки теж свідчення атеїзму поета? Ідея про атеїзм Шевченка виникла і активно поширювалася за радянських часів. Сучасні АД Ви навряд чи знайдете. Праці ж радянської доби явно заангажовані. До того ж Ваші доповнення дійсно виглядають однобоко. Взагалі варто було б створити не розділ про атеїзм, а про тлумачення творчості Шевченка за радянських часів. Готовий підшукати джерела і допомогти Вам в цьому. --Bulakhovskyi (обговорення) 15:08, 27 грудня 2013 (UTC)

  приховано: Вікіпедія — не трибуна —Aced^talk 16:21, 27 грудня 2013 (UTC) --Kamelot (обговорення) 15:14, 27 грудня 2013 (UTC)

  На мій погляд, розділ треба просто доповнити глибшим аналізом релігійних поглядів Шевченка. В згаданому доносі Шевченко цілком адекватно поглядам інтелігенції свого часу сказав, що не треба «ні царя, ні панів, ні попів», і що він вірить лише в Ісуса Христа. Тобто його однозначно не назвеш ні атеїстом, ні прихильником гасла «Православие, самодержавие, народность»… --Amakuha (обговорення) 15:29, 27 грудня 2013 (UTC)

  Бог - це вигадана цяцька для дорослих. Щодо Шевченка, то він був релігійним, як і кожен атеїст спочатку. Але ж потім він був нерелігійним, про що свідчать наведені АД - посилання на документи. І в останнє заслання Шевченка відправили саме за атеїзм. Ось вам стаття нерадянського часу про атеїзм Тараса Шевченка: http://www.ateism.ru/duluman/shevchenko.htm . І взагалі довгі роки церква не любила Шевченка за його атеїзм, а потім, через те, що народ любить його, стала і Шевченка шанувати. Так само, як тепер греко-католики люблять своїх катів - Ґонту, Залізняка і Хмельницького, що вбивали греко-католиків Ffederal (обговорення) 15:38, 27 грудня 2013 (UTC)

Ось Шевченко передбачив атеїстичну кампанію: http://litopys.org.ua/shevchenko/shev2147.htm Ffederal (обговорення) 15:41, 27 грудня 2013 (UTC)

Я не в темі, але мав днями спостереження. Тут хлопці готують до ювілею репринтне видання автентичного «Кобзаря». Заходили й показували різницю в оригіналі й нашому звичному «Кобзарі». В одному з віршів звернення Шевченка до Бога просто зникло. Я вже не кажу про пунктуацію. Розділові знаки змінились так, що суть міняється ой-ой. Це просто спостереження. --Pavlo1 (обговорення) 16:11, 27 грудня 2013 (UTC)

Запропонував придбати книгу:

Степовик Дмитро. Наслідуючи Христа: Віруючий у Бога Тарас Шевченко. — Видавництво ім. Олени Теліги, 2013. — 480 с.

В ній нібито подано детальний аналіз цього питання. Якщо хтось має, раптом, поділіться :) --Amakuha (обговорення) 16:23, 27 грудня 2013 (UTC)

• В такому вигляді маємо оригінальне дослідження. Розділ про погляди Шевченка має писатись на підставі вторинних джерел, а не ми самі будемо щось вискубувати та по-своєму трактувати. --Geohem 16:25, 27 грудня 2013 (UTC)

Ну звісно, в умовах сучасного стану речей релігійники і Сухомлинського зображують затятим релігійним, хоч він писав статті, як долати релігію в школах. Маячня ці "сучасні видання". Вірне те, що спочатку Шевченко справді був віруючим, а потім ним не був. І не слід вигадувати, що це "більшовики підробили". Недарма Кобзар православна і католицька церква палила, якщо він такий "ревний віручий"--Ffederal (обговорення) 16:40, 27 грудня 2013 (UTC)

Ще читайте статтю: "Церква проти Т. Г. Шевченка"--Ffederal (обговорення) 17:10, 27 грудня 2013 (UTC)

Щодо доповнень користувача Ffederal: На мою думку, не варто використовувати статтю про Шевченка для пропаганди печерного атеїзму совкового зразка. Стаття "кандидата богослов'я" Дулумана ніяк не тягне на АД, написана дуже тенденційно, з численними натяжками. Напр. як доказ "атеїзму" наводиться відмова Шевченка взяти участь у спіритичному сеансі; далі поема про релігійного лідера Яна Гуса подається як антирелігійна, що очевидно не так; далі поширений літературний прийом "діалогу" чи "полеміки" уявного персонажа з Богом трактується як заперечення автором існування Бога; те ж саме стосовно критики церковних діячів чи навіть Церкви в цілому, особливо несприйняття Шевченком офіційного православія як партнера російського царату у поневоленні народів. Про що це свідчить? Що Шевченко був думаючою сучасною людиною з глибокими етичними переживаннями, часто звертався у своїх творах до Бога. Очевидно також, що його персонажам іноді властива антиклерикальна (а також антиімперіалістична, антироялістська, народницька, часом революційна) риторика. Але сам Шевченко, як людина, аж ніяк не є атеїстом радянського зразка, і не треба цього накидати. Хай уже вибачають, але Ffederal краще вдяються статті про марксистсько-ленінську естетику та подвиги радянських солдатів, бачу він ще доклався до Фаріон - Бог йому в поміч. А розділ треба видалити як надуманий. Може хтось зуміє тонше проаналізувати проблему ставлення Шевченка до Бога - тоді й додати це в статтю. Mykola Swarnyk (обговорення) 19:27, 27 грудня 2013 (UTC)

Радянського зразка не був, а атеїстом зразка того часу, як бачимо, був. А щодо Фаріон, то вона теж була атеїсткою. Лише таких до лав КПРС брали--Ffederal (обговорення) 19:39, 27 грудня 2013 (UTC)

Цензура на атеїзм Тараса Шевченка

Я не заперечую релігійність Шевченка, що була у його ранній творчості. А ви хочете повністю заперечити атеїзм Шевченка, ігноруючи очевидні аргументи, так само, як в СРСР хотіли заперечити релігійність Шевченка. А за що ж тоді відправили Шевченка в останнє заслання? За атеїзм. Мало хто цього знає. Ну чого дивуватися? Адже у нас триває політика насильницької релігієзації. Людей зомбують казкою про "бога" всюди, тягнучи людей в рабство свідомості. І ми в школі вчили вірш Шевченка "Якби ви знали, паничі" з вирізаними антирелігійними рядками.--Ffederal (обговорення) 14:39, 1 січня 2014 (UTC)

Щодо виправлень, то навпаки - саме клерикали і підробляли антирелігійну поезію Шевченка:

Не завидуй же нікому,

Дивись кругом себе:

Нема раю на всій землі,

Та нема й на небі.

А в журналі “Основи” замість слів “Та нема й на небі” було надруковано “Хіба що на небі”. Були й інші “виправлення” творів великого поета. У “Заповіті” замість написаного рукою Шевченка: “…а до того я не знаю Бога” настирно друкували: “А до того ж я вже знаю Бога”.

В сучасних виданнях “Кобзаря” викидають такі антирелігійні твори Тараса Григоровича, як “Єретик”, “Світе ясний”, “Молитва”, “Гімн черничий”, “Ликері” та ін.--Ffederal (обговорення) 15:14, 1 січня 2014 (UTC)

З Ваших слів одразу видно, що Ви не розумієте творчості поета, не знаєте його біографії. Мало того, Ваші висловлювання з неприємним присмаком богоненависництва. Це Ваші погляди. Це особиста справа кожного. Для чого їм всіх нав'язувати, та ще й крамсати популярну статтю. Не можна звинувачувати людей за їхні релігійні погляди. --Bulakhovskyi (обговорення) 11:34, 2 січня 2014 (UTC)

Навпаки - то ви не розумієте творчості поета, не хочете знати певні непотрібні для вас факти біографії Шевченка. Я не ненавиджу бога, адже неможливо ненавидіти чи любити те, що не існує--Ffederal (обговорення) 16:49, 2 січня 2014 (UTC)

Є Бог чи немає, але цього ніхто довести не може. --Bulakhovskyi (обговорення) 23:50, 2 січня 2014 (UTC)

Це все одно, що доводити, чи існує баба Яга чи ні. Звісно, що не існує, а плід фантазії. Бог - вигадка заможних, щоб тримати у покорі бідних. От Шевченко і не корився вигадці, бо він поет-бунтар--Ffederal (обговорення) 09:24, 3 січня 2014 (UTC)

Шевченківський редатон

Вітаю!

Вище я вже написав, що ГО «Вікімедіа Україна» може придбати книжки для вікіпедистів в обмін на обіцянку покращити відповідну статтю у проектах Фонду Вікімедіа.

Оскільки дана стаття є однією з найпопулярніших статей української Вікіпедії, до 200-річчя Тараса Шевченка пропоную провести захід її спільного удосконалення за авторитетними джерелами. Для участі у проекті оберіть книгу із бібліографії Тараса Шевченка та подайте нам заявку на її придбання чи сканування (за потреби).

Записуватись на участь у проекті пропоную тут.

Якщо проект вдасться (в ньому візьме участь достатня кількість людей), у результаті можемо домовитись про офлайному зустріч із знаним шевченкознавцем для узгодження спірних моментів, які ми виявимо в ході доповнення статті. Доїзд на такий захід могла б також профінансувати Вікімедіа Україна. --Amakuha (обговорення) 18:10, 27 грудня 2013 (UTC)

Про перейменування розділу

Переношу без змін: Про перейменування.

Погляди Т. Г. Шевченка на релігійні питання дуже неоднозначні. Книга Івана Романченко «Атеїзм Т.Г. Шевченка» є АД. Термін «релігійні погляди», як на мене, неоднозначний, і наче заперечує атеїзм. Тому перейменував статтю на однозначну і нейтральну назву: «Погляди Тараса Шевченка на релігію». Дві статті на одну тему заборонені правилами Вікіпедії. — 14:56, 6 січня 2014 (UTC).

— Юpiй Дзядuк (о • в) 13:28, 7 січня 2014 (UTC).

Про ілюстрації

У тексті цієї статті я нарахував аж двадцять дві ілюстрації. Подекуди словам тісно між ними. Чи не забагато цього добра? Дуже вже на фотоальбом скидається. Олег-літред^обг. 22:28, 17 лютого 2014 (UTC)

Ніби ні. Ви здається перший, хто на це скаржиться.--zmi (обговорення) 23:10, 17 лютого 2014 (UTC)

додати інформацію про шрифт Kobzar KS

http://kobzar.kyivstar.ua/#2 сам шрифт можна завантажити http://kobzar.kyivstar.ua/main/assets/files/kobzarKS.zip http://kobzar.kyivstar.ua/main/assets/files/kobzarks_license.pdf - Ліцензійна угода на право користування шрифтом Kobzar KS

                 Новина

http://museumshevchenko.org.ua/post.php?id=582 У Національному музеї Тараса Шевченка презентували комп’ютерний шрифт Kobzar KS, що повністю відтворює почерк поета

Основою для нього стало факсимільне видання рукописної збірки творів "Три літа".

Над шрифтом працювали дизайнери Дмитро Растворцев, Лук’ян Турецький та Генадій Заречнюк. Шрифт адаптований до латинки і підтримує близько 100 мов, має власні цифри та пунктуаційні знаки.

За словами директора Музею Шевченка Дмитра Стуса, сучасній українській культурі бракне технологічності. "Kobzar KS – це один з тих поодиноких проектів, який враховує, що світ змінився", – зауважує він.

Невдовзі шрифт можна буде безкоштовно завантажити на офіційному сайті проекту, обіцяють організатори. Так само можна буде зробити постер, принт для футболки або написати лист почерком Тараса Шевченка.

Флаг Российской империи

А тем более при жизни Т.Г.Шевченко чёрно-оранжево-белый

Служба або заслання?

Він проходив військову службу в лінійних частинах, як деякі піддані імперії. Радянська (ліберальна) трактування про заслання не доречна.

Безглузда й недоречна тема. Для Шевченка як і для багатьох інших військова служба була засланням. --Микола 12:57 12 квітня 2015

Так, так, радянська (ліберальна) трактування, безглуздно й недоречно, шо для багатьох військова служба була засланням.

Промова

Я знайшов промову, на похоронах Шевченко. Ось вона.

«Сумно і страшно вимовить: «Тарас Григорович умер!», а ще страшніше сказати: «На чужій чужині!» Україно, мати наша! де твоя утіха, де вітає і що тепер робить? Зомліли ніженьки, що по світу носили, зложились рученьки, що тобі служили, закрились карі очі, що на тебе, любуючи і сумуючи, гляділи, минулися думи і пісні! Перестав твій Тарас сльози лити, стомився, заснути схотів. Матінко наша, Україно, степи наші, могили, Дніпр широкий, небо наше синє! хто вам пісню заспіває і про вас загадається! хто вас так щиро любитиме і за вас душу положить! Тарас Григорович — у труні, снаряжений на той світ! Затих і замовк наш соловейко навіки! Україно, Україно! де твій син вірний? Мова українська! Де твій батько, що тебе так шанував, що через його і тебе ще більше поважати стали. Надумався, наплакався, та й годі сказав: тісно йому було на сім світі, він його й покинув... Довго тебе, тату, на Україну вижидали; як дощику майового ждали, — тепер перестануть! Як сонечко ясне, що з-за чорних хмар визирає, показувавсь ти на рідній землі, та недовго в їй вітав, усе тебе доля на чужину закликала — і очі на чужині закрила, в чужій землі, в чужій труні тіло поховала. Спи ж, тату, поки правда з кривдою силу мірять буде, поки правда запанує на світі!.. »

Автор - Хартахай Феоктист Авраамович. Перенести до сторінки? Джерело [1].--Manefon (обговорення) 09:56, 27 вересня 2015 (UTC)

Думаю, посилання вистачить. --Aced^talk 15:17, 27 вересня 2015 (UTC)

Поетична збірка «Кобзар»

Випадкова публікація?

Вірші Шевченко почав писати років за вісім до виходу з друку свого знаменитого «Кобзаря». Але робив це здебільшого для себе. Вірші, «вони ж не пишуться, - трапляються ...» У справжніх поетів. Ось так вони і траплялися у Шевченка. Що - то він записував, щось - ні. Наприкінці 1830-х років записане Шевченко зберігав у коробці, що стояла під ліжком. Видавець першого варіанту «Кобзаря» П. Мартос, полтавський поміщик, співучень Кукольника по Ніжинській гімназії, залишив спогади зі своєю версією того, як вірші Шевченка знайшли свого читача.

Ось коротко виклад цієї версії. Мартос замовив Шевченко свій портрет аквареллю, у зв'язку з чим час від часу відвідував його. Одного разу він виявив на підлозі майстерні шматок паперу з записаними на ньому віршами. З'ясувалося, що художник «вимазує, коли на нього нападає туга». Мартос випросив у свого співрозмовника паперу із згаданої коробки і побіг з ними до Е. Гребінці. Прочитавши вірші, приятелі прийшли в повний захват. З'явившись на наступний сеанс, Мартос запропонував Шевченку видати його поетичні досліди. Той довго відмовлявся, але врешті-решт, погодився. Справа злагодити швидко - цензор П.А. Корсаков видав дозвіл на друкування рукописи, не читаючи її; з друкарнею Фішера у Мартоса були короткі зв'язки. 18 квітня 1840 збірка Шевченка «Кобзар», до якого увійшло вісім творів поета, вийшов тисячним тиражем. О. Шевченко заговорили як про великого поета.

Нове слово «Кобзар» виростав з часом, включаючи в себе все нові твори. За життя Шевченка було випущено ще два видання (У 1844 і 1860 роках) Поступово загальноприйнятим стала думка, що саме з «Кобзаря» почалася нова українська література. Але тут краще цитувати тих, хто перебував «всередині» процесу. Ось що писав М. Костомаров: «Тарасова муза прорвала якийсь підземний заклепок, вже кілька століть замкнений багатьма замками, запечатаний багатьма печатями, засипаний землею, навмисне зораною і засіяною, щоб приховати для потомства навіть пам'ять про місце, де знаходився підземна порожнеча. Тарасова муза сміливо ввійшла в цю порожнечу з своїм незгасним світочем і відкрила за собою шлях і сонячним променям, і свіжому повітрю, і людський допитливості ». Наведемо думку ще одного класика української літератури, Івана Франка: «Поява« Кобзаря »Шевченка в 1840 році в Петербурзі має вважатися епохальною датою в розвитку українського письменства, другою після« Енеїди »Котляревського. Ця маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухнула як джерело чистої, холодної води, заяснів невідомої доти українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову ». Продовжене дію «Кобзаря» - коли пряме, а коли опосередковане. «Інтерпретаційні» - і по цю пору відчувається в українській літературі.

Пам'тники

На сьогоднішній день налічується 1384 пам’ятники Тарасу Шевченку у світі: 1256 в Україні та 128 за кордоном – у 35-ти державах. В Україні найбільше пам’ятників встановлено на Івано-Франківщині – 201, за нею йдуть Львівська (193), Тернопільська (165) та Черкаська (102) області. За кордоном найбільше пам’ятників встановлено у Росії – 30 (10 пам'ятників та 20 меморіальних дошок), Казахстані – 16, США – 9 та Канаді – 9, а також у Білорусії (6), Польщі (5), Молдові (4), Бразилії (3), Аргентині (3), Франції (3) та ін.http://www.museumshevchenko.org.ua/page.php?id=64

Дяка Mykola Swarnyk

Дякую що виправили мою недолугість. Я хотів зробить невеличку правку, але якимсь макаром неугледів і вилучив пів статті. Дяки Mykola Swarnyk що швидко відреагував і виправив!--Piznajko (обговорення) 07:31, 15 вересня 2016 (UTC)

опис місць народження та смерті

Початок див. вп:кнайпа (адміністрування)#Щодо оформлення біографічних даних та використання адміністративних назв, diff.

Для чого у статтю про Шевченка тричі (!!!) повертати «Російська імперія», diff? Для іноземців одного разу досить Російська імперія у картці, вони не люблять жвачки.

А про волость чому видалено? Лише у статті Пединівська волость є посилання на купу раритетних джерел XIX сторіччя, взнаємо про сусідні села, порівнюємо їх населення у 1876 році, що недоречно у статті про сучасні Моринці, навіть в історичному розділі.

— Юрій Дзядик (о•в) 07:25, 17 вересня 2016 (UTC).

Першим ділом читачі мають чітко знати: Шевченко - українець, народився в Україні. Окупація московитами та їх «адмінодиниці» - це для любителів. Краще вже вказувати Українські адм.одиниці - сотні, паланки, полки, повіти УНР. --Бучач-Львів (обговорення) 07:20, 18 вересня 2016 (UTC)

Художня творчість Шевченка

Потрібні поради щодо розділу «Художня творчість Шевченка». Чи варто винести цей розділ в окрему статтю, чи залишити його на сторінці про Шевченка?--Парус (обговорення) 18:07, 9 вересня 2017 (UTC)

Це надважлива стаття з великою кількістю переглядів, тож прошу спільноту проявляти більше активності і уваги щодо цього питання.--Парус (обговорення) 18:13, 9 вересня 2017 (UTC)

Шевченко і «Мочиморди»

Про любов до випити й поговорити є цікава стаття історика Володимира Окаринського: http://www.istpravda.com.ua/articles/2019/03/9/153796/ Шевченкознавець Михайло Новицький свого часу готував кандидатську «Шевченко і общество “Мочиморди”», але у 1930-х роках її матеріали знищено, а цю тему заборонено. --Friend (обг.) 13:45, 3 квітня 2019 (UTC)

Погляди Андрєя Куркова на Шевченка

Статтю можна розширити, користуючись посиланням на наступну наукову працю Андрєя Куркова:

• Ševčenko zwischen ukrainisch- und -russischsprachiger Literatur der Ukraine: „Er gehört zwei Kulturen an.“ Ševčenko bei Andrej Kurkov--piznajko 02:40, 18 вересня 2019 (UTC)

Якби поєднати різні факти між собою?

Вітаю! Вивчаю джерела по біографії Тараса Шевченка і наткнувся на наступне. Відому картину «Катерина» художник створив влітку 1842 року. У своїй книзі про Шевченка Володимир Сиротенко (Вербицький) подає наступну інформацію: «образ Катерини він писав з дружини віце-президента академії Толстого, яка була вагітна. Це викликало скандал, роботу художника узагалі не взяли на конкурс». По-перше, якщо це викликало скандал, то з яких тобі «дружніх» мотивів Толстой добивався помилування художника та приймав у себе Шевченка на протязі всього 1858 року? По-друге, жінка Толстого Анастасія Агафонівна Іванова (другий шлюб) була вагітна дочкою, яка народилася в 1843 році. Як Шевченко міг писати з дружини Толстого картину, що була створена в 1842 році? Навіть якщо допустити, що 9 місячний період вагітності міг припадати на літо, коли була створена картина — виникає ще більше запитань. Дитина, якою була вагітна жінка Толстого — Юнґе Катерина. І ось тут випливає головний факт: дитина народилася 24 листопада 1843 року, що дає змогу говорити, що зачаття відбулося приблизно в березні 1843 року. На той час пройшло вже як мінімум 7 місяців з моменту створення картини. Звідси моє запитання: яким чином ці відомості могли бути пов'язані між собою та представлені, як факт у книгах та статтях Сиротенко? У кого є якась інформація/думки з цього приводу? --Artem Ponomarenko (обговорення) 11:21, 5 січня 2020 (UTC)

Неполіткоректні вірші Шевченка з лайкою / матюччям

Тарас Шевчено - Кацапи (1851)

Чи дійсно є вірш "Кацапи" Шевченка написаний у 1851 році чи це фейк?--piznajko 21:37, 9 березня 2020 (UTC)

• У Youtube 5-каналу виклали 3.9.2020 відео Бійці порвали мережу віршем Шевченка 💙💛 де військовик декламує вірш Шевченка "Кацапи" (1851) та згодом з'явилася навина про це на сайті
• Цей вірше не згадується у статті Історичної правди Шевченко неполіткоректний: москалі, німота і "полукацапи"
• Текст вірша (внизу) є лише на якихось помийкових російських форумах, що якби набиває на думку про фейковість цього вірша

Кацап завжди був мудаком ну як пустить його в Європу: де треба жить своїм умом там він підставить свою жопу! Тому ще в Київській русі на віче предки говорили: якщо зустрінеш десь, колись одразу бий кацапа в рило! Кацапа звідусіль жени! Хай здохне в ямі при дорозі! Ти подаєш йому води а він вже сере на порозі "Кацап" Тарас Шевченко, 1851

• Підробка, доки не доведено зворотне. Шевченко ніколи не використовував такі слова у своїх віршах (переконатися самому), зовсім не схоже на його інші вірші. --ZxcvU (обговорення) 07:31, 10 березня 2020 (UTC)

• щось дуже захотілося додати 5 канал в спамфільтр. Жаль лиш, що не можна :с Не вірте Ви ЗМІ. Фейки ростуть в геометричній прогресії, тому й потрібен здоровий глузд. --『Gouseru』 ^Обг. 14:31, 6 вересня 2020 (UTC)

Перебір з оформленням

На мою думку стаття перетворилася на якусь галерею малюнків, через що її вже неможна сприймати всерйоз. Таке враження, що стаття розрахована на малят, які без картинок її взагалі не захочуть дивитися. Я не проти гарного оформлення статті, але треба це робити з розумом, з дотриманням естетики. Уквікі завжди відрізнялася від іншомовних розділів надмірним нашпиговуванням статтей малюнками.--Mykola (обговорення) 06:37, 29 липня 2020 (UTC)

@Kozak nevada Ви сильно зловживаєте оформленням статті малюнками. Враховуючи, що це стаття про Шевченка, а не про рядову особу — ця вся галерея буде видалена. Прохання більше марно її не редагувати. Якщо хочете більше малюнків в статті — додавайте в неї більше тексту. Для малюнків — є список малюнків Шевченка. Кількість малюнків повинна пропорційно відповідати кількості тексту, якщо це не дотримується — стаття буде виглядати недолугою.--Mykola (обговорення) 06:41, 29 липня 2020 (UTC)

Звернення до спільноти щодо допису та покращення статті

Звертаюся до спільноти! Якщо комусь розділи, які я додав, будуть здаватися надто великими і розтянутими, або з великою кількістю надлишкової та зайвої інформації — буду вдячним тому, хто їх скоротить, зкомпанувавши найважливішу інформацію. Прошу дуже не критикувати, теми у доданих розділах порушуються складні, не завжди знаєш як їх правильно написати, особливо нефахівцю-літературознавцю.--Mykola (обговорення) 09:21, 7 вересня 2020 (UTC)

@Парус: Питання в мене таке. Чи збираєтеся використовувати Шевченківську енциклопедію? Зараз у статті лише одне невеличке посилання на неї. Це величезне шеститомне зібрання про життя та творчість поета і якось дивно, що його майже не використано.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 07:59, 13 вересня 2020 (UTC)

@Oleksandr Tahayev Дякую за інформацію. Якщо знайду онлайн — буду використовувати, особливо при оцінці творчості. Хоча не знаю коли до цього дійдуть руки, в мене ще є інші проекти. Тема Шевченка дуже складна, одному її дуже важко осилювати. Тут праці для десятьох. Найкращий варіант — якби над статею працювали кілька користувачів і кожен би взяв на себе допис якихось окремих розділів, тому запрошую інших користувачів до допису статті. Із великої купи досліджень — потрібно вибрати головне, скомпонувати його... Намагаюся не використовувати політично заангажовану інформацію, висвітлену з боку радянської чи російської пропаганди. Дуже важко це все. Спробую найближчим часом завершити хоча б розділ про заслання на Мангишлаку, хоча за планом покращення та допису потребує більшість розділів статті.--Mykola (обговорення) 11:54, 13 вересня 2020 (UTC)

@Парус: Я згоден, що добре було б знайти інших дописувачів, які б взяли на себе окремі розділи. У мене найближчих кілька місяців на це часу не буде, а потім зможу щось і на себе взяти. Шевченківська Енциклопедія є онлайн, але проблема з тим, які у примітках вказувати сторінки. В принципі навіть можна було б для цього джерела окремий шаблон створити.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:02, 13 вересня 2020 (UTC)

@Oleksandr Tahayev Мені зараз важко відповісти як оформлювати примітки. Трохи іншим забита зараз голова. Буду потрохи дописувати розділи "Життєпису", іноді відволікаючись від Шевченка на інші теми. Над темою Шевченка я почав працювати ще у 2015 році, то ж це процес дуже тривалий. Розділи які я пишу, можливо ще багаторазово будуть вдосконавлюватися і «обтесуватися».--Mykola (обговорення) 12:35, 13 вересня 2020 (UTC)

Шаблони для окремих томів Шевченківської енциклопедії створив користувач:Shynkar, вони ось в Категорія:Шаблони:Шевченківська енциклопедія. --Ата ^(обг.) 11:01, 8 травня 2021 (UTC)

Ім'я при народженні Шевченко-Грушівський

Як пише О. Я. Кониський у книзі Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя родинне прізвище Т. Г. Шевченка, яке йде ще від діда Шевченко-Грушівський, і що за спогадами його родича і біографа Варфоломія Шевченко "Тарас в школі іменовався Грушівським". Під кінець 20-х рр. остання назва по книгах церковних зникає. --yakudza 13:09, 20 листопада 2020 (UTC)

Фото Шевченка

Запит виконано

Деньєр Генріх. Шевченко серед приятелів. 1859. Санкт-Петербург. Національний музей Тараса Шевченка, № ф-2.

Цю фотографію помилкова вважають світлиною Кирило-Мифодієвського товариства. Але не ній зображений Шевченко в колі своїх друзів в Санкт-Петербузрзі в 1859 році. Пропоную додати цю світлину в розділ "Петербург (1858—1859)". По перше це прояснить ситуацію з приналежністю фотографії. По друге в процесі пошуку виявилось, що доволі важко знайти інформацію, кого саме на ній зображено, окрім Шевченка, тому я додав підписи з іменами, які полегшать пошук людей.— Це написав, але не підписав користувач Wnecho (обговорення • внесок) 07:16, 5 грудня 2021 (UTC).

Додавайте сміливо своє фото. Навіщо питати? Тут треба працювати й працювати, а не питати й чекати відповіді нашої сонної й байдужої спільноти А ще краще — якщо розбираєтеся у творчості Шевченка — то приєднуйтесь до праці. Над статею ще працювати й працювати... Біографію поки що — беру на себе.--Mykola (обговорення) 07:23, 5 грудня 2021 (UTC)

Користувач є неавтопідтверджиним, отже не може редагувати сторінку, тому й подав цей запит.--Andriy.v (обговорення) 21:48, 7 грудня 2021 (UTC)

Парус

@Парус: На мою думку зараз стаття завелика. Рекомендований розмір не повинен перевищувати 200 кілобайтів, а якщо він більший, то потрібно великі розділи виносити в окремі статті, а самі їх скорочувати. Ви працюєте над розділом життєпис, який на момент номінацій уже відповідав вимогам. Ви надмірно збільшили його розмір і навпаки погіршили якість, поприбиравши примітки, адже наявність приміток є вимогою до добрих та вибраних статей. Я пропоную винести життєпис, як він є зараз, в окрему статтю, а в основній статті повернути його до вигляду, який був перед тим, як Ви почали додавати інформацію. І після цього Ви працюєте вже окремо конкретно над статтею про життєпис, оформлюєте примітками кожне твердження, доводите до доброї. І тоді можна буде життєпис в основній статті дороблювати на основі окремої доброї статті.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:13, 13 грудня 2021 (UTC)

@Oleksandr Tahayev: Так, стаття завелика. У мене є недолік й звичка — писати завеликі статті. Но той життєпис, який був до цього — теж не витримує ніякої критики, там, наприклад, писалося, що Шевченка 1859 року втретє заарештували, але за що заарештували — не вказувалося. Або Шевченка вдруге заарештували і відправили на Мангишлак, але за що заарештували — знову не вказується. Я абсолютно розумію, що стаття завелика, але те що було — це взагалі пуста писанина ні про що, яка ніяк не проясняє багатьох важливих аспектів життя Шевченка. Постійно з Шевченком щось відбувалося, але про причини цього — невідомо — отака була колишня стаття. Примітки я планував додати з часом, коли буде складений основний текст статті, не доходять до всього руки. Багато часу забирає складання тексту. На мою думку, рекомендацію, що стаття не повинна перевищувати 200 кілобайтів треба взагалі скасувати — це сміховинний розмір, а підняти планку до 300-400 кілобайтів. Ну що можно вмістити в 200 кілобайтів, якщо тема складна, тим паче, якщо вона пишеться кирилецею, а не латинкою. Орієнтиром для цього правила була латинка, а не кирилиця. Я зараз планував додати детально розписаний розділ про біографію Шевченка 1838—1843 років, але тепер вже не знаю, що робити, завдання ще більше ускладнилося. Я не проти зменшення статті, але тепер ще додатково потрібно думати, що тепер робити з моїм текстом. Моя пропозиція — повертайте статтю до початкового виду, але додатково треба коротко дописати, чому там і там так з Шевченком сталося, образно висловлюючись, а не так як я вище вказував у прикладі. У мене й не було планів доводити статтю до доброї, просто хотів все детально розпистати. Щоб скоротити статтю, на мою думку, треба спочатку детально розписати, щоб було що потім скорочувати, бо тема дуже складна, її сходу добре не напишеш, потрібно довго обмірковувати. Ще потріно робити щось з поглядами Шевченка, бо вони дуже багато місця займають, але поки що руки не доходять.--Mykola (обговорення) 13:53, 13 грудня 2021 (UTC)

Добре, якщо у когось є бажання, нехай повертає колишній вигляд, бо я не знаю як це зробити.--Mykola (обговорення) 14:13, 13 грудня 2021 (UTC)

@Парус: А чому Ви не хочете пристати на мою пропозицію про створення окремої статті про життєпис і там собі розписувати скільки заманеться, дооформлювати тощо? Рекомендований розмір 200 кілобайтів було обрано недаремно, а з думкою про читачів. Треба вміти вибирати основне. Інакше можна було б перепубліковувати цілі книжки з життєписами. Хто захоче почитати якнайдокладніше, купить собі окрему книжку. Я ще розумію 300 кілобайтів, але ж у цій уже майже 500, і то ще не написано як слід деяких розділів. Можу навести приклад англійської Вікіпедії. Там рідко яка стаття перевищує 300 кілобайтів. Якщо не помиляюся зі статті про США зняли статус вибраної через завеликий розмір (400 кілобайтів) і рекомендували суттєво її скоротити. А про США напевне можна було б написати на порядок більше, ніж про Шевченка.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:53, 13 грудня 2021 (UTC)

Oleksandr Tahayev Я не проти, але я не знаю як це зробити, як повернути колишню версію, як скасувати мої правки?--Mykola (обговорення) 15:00, 13 грудня 2021 (UTC)

@Парус: Я можу це зробити, якщо гарантуєте, що тут нема порушення авторських прав, що весь текст переписано своїми словами, а не взято звідкись без змін.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:12, 13 грудня 2021 (UTC)

@Oleksandr Tahayev: Важко відповісти, бо важко розділити, що може бути копівіом, а що — ні. Мабуть, місцями, можуть співпадати окремі речення, фрази, з оригіналом, але й це — припущення, точно не знаю. Я брав текст оригіналу, викидав з нього великі обсяги зайвого, скорочуючи його в багато разів, компонував, додаючи свої слова, переставляв слова й факти місцями. Ну перенесіть мій текст кудись мені в чернетку, наприклад. А колишню версію поверніть. Хоча, можете й не переносити, просто поверніть й все.--Mykola (обговорення) 15:25, 13 грудня 2021 (UTC)

@Парус: А джерело яке?--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:30, 13 грудня 2021 (UTC)

Ось [3]--Mykola (обговорення) 15:32, 13 грудня 2021 (UTC)

@Парус: Вам ще багато розділів залишилось дописувати?--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:42, 13 грудня 2021 (UTC)

@Oleksandr Tahayev: Розділи: Вільноприхожий учень Петербурзької академії мистецтв (1838—1842), Дитинство та юність, Останні роки життя (1859—1861)) — будуть значно збільшені; решта розділів біографії, яких я ще не торкався — будуть незначно дописані.--Mykola (обговорення) 16:03, 13 грудня 2021 (UTC)

@Парус: Добре. Можете тоді поки дописувати ці розділи. Потім я створю нову статтю про життєпис, а життєпис в основній статті поверну до попереднього вигляду й дороблю його на основі цієї розширеної статті. Можливо скористаюсь ще якимись сучаснішими джерелами, адже що більше джерел, то краще. І ще, добра порада Вам, зосередитись на цій статті й не розпорошуватись на погані переклади статей, які читають по кілька читачів на місяць (і то не факт, що то люди, а не боти). Оця стаття - в тисячу разів важливіша.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:18, 13 грудня 2021 (UTC)

@Oleksandr Tahayev: Добре. Але це займе доволі тривалий час.--Mykola (обговорення) 17:40, 13 грудня 2021 (UTC)

@Парус: Та куди вже діватись, доведеться почекати.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:01, 13 грудня 2021 (UTC)

@Amakuha: Мене цікавить Ваша думка, чи стала стаття краща від такого переписування і доповнення життєпису?--Oleksandr Tahayev (обговорення) 17:04, 15 грудня 2021 (UTC)

Розділ "Вільноприхожий учень Петербурзької академії мистецтв (1838—1842)" — на підході, вже небагато залишилося. Так, не завадила б думка ще кількох користувачів.--Mykola (обговорення) 17:17, 15 грудня 2021 (UTC)

@NickK: @Yakudza: Може Ви щось скажете? Питання те саме.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 01:43, 16 грудня 2021 (UTC)

@Oleksandr Tahayev: Перепрошую, в мене наразі замало часу, щоб прорецензувати таку важливу статтю. Можу лише сказати загальну думку: стаття має бути збалансованою, детальний життєпис має йти в парі з детальним описом творчості. Якщо це виходить занадто довгим, потрібно винести до окремої статті — NickK (обг.) 07:44, 16 грудня 2021 (UTC)

@NickK: А як таку ситуацію потрібно розв'язувати? От виставляли статтю на добру. Вже був повністю написаний досить великий розділ "життєпис". Все було оформлено примітками. Люди в номінації якраз і писали, що цей розділ більш-менш добре написаний. Там точно не було порушення авторських прав, бо джерелами були раніші життєписи, які вже перебувають у суспільному надбанні. Тут з'являється дописувач і починає все переписувати з нуля, ніби й було перед тим чиєїсь праці. Жодної примітки не проставлено, а коли вони будуть невідомо. Хіба так має відбуватись спільне написання енциклопедії? Сторінка найпопулярніша за переглядами в українському розділі. Невже нікому не цікаво, що з нею відбувається?--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:55, 16 грудня 2021 (UTC)

Я тут задумався, якщо проблема великого розміру статті у Вікіпедії настільки критична, то може треба ставити на позбавлення статусів мої статті Адріано Челентано та Радянський карбованець? Якою буде Ваша думка? --Mykola (обговорення) 06:37, 18 грудня 2021 (UTC)

@Парус: Ставте.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:26, 19 грудня 2021 (UTC)

Добре. --Mykola (обговорення) 16:03, 19 грудня 2021 (UTC)

@Oleksandr Tahayev: Швидко глянув. Справді, розділ на 5 абзаців з виносками замінюється на розділ на 20 абзаців без. Це погіршує і читабельність, і перевірність. Пропоную залишити коротку версію з джерелами,а детальні версії винести в окремі статті через {{Main}}. Назви статей можна обрати, наприклад, за періодизацією з ШС. Скажімо, статті Заслання Тараса Шевченка або Подорожі Тараса Шевченка на Україну будуть цілком слушні — NickK (обг.) 14:57, 16 грудня 2021 (UTC)

@NickK: Я б міг це зробити, як це заведено в англійській Вікіпедії, наприклад, en:Winston Churchill's Liberal Party years, 1904–1924, але не певен, що їх не вилучать через відсутність джерел, та й сам я не дуже хочу бути автором неякісних статей без приміток, а самому шукати все це щось не дуже хочеться, маю інші справи.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:26, 19 грудня 2021 (UTC)

Якщо хтось вилучить мою статтю, то нехай допише той життєпис, що був до цього, там ранні роки більш-менш висвітленні, а далі — пустеля, в житті Шевченка постійно були круті повороти, а що призводило до них — не вказано, а про них не можна не писати. Наприклад, не вказано, Чому опинився Шевченко на Мангишлаку, чому його втретє заарештували. Я знаю про що кажу, бо я читав Шевченка, дивився документальні передачі про нього. Якщо стаття з колишнім життєписом буде номінуватися у добрі — то я перший, хто проголосує "проти". Колишній життєпис потрібно коротко дописати. А мій життєпис, якщо на то пішло — перенести в окрему статтю, не шматуючи. Примітки я планую вставити тільки після повного завершення допису тексту. Також там не дороблені мною й безліч інших розділів, як створених мною, так і старих. Художню творчість — я повністю завершив у 2015-2017 роках, до цього там був один абзац.--Mykola (обговорення) 06:40, 17 грудня 2021 (UTC)

@Парус: Вам треба писати книжки про Шевченка, а не Вікіпедію.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:26, 19 грудня 2021 (UTC)

Я не проти скорочення статті про Шевченка. Будуть і примітки з часом, не треба робити з цього трагедії, начебто читачів цікавлять лише примітки, а не текст. Я можу винести свій життєпис в окрему статтю, так що можете повертати колишню версію, яку теж треба буде ще доопрацьовувати. Але у тому, що статті не мають бути більше 200 кб — я не згоден, на мою думку, для Укрвікі цю планку потрібно піднімати до 300-400 кб і не рівнятися на Англовікі, бо слова англійською займають менше місця, ніж українською. Рівнятися Укрвікі на Англовікі у цьому питанні — абсурд. Он в Рувікі, де правила набагато суворіше, ніж у нас, є добрі статті по 300-400 кб, і ніхто з цього не робить трагедії. Подивіться якого розміру у них стаття про Путіна. --Mykola (обговорення) 16:43, 19 грудня 2021 (UTC)

@В.Галушко: Ще цікавить Ваша думка щодо всієї цієї ситуації. Питаю, бо бачу, що Ви один з небагатьох підіймаєте у кнайпі питання якості.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:22, 19 грудня 2021 (UTC)

@Oleksandr Tahayev: на відміну від багатьох глобальних тем, з темою української культури в Українській Вікіпедії все не так катастрофічно. У нас часто перекладають статті з інших розділів, не особливо дбаючи про якість, але статтю про найвідомішого українського поета навряд би стали запозичувати з іншого розділу. Тут чується копітка самостійна робота, попри всі недоліки. Звичайно, розвинута верифікація для доброї і вибраної статті необхідна. З обсягом статті — складніше, цей критерій досить суб'єктивний. Якщо скорочувати, то що саме? розділ «Проза» насправді можна скоротити, бо існує окрема стаття. Як скорочувати біографічні розділи, неясно, бо окремих статей поки немає. Тимчасово можна залишити, як є, тільки додати джерел там, де це необхідно. --В.Галушко (обговорення) 22:19, 19 грудня 2021 (UTC)

Панове, дайте мені повністю завершити життєпис, на це потрібен час, а далі буде видно що робити — що скорочувати, що переносити тощо. Та стаття, що була до цього, не була доброю, вона мала багато недоліків, й не треба її виправдовувати, ніхто за 6 років не зголосився їх усувати. Я прохав відгукнутися науковців — але їм було байдуже, хтось навіть просив гроші за це, пришлося мені-інтузіасту це робити. Так що не треба піднімати галас, коли самі не бажаєте працювати над статтею — дайте тим, хто бажає. Хоча й працюю з одним джерелом, але намагаюся, наскільки це можливо, компонувати, вибираючи, на мою думку, — найважливіше. Якщо ви сумніваєтеся в моїх інтелектуальних здібностях, а тут таких користувачів вистачає, вважаєте, що я не в стані писати великі й оригінальні статті, а якщо пишу — то займаюся плагіатом — перевіряйте це. Так, стаття надмірно велика, але стаття про таку символічну особистість, як Шевченко, та сторінка «номер один» в Укрвікі — аж ніяк не може бути невеликою, дуже багато галасу підняла ця особистість. Тепер щодо того, що тут пишеться «енциклопедія, а не «романи» — якщо ми будемо перетворювати Укрвікі на чергову «енциклопедію», «словник», або «тлумачник слів», яких безліч в Інтернеті — то кому буде цікава така Укрвікі й навіщо взагалі створювати чергову «енциклопедію»? Треба шукати «золоту середину» й не «словник» й не «роман». Щоб Укрвікі була цікавою — її статті інформаційно повинні переважати інші джерела, тобто не повинні бути короткими.--Mykola (обговорення) 10:06, 26 грудня 2021 (UTC)

На мою думку — розділ "Погляди Шевченка", створений мною, потребує термінового скорочення. Але коли це буде — не знаю.--Mykola (обговорення) 18:22, 26 грудня 2021 (UTC)

Загалом — статтю завершив. Основний запланований обсяг роботи — виконав. Може стаття далека від досконалої, але те що було до моїх редагувань — теж геть нікуди не годилося. Розмір статті великий, але вважаю його не критичним й допустимим. На мою думку, розмір статтей до 490 кб — для Укрвікі допустимий. Наприклад, в Рувікі багато хороших статей більше 400 кб. Якщо ще будуть редагування, то не суттєві, вони будуть торкатися вдосконалення тексту, а не допису. Як для себе, для цієї статті встановив принципове правило, щоб розмір цієї статті не перебільшував 480 кб. Додавати ще ілюстрації — буде неестетично, вона ітак добре проілюстрована — кажу для багатьох шанувальників цієї справи, які роками пхали у статтю купу ілюстрацій й робили її недолугою, замість того щоб її дописувати. Тож не треба більше додавати ілюстрації. Дописувати у цій статті — майже нічого, а ось у супутніх статтях — ще дуже багато роботи, особливо "Погляди Тараса Шевченка", "Видання творів Тараса Шевченка", "Вшанування пам'яті Тараса Шевченка", "Список літературних творів Тараса Шевченка" тощо, тож бажаючі дописувати тему Шевченка у ціх статтях можуть для себе знайти багато роботи.--Парус (обговорення) 14:11, 5 серпня 2022 (UTC)

Зняти обмеження

Панове адміністратори, ну а хоча б мої редагування не можна зробити, щоб вони одразу були видні читачам, поки ви перевірете колись статтю? Мені тут ще треба багато роботи виконати. Раз права з мене зняли, то треба якось врахувати і це, інакше — я весь час буду тероризувати щодо перевірки низки статей у різних запитах.--Парус (обговорення) 05:24, 22 березня 2022 (UTC)

Потрібне фото плаката з Шевченком

Може хтось десь зфотографує десь плакат, або бігборд з Шевченком, де він у вигляді бійця російсько-української війни? Вони зустрічаються на вулицях. Але треба зфотографувати крупним планом, без зайвих елементів на фото, щоб було добре видно обличчя. Дуже згодилося б до статті.--Парус (обговорення) 08:34, 29 жовтня 2022 (UTC)

Статті про вірші та малюнки Шевченка

Я бачу багато народу брало участь у створенні різних статей про Шевченка. Не завадило б якось згуртуватися всім і створити статті про всі вірші та малюнки Шевченка, джерел достатньо, є сайті listopys, izbornick тощо. Цю роботу можна осягнути, якщо б зібралося хоча б користувачів 10.--Парус (обговорення) 11:15, 25 листопада 2022 (UTC)

Декілька одруків

Запит виконано

У розділі життєпису, замініть, будь ласка: • "прихільні" на - "прихильні"; • "виняткову, «зацікавленість» справою поета" на - "виняткову «зацікавленість» справою поета" • "які доводили поета мало не до відчаю та за його формулюванням мали на меті «перетворити мислячу людину на автомат з рушницею».[115] Щоденна виснажлива муштра доводила Шевченка мало не до відчаю." - дублікат у двох реченнях словосполучення "мало не до відчаю". --Proevogamer (обговорення) 15:46, 24 червня 2024 (UTC)

Так Зроблено, дякую за Вашу уважність та бажання покращити сторінку.--Andriy.v (обговорення) 20:32, 1 липня 2024 (UTC)